АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" серпня 2010 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі :
Головуючої — Демченко О.В.
Суддів — Галян Л.Є., Вавріва І.З.
З участю прокурора — Зозулі І.І.
Адвоката — ОСОБА_5
Засуджених — ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 30 квітня 2010 року, яким
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянина України, не працюючий, судимого 22.11.1994 року за ч.1 ст.ст.229-6ч.1 ст.140 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі; 24.07.1998 року за ч.2 ст.229-6 КК України; 21.08.2002 року за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України, звільнений 25.05.2005 року, -
засуджений за ч.4 ст.187 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна ; за ч.2 ст.121 КК України — на 10 років позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання призначено 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та мешканець с.Буцнів, Тернопільського району, не працюючий, не судимий,-
засуджений за ч.4 ст.187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна ; за ч.2 ст.121 КК України — на 9 років позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання призначено 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна.
Міра запобіжного заходу залишена попередня — тримання під вартою.
Згідно вироку ОСОБА_7 та ОСОБА_6 визнані винними та засуджені за те, що 16 травня 2009 року, біля 22 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в квартирі АДРЕСА_1 “а” в м.Тернополі, за попередньою змовою, умисно, з метою заволодіння коштами вчинили розбійний напад на потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які проживали в даній квартирі. З цією метою вони почергово стали наносити ОСОБА_8 удари ногами та руками в обличчя, груну клітку, живіт та інші частини тілі, вимагаючи передачі їм платіжної картки банку “Укрексімбанку”. Продовжуючи злочинні дії. направлені на заволодіння майном, засуджені розкалили електричну праску, яку ОСОБА_6 приклав до живота потерпілого ОСОБА_8, а засуджений ОСОБА_7 приклав цю ж праску до живота потерпілої ОСОБА_9, вимагаючи від них передачі коштів для придбання спиртних напоїв, після чого ОСОБА_8 передав засудженим пенсійну картку банку.
Умисними злочинними діями засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_8 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудей у вигляді чисельних двобічних, по кількох анатомічних лініях переломів ребер, з ушкодженням пристінкового листка плеври зліва; подвійного перелому грудної кістки; синців тулуба; закритої тупої травми живота у вигляд надривів печінки та селезінки; закритої тупої травми лівої нирки у вигляді її надриву, від яких потерпілий ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер.
Потерпілій ОСОБА_9 злочинними діями засуджених заподіяно тілесне ушкодження у вигляді опіку передньої черевної стінки ІІ-ІІІ А ступеня, площею близько 1,5% від загальної площі тіла, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я.
В а п е л я ц і я х:
- з а с у д ж е н и й ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати , провадження по справі закрити за недоведеністю його вини у вчиненні злочинів . Покликається на фальсифікацію кримінальної справи , на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи , необ'єктивність та однобічність досудового і судового слідства та суттєві порушення кримінально-процесуального закону , зокрема , застосування органами досудового слідства щодо нього незаконних методів слідства, внаслідок чого він себе оговорив і дав неправдиві показання. Жодних тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_9 він не наносив. Крім того, в процесі судового розгляду справи було порушено його право на захист, оскільки, суд за його клопотанням не провів заміну адвоката.
- з а с у д ж е н и й ОСОБА_6 просить вирок суду щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, покликаючись на неповноту та однобічність досудового та судового слідства. Тілесних ушкоджень, які би призвели до настання смерті ОСОБА_8, він не наносив. Електричну праску для вимагання грошей не застосовував. Наніс йому лише 2-3 удари руками по обличчю. В ході досудового слідства до нього застосовувались незаконні методи слідства, тому він себе оговорив. Визнаючи його винним у вчинені злочинів, які йому пред’явлені в обвинувачення, суд взяв до уваги лише показання потерпілої ОСОБА_9, як є суперечливі.
Заслухавши суддю-доповідача, засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_6, які підтримали апеляційні вимоги, міркування прокурора про законність та обгрунтованість вироку і залишення його без змін, перевіривши матеріали справи та. ознайомившись з доводами апеляцій , колегія суддів вважає , що апеляції до задоволення не підлягають .
Висновки суду , викладені у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, винність ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, стверджена доказами, які всебічно перевірені в судовому засіданні і яким суд дав належну юридичну оцінку, відповідно до вимог ст. 67 КПК .
