АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Тернопільської області в складі
головуючого: Коваленка П.Є.
суддів: Вавріва І.З., Кунця І.М.
з участю прокурора Гарматюка Р.Є.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі 18 серпня 2010 року справу за апеляцією помічника прокурора м. Тернополя на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 24 червня 2010 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого 05 січня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом за за ст.185 ч.1, ст.15 ч.2, ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі; на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік
звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, на підставі ч.4 ст.309 КК України, а порушену стосовно нього кримінальну справу за ч.1 ст.309 КК України провадженням закрито.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання постановою законної сили залишено попередній – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Згідно постанови суду, ОСОБА_1 у кінці вересня 2009 року, перебуваючи у с. Галущинці Підволочиського району Тернопільської області, на смітнику знайшов коробки рослин маку. В цей момент у нього виник злочинний намір, направлений на незаконне придбання, виготовлення, перевезення та зберігання наркотичних засобів для власних потреб без мети збуту.
Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 знайдені коробки рослин маку в порушення вимог ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22 грудня 2006 року незаконно привласнив, положив у __________________________________________________________________________________________________
Справа № 11-204/2010 Головуючий у 1 інстанції Свачій І.М.
Категорія ч.1 ст.309 КК України Доповідач Ваврів І.З.
поліетиленовий пакет, який зберігаючи при собі без мети збуту, перевіз маршрутним автобусом у м. Тернопіль та заховав у підвалі будинку АДРЕСА_1 за місцем свого проживання де незаконно зберігав їх до 04 січня 2010 року.
04 січня 2010 року ОСОБА_1 перебуваючи у себе в підвалі, що по АДРЕСА_1, забрав раніше заховані коробки рослин маку подрібнив їх на м’ясорубці та шляхом виварювання, виготовив наркотичний засіб – ацетильований опій, який помістив у два одноразових медичних шприци ємністю 10 мл., один з яких вжив шляхом ін’єкції у цьому ж підвалі та заховав у правий рукав своєї дублянки, а інший наповнений наркотичним засобом - заховав у лівий рукав своєї дублянки та маршрутним таксі перевіз в центр м. Тернополя.
Того ж дня о 21 годині поблизу центрального універмагу м. Тернополя, що знаходиться на вулиці Руській, ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції і у нього було вилучено медичний шприц ємністю 10 мл., який був частково наповнений незаконно виготовленим ним особливо небезпечним наркотичним засобом ацетильованим опієм, маса якого в перерахунку на суху речовину становила 0,3876 грама, а також одноразовий медичний шприц ємністю 10 мл., з нашаруваннями ацетильованого опію.
У зв'язку з добровільним звернення ОСОБА_1 до медичного закладу та проходження ним курсу лікування від наркоманії його було звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, на підставі ч.4 ст.309 КК України.
В апеляції помічник прокурора м. Тернополя, який приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову Тернопільського міськрайонного суду від 24 червня 2010 року скасувати та направити кримінальну справу на новий судовий розгляд, мотивуючи її незаконністю, у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. В обґрунтування апеляційної скарги прокурор вказує, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів і це дає підстави вважати, що проходження ним лікування від наркоманії проведено лише з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Тернопільської області; прокурора, який підтримав подану апеляцію і просить постанову Тернопільського міськрайонного суду від 24 червня 2010 року скасувати та направити кримінальну справу на новий судовий розгляд, мотивуючи її незаконністю у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону; перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.389 КПК України підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема, неправильне застосування кримінального закону.
Відповідно до ч.4 ст.309 КК України суд зобов'язаний звільнити звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.309 КК України, особу, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії.
Згідно з вимогами п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів від 26 квітня 2002 року № 4 суд при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави повинен з'ясувати чи дійсно особа звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено, і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитися у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Проте, як слідує із матеріалів справи, судом дані вимоги закону та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України з цього питання належним чином не виконані. Як вбачається з із кримінальної справи, суд поспішно, без відповідного аналізу поведінки ОСОБА_1 з приводу добровільності лікування від наркоманії, звільнив останнього від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Так, судом належним чином не враховано, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів і до нього, як слідує з матеріалів справи, двічі застосовувалось примусове лікування від наркоманії в місцях позбавлення волі.
Таким чином, суд недостатньо перевірив добровільність лікування ОСОБА_1 від наркоманії, враховуючи, що він з 1999 року вживає наркотичні засоби. Зокрема, судом першої інстанції не перевірено, чи проходив ОСОБА_1 лікування від наркоманії після грудня 2005 року, тобто — з часу його попереднього звільнення за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, а також чи лікування мало місце тільки через порушення стосовно нього кримінальної справи.
За таких обставин постанова суду підлягає скасуванню.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно об'єктивно встановити, чи дійсно ОСОБА_1 звернувся до лікувального закладу і пройшов курс лікування добровільно, а не вимушено, бажаючи ухилитись в такий спосіб від кримінальної відповідальності.
Окрім того, суд повинен врахувати, що згідно положень ст.93 КПК України та роз'яснень, що містяться у п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року № 11 Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат, судові витрати покладаються тільки на засуджених. Всупереч даних вимог закону, суд першої інстанції, звільнивши ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, стягнув з нього судові витрати у справі.
Також, суду першої інстанції слід належним чином дослідити особу засудженого ОСОБА_1, зокрема — щодо наявності у нього судимостей, оскільки постановляючи рішення про звільнення його від кримінальної відповідальності суд першої інстанції в постанові від 24 червня 2010 року навів судимості ОСОБА_1 без урахування положень ст.89 КК України.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, –
у х в а л и л а:
Апеляцію помічника прокурора м. Тернополя – задовольнити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 24 червня 2010 року відносно ОСОБА_1 — скасувати в зв'язку з неправильним застосування судом кримінального закону.
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України направити на новий судовий розгляд в Тернопільський міськрайонний суд в іншому складі суду.
Головуючий підпис
Судді два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.З.Ваврів