КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 серпня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Вінницької області у складі :
Головуючого : Чуприни В.О.
Суддів : Морозовського В.І., Якименко М.М.
При секретарі : Кирилюк Л.М.
За участю : ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника банка Чернілевської Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_3 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 23 квітня 2010 року, встановила :
В серпні 2009 р. ВАТ КБ «Надра» в особі представника по довіреності Корженівської І.В. звернулося до суду з вказаним позовом з тих підстав, що 26.03.2008 р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір за яким відповідачу були надані грошові кошти для проведення розрахунків по договору купівлі-продажу житлового будинку в розмірі 182 880 доларів США з кінцевим терміном повернення до 26.03.2028 р. та зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,89 %.
В якості забезпечення виконання відповідачем зобов’язання за кредитним договором з ОСОБА_1 26.03.2008 р. укладений договір іпотеки щодо квартири АДРЕСА_1
Також 26.03.2008 р. укладені два договори поруки між ВАТ КБ «Надра» та відповідно ОСОБА_3 і ОСОБА_5
Станом на 24.07.2009 р. заборгованість відповідачів перед позивачем становить 196 108 доларів 93 центи США, включаючи заборгованість по тілу кредиту, проценти , пеню та інфляційні втрати.
Крім солідарного стягнення з відповідачів зазначеної суми заборгованості по кредиту, позивач просив розірвати кредитний договір.
В ході розгляду справи представник банку уточнила вимоги та заявою просила стягнути з відповідачів 197 663 доларів 46 центів США суми заборгованості, судові витрати в розмірі 1 950 грн.
Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 23.04.2010 р. позов задоволений та стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість станом на 24.07.2009 р. за кредитним договором № 26/03/2008/840-ЖК/148 від 26.03.2008 року в розмірі 198 108 доларів 93 центи США, що еквівалентно 1 555 143 грн. 81 коп., та судові витрати в розмірі 1 950 грн.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 і ОСОБА_3., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неврахування обставин, що мають значення для справи, у зв’язку з чим ставлять питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні скарги з таких мотивів.
З матеріалів справи убачається, що 26.03.2008 р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір за яким відповідачу були надані грошові кошти для проведення розрахунків по договору купівлі-продажу житлового будинку в розмірі 182 880 доларів США з кінцевим терміном повернення до 26.03.2028 р. та зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,89 %.
Відповідач зобов’язалась погашати кредит щомісячно у мінімально необхідному розмірі та у порядку, визначених у п.п.3.3.1, 3.3.2, 3.3.3 договору.
Умовами договору сторони передбачили відповідальність позичальника: у разі порушення ним умов цільового використання кредиту Позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 25 відсотків від суми коштів використаних не за цільовим призначенням; у випадку прострочення виконання зобов’язань Позичальника щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк визначений у п.3.3.3 договору, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення; у разі порушення Позичальником вимог п.4.3 за виключенням п.п.4.3.3, 4.3.4 договору, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% відсотків від суми кредиту, визначеної у п. 1.1. договору, за кожен випадок.
У зв’язку з утворенням простроченої заборгованості, у відповідності з кредитним договором, банк скористався правом вимоги дострокового повернення кредиту та поставив питання про стягнення процентів і пені.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. 550 ЦК визначено, що неустойкою (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання (ч.1 ст.550 ЦК).
Змістом ст. 554 ЦК передбачається, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог.
З таким висновком колегія суддів погоджується, оскільки його суд дійшов з повним з’ясуванням обставин справи та належної оцінки доказів сторін на підставу вимог і заперечень та ухвалив рішення з додержанням закону.
Доводи апелянта щодо розгляду справи у відсутності одного з відповідачів – ОСОБА_5, як підставу для скасування рішення, не можуть бути задоволені, оскільки, по-перше у діючій редакції ст. 311 ЦПК зазначена підстава виключена, по-друге скарги вказаного учасника процесу не надійшло.
Апелянти посилаються на те, що суд залишив поза увагою їх покликання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, однак зустрічного позову з цього питання відповідачами не було подано.
Суд же, виходячи із диспозитивності цивільного судочинства, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та у межах заявлених вимог (ст.11 ЦПК).
Правова ж суть забезпечення полягає в тому, що забезпечена сторона (кредитор), крім прав за основним зобов’язанням, наділяється також додатковими правами, якими вона може скористатися у разі неспроможності боржника або в інших випадках, передбачених законом чи договором.
Наприклад, за змістом ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» кредитор вправі, а не зобов’язаний, задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Даючи оцінку доводам апеляційної скарги стосовно не розгляду судом позовної вимоги банку про розірвання кредитного договору, колегія суддів апеляційного суду не знаходить їх обґрунтованими, оскільки скарги позивача, якому надано процесуальне право формування вимог до суду, не заявлено.
Зазначена обставина не перешкоджає позивачу в повторному зверненні до суду із заявою про її вирішення в порядку ст. 220 ЦПК.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3 відхилити, а рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 23 квітня 2010 року залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Верховного Суду України.
Головуючий : підпис В.О.Чуприна
Судді : підпис В.І.Морозовський
підпис М.М.Якименко
З оригіналом вірно :
Суддя апеляційного суду В.О.Чуприна