Наведені в апеляціях доводи засуджених про те, що вони не вчиняли інкримінованих їм злочинів і що суд неправильно оцінив докази й безпідставно їх засудив за ч.2 ст.121 та ч.4 ст.187 КК України є необгрунтованими і спростовуються зібраним в судовому засіданні доказами .
Так , із оголошених в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_9 вбачається, що 16.05.2009 року засуджений ОСОБА_7, вимагаючи гроші, підійшов до неї, порвав халат і приставив до її живота гарячу праску, причинивши їй біль. ЇЇ співмешканець ОСОБА_8 розповів їй, що засуджені також наносили і йому побої руками та ногами, вимагаючи гроші на спиртне, а ОСОБА_6 приставляв до його живота розкалену праску. На наступний день ОСОБА_8 пішов на ринок, повернувшись, сказав, що його дуже болить живіт і через деякий час він помер.
/а.с.104-106 т.1/
Колегія суддів вважає показання потерпілої ОСОБА_9 в ході досудового слідства правдивими, оскільки вони були однаковими та послідовними в деталях, суттєвих розбіжностей, які би могли вплинути на доведеність винності засуджених, на що покликається в апеляції засуджений ОСОБА_6, не встановлено. А тому суд першої інстанції вірно поклав їх в основу обвинувального вироку, як один із доказів, на підтвердження винності засуджених, так як вони ще й об’єктивно узгоджуються з іншими доказами по справі.
Крім того, показання потерпілої щодо часу, місця вчинення злочину, механізму та послідовності заподіяння тілесних ушкоджень та інші обставини вчиненого також частково узгоджуються з показаннями засуджених, даних ними в ході досудового слідства та в судовому засіданні.
Як свідчить протокол судового засідання, засуджений ОСОБА_6, не визнаючи себе винним у вчиненні злочину разом з ОСОБА_7, не заперечував того факту, що, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 “а”, після розпивання спиртних напоїв, під час сварки наніс потерпілому ОСОБА_8 2-3 удари руками по обличчі, при цьому грошей у нього не вимагав. Тілесних ушкоджень, котрі би призвели до настання смерті потерпілого, не наносив. Також пояснив, що потерпілий сам добровільно передав йому пенсійну картку і просив перевірити, чи надійшли на рахунок кошти.
Допитаний в судовому засіданні засуджений ОСОБА_7, не визнаючи себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів, ствердив, що дійсно в даній квартирі вони розпивали спиртні напої. В іншій кімнаті знаходились потерпілі ОСОБА_8 та його співмешканка ОСОБА_9 Оскільки у них закінчились кошти на придбання спиртних напоїв, то ОСОБА_6 пішов у кімнату до потерпілих позичити в них гроші. Через деякий час, повернувшись, сказав, що ОСОБА_8 дав йому свою картку і попросив перевірити чи є на рахунку гроші. Перевіривши у банкоматі картку, виявили відсутність на ній коштів. Після цього вони в магазині за свої кошти купили пляшку вина і повернулись у квартиру.
Перевіривши показання засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_6, дані ними в ході досудового слідства, де вони визнавали свою причетність до вчинення злочинів, які їм інкримінує слідство, та оцінивши їх в сукупності з іншими зібраними доказами, колегія суддів визнає їх достовірними, такими, що відповідають дійсним обставинам справи, оскільки вони були підтверджені іншими об’єктивними доказами, якими спростовуються послідуючі їх показання про непричетність до вчинених злочинів щодо потерпілих, оскільки, окремі деталі вчинення злочину могли бути відомі лише безпосереднім виконавцям злочину і не могли бути відомі іншим особам, в тому числі, працівникам міліції. Відмова від цих показань є безпідставною, зробленою з метою уникнути кримінальної відповідальності і розцінюється, як форма захисту.
Так, у власноручно написаних явках з повинною, засуджені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 визнали вину в тому, що з метою заволодіння коштами побили ОСОБА_8 та заподіяли йому і його співмешканці ОСОБА_9 опіки праскою /а.с.79, 83 т.1/.
