У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Беркій О.Ю., Стефанів Н.С.
секретаря Балагури М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі про нарахування та виплату недоотриманих сум щомісячної соціальної допомоги дітям війни за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі на постанову Долинського районного суду від 28 січня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
Постановою Долинського районного суду від 28 січня 2010 року задоволено частково позов ОСОБА_1, зобов»язано управління пенсійного фонду України в Долинському районі здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 25.01.2009 року.
На дану постанову Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Апелянт зазначив, що судом не враховано того, що управлінням пенсійного фонду нараховано та виплачено позивачу підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до вимог чинного законодавства у розмірі встановленому законодавством та в межах фінансування на виплату зазначеного підвищення пенсії.
Крім того, зазначив апелянт, в Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком як розрахункової величини для підвищення пенсії. Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано в ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для ____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-3644/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Монташевич С.М.
Категорія 57 Доповідач Пнівчук О.В.
осіб, які втратили працездатність, такий розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за даним Законом.
На думку апелянта, не взято до уваги те, що нарахування та виплата пенсій проводяться виключно до конкретних напрямів витратної частини бюджету ПФУ.
Посилаючись на зазначені обставини, апелянт просив постанову суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1
Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 і відноситься до категорії громадян, яким надано статус дитини війни та має право на соціальні гарантії, визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». .
Відповідно до статті 6 даного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило та на звернення позивача неправомірно відмовило у здійсненні таких нарахувань та виплат.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо нарахування підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі визначеному Постановою Кабінету Міністрів України, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, суд згідно ч. 4 ст. 9 КАС України, застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на фінансування цих виплат із Державного бюджету, відсутність таких коштів та можливість нецільового використання коштів не заслуговують на увагу, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування відповідача, а проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов'язків не було предметом даного спору.
Не заслуговують на увагу і доводи апелянта що неврегульованості механізму реалізації положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки при визначенні розміру підвищення відповідно до статті 6 зазначеного Закону застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
Постанова ухвалена з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 304-1, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі відхилити.
Постанову Долинського районного суду від 28 січня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала остаточна, касаційному оскарженню не підлягає.
Головуюча Пнівчук О.В.
Судді Беркій О.Ю.
Стефанів Н.С.