АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого: Коваленка Є.П.
суддів: Вавріва І.З., Гавриш Г.П.
з участю прокурора Гузіка Й.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Тернополі 11 серпня 2010 року кримінальну справу за, апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_1, на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 травня 2010 року, яким засуджено
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та мешканку АДРЕСА_1, українку, громадянку України, із середньою освітою, не працюючу, одружену, працює барменом піцерії “Болєро” (м. Тернопіль), раніше не судиму
за ч.2 ст.125 КК України до штрафу в розмірі 900 в дохід держави.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 залишено підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Згідно вироку суду, засуджена ОСОБА_1 7 вересня 2009 року близько 23 години за місцем свого проживання у будинку № АДРЕСА_1, зайшовши у кімнату своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2, 1995 року народження, у процесі конфлікту, що виник на побутовому ґрунті, умисно нанесла по обличчю ОСОБА_2 вісім ударів долонею, спричинивши їй таким чином тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта №2379 від 7 жовтня 2009 року відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я.
В апеляції засуджена ОСОБА_1 просить вирок Тернопільського міськрайонного суду від 31 травня 2010 року скасувати, а справу закрити відповідно
Категорія – ч.2 ст.125 КК Головуючий у 1 інстанції – Сливка Л.М.
Справа №11-193 Доповідач – Ваврів І.З.
до п.2 ст.6 КПК України, мотивуючи тим, що матеріали кримінальної справи відносно неї сфальсифіковані, оскільки інкримінованого їй злочину вона не вчиняла.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Тернопільської області; міркування прокурора, який вирок Тернопільського міськрайонного суду від 31 травня 2010 року відносно ОСОБА_1 вважає законним та обгрунтованим, а покарання обране судом засудженій таким, що відповідає ступеню тяжкості вчиненого нею злочину та особі винної, а тому просить в задоволенні апеляції відмовити і вирок суду залишити без зміни; перевіривши матеріали кримінальної справи та дослідивши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено перевіркою матеріалів справи, досудове та судове слідство проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Таких порушень цього закону, які були б істотними і могли б потягнути за собою скасування судового рішення, у справі не допущено. Висновки суду про винність засудженої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину обгрунтовані сукупністю доказів, які з достатньою повнотою були зібрані органами досудового слідства, ретельно досліджені судом і детально викладені у вироку.
Так, висновок про доведеність вини ОСОБА_1 в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження своїй дочці ОСОБА_2 ґрунтується на послідовних, незмінних протягом усього часу досудового та судового слідства, узгоджених між собою в деталях показаннях потерпілої, з яких слідує, що 7 вересня 2009 року року пізно ввечері її мати ОСОБА_1, за місцем її постійного проживання по АДРЕСА_1, зайшла до неї в кімнату, де між ними виникла сварка через те, що вона пожалілася матері на свого вітчима. Під час цього конфлікту ОСОБА_1 схопила її за руки і нанесла вісім ударів долонею по обличчю. (а. с.62-63, 185)
Свої покази щодо обставин за яких їй були заподіяні тілесні ушкодження потерпіла ОСОБА_2 підтвердила під час очної ставки з ОСОБА_1. (а.с.89)
Показання потерпілої ОСОБА_2, які підтверджують факт заподіяння їй засудженою тілесних ушкоджень, об'єктивно стверджуються показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (відповідно бабці тітки потерпілої), з яких суд встановив, що 7 вересня 2009 року у вечірній час ОСОБА_3 на прохання своєї онуки ОСОБА_2 зустріла її в себе на подвір'ї і залишила в себе ночувати, оскільки остання поскаржилася, що її побила мати. (а.с.190)
Наступного дня ОСОБА_4, якій потерпіла також розповіла про свій конфлікт з ОСОБА_1, відвезла потерпілу в лікарню, оскільки вона скаржилася на головний біль, у неї був синець на обличчі, припухла губа та ніс. (а.с.190)
Свідченням протиправних дій ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2. є також висновок експерта від 7 жовтня 2009 року № 2379, відповідно до якого у неповнолітньої ОСОБА_2. при проведенні 8 вересня 2009 року судово-медичного дослідження виявлено тілесні ушкодження спричинені внаслідок дії тупих предметів в межах доби до обстеження (а с.101-102). При цьому, характер даних пошкоджень їх локалізація та час виникнення повністю узгоджуються з показаннями потерпілої, з урахуванням чого суд першої інстанції підтвердив свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину.
Вказаними доказами, які детально були проаналізовані судом першої інстанції, спростовуються твердження засудженої ОСОБА_1 про фальсифікацію матеріалів кримінальної справи та відсутність належних доказів щодо її причетності до вчиненого злочину, про що засуджена вказує в апеляційній скарзі.
Аналізуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що підстав для сумніву в правильності оцінки зібраних досудовим слідством та досліджених судом першої інстанції доказів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, в колегії суддів немає.
Покарання обране судом першої інстанції засудженій ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.65 КК України і призначене з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого нею злочину і даних щодо її особи. Це покарання за своїм видом та строком, на думку колегії суддів, є достатнім та необхідним для виправлення засудженої та запобігання вчинення нею нових злочинів.
З урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів приходить до переконання, що вирок суду є обґрунтованим і законним. Будь-яких передбачених ст.367 КПК України підстав до його зміни чи скасування не виявлено при перевірці справи в апеляційному порядку, а тому апеляційна скарга засудженої ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, –
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 31 травня 2010 року відносно ОСОБА_1 – без зміни.
ГОЛОВУЮЧИЙ _______________
СУДДІ _______________ ______________