РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 2-2898\2010
31 серпня 2010 року
Київський районний суд м. Одеси
У складі судді Калашнікової О.І.
При секретарі Мішанчук О.Ф.
Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа з боку відповідача Житлво-Будівельний кооператив «Котовець» про визнання угоди дійсною, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання угоди недійсною, скасування реєстрації права власності на житловий будинок, витребування майна із чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ,
У 2003 році ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу 38\1000 часток будинковолодіння по АДРЕСА_1 дійсним. Спір було розглянуто за участю обох сторін (відповідачка позов визнала) і суд 24 грудня 2003 року суд ухвалив рішення про задоволення позову ОСОБА_1 У 2007 році ОСОБА_2 надала до суду заяву про скасування рішення від 4.12.2003 року з тих підстав, що розрахунок відчуженої частки будинковолодіння проведено невірно, що по справі не приймав участь представник ЖБК «Котовець». До того ж, ОСОБА_2 стверджувала, що ОСОБА_1 не передала їй гроші за продану частину домоволодіння. Судовою ухвалою від 7.12.2007 року заяву ОСОБА_2 було задоволення – судове рішення від 4.12.2003 року скасовано.
ОСОБА_1 свої вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу, укладеного 15.10.2003 року між нею і відповідачкою, підтримала у повному обсязі і стверджувала, що вони з ОСОБА_2 у 2003 році домовились щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу 38\1000 часток будинковолодіння по АДРЕСА_1, уклали договір в письмовій формі, виконали умови договору, але ОСОБА_2 відмовляється від нотаріального посвідчення договору.
Відповідачева сторона, не визнаючи вимоги ОСОБА_1, надала зустрічний позов про визнання недійсною угоди купівлі-продажу від 15.10.2003 року, укладеної між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, про скасування реєстрації в КП «ОМБТІ і РОН» на ім.»я ОСОБА_1 38\1000 часток будинковолодіння по АДРЕСА_1, про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 спірної частини будинковолодіння і визнання за ОСОБА_2 права власності на 38\1000 часток будинковолодіння по АДРЕСА_1. На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 посилалась на такі доводи: у 2003 році ОСОБА_1 за 38\1000 частин будинку по АДРЕСА_1 зобов»язалась передати двокімнатну квартиру, але свої зобов»язання не виконала. Представник відповідачки стверджував, що ОСОБА_2 не мала бажання в установленому законом порядку продавати свою нерухомість і не бажає роботи це зараз.
Суд вислухав сторони, вивчив надані документи і встановив наступне: ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 15 вересня 2003 року належали 50\1000 часток будівель і споруд в ЖБК «Котовець», що розташований по АДРЕСА_1. Зазначена частина складається з приміщень 1-1,1-2,1-3 у будинку літ.»Б», надвірних споруд у вигляді літньої кухні, сараїв, навісу, вбиральні, душу, погрібу з шиєю, огорож, мостіння та розташована на земельній ділянці площею 881 кв.м. 15 жовтня 2003 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 уклали договір, за умовами якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила 38\1000 часток будинковолодіння по АДРЕСА_1, яка складається з житлової кімнати площею 8,4 кв.м. у будинку літ.»Б», літньої кухні, 2-х сараїв, вбиральні, душу, навісу, погрібу з шиєю, що розташовані на земельній ділянці площею 637 кв.м. Договір сторони оформили у письмовій формі і зазначили у договорі, що у користування ОСОБА_1 переходить земельна ділянка площею 637 кв.м., а в загальному користуванні сторін залишається проїзд площею 70 кв.м. до їх ділянок. У договорі також зазначено, що ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 отримала у день підписання договору у присутності ОСОБА_4 гроші у сумі 50 000 грн за 38\1000 часток будинковолодіння. Після укладання договору у володіння і користування ОСОБА_1 перейшли будівлі, споруди, зазначені у договорі, і земельна ділянка площею 637 кв.м. ОСОБА_1 по межі своєї ділянки поставила огорожу, у встановленому порядку провела водо- і електропостачання до своїх споруд і сплачує ці комунальні послуги з 2004 року за лічильниками. Для нотаріального посвідчення договору сторони замовили в КП «ОМБТІ і РОН» технічний паспорт на будівлю і довідку-характеристику на відчужувану частину нерухомості. Надалі ОСОБА_2 ухилялась від нотаріального посвідчення договору, тому ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
Відповідачева сторона підтвердила факт користування і володіння ОСОБА_1 з жовтня 2003 року будівлями і земельною ділянкою по АДРЕСА_1.
На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилалась на такі докази: договір купівлі-продажу від 15.10.2003 року, технічний паспорт на будівлі, довідку-характеристику з КП «ОМБТІ і РОН», розрахункові книжки по оплаті комунальних послуг з водо – та електропостачання, висновок судово-технічної експертизи про розрахунок відчужуваної частки в будинковолодінні по АДРЕСА_1, відмовний матеріал з Київського РВ за її заявою.
На підставі викладеного суд вважає позов ОСОБА_1 підлягаючим задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_2 безпідставними і не підлягаючими задоволенню.
У 2003 році сторони уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, який відповідав вимогам закону і не порушував права та інтереси інших осіб. За цим договором сторони виконали свої зобов»язання. В порушення вимог ст.227 ЦК України в редакції 1963 року сторони не посвідчили нотаріально договір купівлі-продажу частини житлового будинку. Право суду визнати такій договір дійсним передбачено ст.47 ЦК України у редакції 1963 р. – законом, який діяв у період укладення і виконання договору. Таким чином, з 2003 р. позивачка є правомірним власником 38\1000 частин будинковолодіння по АДРЕСА_1.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються нормами ст.47 ЦК України в редакції 1963 р. і ст.9,12,15 Закону України „Про власність”.
Керуючись ст.213,214,215 ЦПК України, суд
Вирішив
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу 38\1000 часток будинковолодіння по АДРЕСА_1, укладений 15 жовтня 2003 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1.
ОСОБА_2 відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_1 про визнання угоди недійсною, скасування реєстрації права власності на житловий будинок, витребування майна із чужого незаконного володіння.
Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд через Київський райсуд м.Одеси протягом 10 діб з дня його оголошення.
суддя