Будучи допитаним в якості підозрюваного 18.05.2009 року ОСОБА_7 у присутності адвоката, з використанням відеозапису допиту, після роз’яснення йому положення ст.63 Конституції України про те, що він не зобов’язаний свідчити проти себе та ст.43-1 КПК України про те, що він вправі подавати скарги на дії та рішення особи, що проводить дізнання, слідство, дав детальні пояснення щодо обставин та мотиву вчиненого ним та ОСОБА_6 злочину щодо потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що мав місце 13.05.2009 року, які узгоджувались з показаннями ОСОБА_9 ( а.с. 112-114 т.1 ) .
Засуджений ОСОБА_6, будучи допитаним в якості підозрюваного 18.05.2009 року в присутності адвоката, з використанням відеозапису, після роз’яснення йому положення ст.63 Конституції України про те, що не зобов’язаний свідчити проти себе та ст.43-1 КПК України про те, що він вправі подавати скарги на дії та рішення особи, що проводить дізнання , слідство, дав також детальні пояснення щодо обставин вчинення ним та ОСОБА_7 злочину, що мав місце 13.05.2009 року в квартирі АДРЕСА_1 ( а.с. 131-133 т.1 ).
Будучи допитаним 27.05.2009 року, як обвинувачений, в присутності адвоката, засуджений ОСОБА_6, дав аналогічні показання, в яких повністю визнавав свою вину ( а.с.219-220 т.1).
Дані протоколи були підписані засудженими, їх захисниками та іншими учасниками слідчих дій . Жодних зауважень з приводу невірного складання протоколів допиту вони не висловлювали. Скарг на незаконні дії слідчого чи працівників міліції, при цьому, вони не подавали і не заявляли, що на них чинився будь-який тиск.
Враховуючи, що під час дачі цих показань, були присутні захисники засуджених, вони давались в умовах, які виключали будь-який тиск з боку працівників досудового слідства, а також вже тоді надавали їм можливість повідомити про застосування до них недозволених методів слідства, що останніми зроблено не було.
Як вбачається з матеріалів справи, кожен із підсудних, по-своєму відтворюючи деталі вчиненого, наводив такі дані щодо своєї участі, яким по суті, доповнював іншого і в такий спосіб викривав самого себе та співучасника у вчиненні злочину.
Колегія суддів вважає, що так послідовно викладати обставини злочину могли лише безпосередні виконавці вчинення цього злочину.
Твердження апелянтів про те, що обставини вчинення ними злочину вони викладали за словами працівників міліції, є безпідставними, оскільки, будучи допитаними в якості підозрюваних 18.05.2009 року повідомили, що потерпілим наносили опіки праскою, а судово-медична експертиза трупа ОСОБА_8 проводилась 19.05.2009 року, де дійсно на тілі потерпілого були виявлені опіки шкіри. Тобто, працівникам міліції не могло бути відомо про дану обставину.
Наявність лише деяких незначних розбіжностей і неузгодженість окремих обставин справи в показаннях засуджених, на думку суду, свідчить саме про їх добровільне викладення. Зміст зізнавальних показань не міг їм диктуватись працівниками міліції, оскільки в цьому випадку, виходячи з логічних міркувань, вони були б аналогічними у всіх деталях.
В кінці досудового слідства засуджені змінили свої показання щодо обставин вчинення злочинів, своєї вини у вчиненні злочинів не визнали, не дивлячись на застосування до них працівниками міліції, на їх думку, незаконних методів допиту, що також свідчить про добровільне і вільне викладення ними обставин справи .
При перегляді в судовому засіданні відеозапису протоколу відтворення обстановки і обставин події від 18.05.2009 року, який проводився з участю захисників, судово-медичного експерта Стецюка О.І., понятих, вбачається, що засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на місці вчинення злочину детально розповіли та показали, яким саме способом вони вчинили злочини щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 З цього ж відеозапису видно, що вони показання давали вільно, не вимушено, будь-яких тілесних ушкоджень у них не виявлено /т.1 а.с.116-118, 135-137/.
Про безпідставність тверджень засуджених про застосування до них незаконних методів слідства свідчать висновки судово-медичних експертиз, проведені щодо них на наступний день після їх затримання, 19.05.2009 року. Згідно даних висновків у засуджених дійсно були виявлені синці та крововиливи, однак, вони утворились за 3-4 доби до їх обстеження.
Таким чином, підстав вважати, що викривальні показання відносно вчинення злочинів засуджені давали під примусом зі сторони органу слідства, в суду немає, про що ствердила також перевірка даного факту прокуратурою м.Тернопіль, за результатами якої 28.08.2009 року та 07.08.2009 року винесено постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину в діях оперуповноваженого УКР УМВС України в Тернопільській області та слідчого СУ УМВС України в області, які узгоджуються з іншими доказами по справі.
А тому , колегія суддів приходить до висновку, що пояснення, які давали засуджені на початку досудового слідства, в яких вони зізнавались у вчиненні злочинів щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9, були отримані з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства. Даних , які б свідчили про застосування слідчим доних недозволених методів слідства , що могло потягнути самообмову у справі не встановлено. Підстави їх зміни є надуманими і непереконливими та дані з метою уникнути від кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.
Достовірність показань потерпілої ОСОБА_9, свідків та самих засуджених, даних на початку досудового слідства щодо часу, місця вчинення злочину, механізму та послідовності заподіяння тілесних ушкоджень, знаряддя, яке використано для нанесення тілесних ушкоджень та інші обставини скоєного, підтверджені іншими об’єктивними доказами, зокрема, даними протоколом огляду місця події, висновками судових експертиз, оглядом речових доказів та інше .
Так, згідно висновку судово-медичної експертизи (трупа) ОСОБА_8.№ 340/328 від 19.06.2009 року, смерть ОСОБА_8 настала внаслідок поєднаної травми грудей та живота з чисельними переломами ребер та ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до масивної внутрішньої кровотечі та різкого обезкровлювання організму /т.1 а.с.174-186/. Ділянка зміни шкірних покривів передньої черевної стінки (опік) утворилася від термічної дії (високої температури), ймовірніше за все, від локального впливу розжареного предмету.
Як вказано у цьому ж висновку експертизи, після спричинення потерпілому таких тілесних ушкоджень, як перелом ребер з ушкодженнями пристінкової плеври, надриви печінки, селезінки, нирки розвивається внутрішня кровотеча, яка з часом (який може вимірюватися десятками хвилин, а то і годинами), призводить до врововтрати та настання смерті. Впродовж цього періоду часу потерпілий міг виконувати самостійні дії в обсязі, які йому дозволяли його стан та обставини, в тому числі і самостійно пересуватися.
Висновком судово-медичної експертизи №1077 від 09.06.2009 року підтверджено факт виявлення у потерпілої ОСОБА_9 ділянки термічного опіку передньої черевної стінки ІІ-ІІІ А ступеня, площею близько 1,5% від загальної площі тіла, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що також свідчить про правдивість показань потерпілої щодо нанесення їй опіків праскою (а.с. 149-151 т.1).
Вищенаведені висновки експертиз, є науково обгрунтованими, переконливими, виконані кваліфікованими спеціалістами і сумнівів у колегії судів не викликають.
Показання потерпілої ОСОБА_9 та засуджених ОСОБА_7 і ОСОБА_6, даних на початку досудового слідства, повністю відповідають даним, вказаним у протоколі огляду місця події , в ході якого в квартирі АДРЕСА_1 виявлено труп ОСОБА_8 та інші речові докази, які вилучені з місця події для проведення еспертиз. ( а.с. 14-17, 19-25 т.1 )
Вина засуджених доводиться ткож висновками інших судово-медичних експертиз за №204 від 03.07.2009 року, №203 від 08.07.2009 року, №211 від 06.07.2009 року .
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дії засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч.4 ст.187 та ч.2 ст.121 КК України.
При перевірці справи колегією суддів істотних порушень вимог КПК , які б могли вплинути на правильність висновків суду та доведеність винності засуджених, не встановлено. Висновки суду грунтуються на доказах, встановлених з дотриманням процесуального порядку їх збирання .
Що стосується призначеного засудженим покарання, то воно є справедливим, відповідає вимогам ст. 65 КК України .
А тому , колегія суддів не вбачає будь-яких передбачених ст. 398 КПК України підстав для скасування чи зміни вироку щодо засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7
На підставі наведеного , керуючись ст. ст. 356 , 365 , 366 КПК України , колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 30 квітня 2010 року щодо них — без зміни .
Головуюча
підпис
Судді
підпис підпис