АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Тернопільської області в складі
головуючого: Демченко О.В.
суддів: Вавріва І.З., Галіян Л.Є.
з участю прокурора Зозулі І.І.
захисника ОСОБА_1
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
законних представників неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7
потерпілого ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі 25 серпня 2010 року справу за апеляцією захисника ОСОБА_9, в інтересах засудженого ОСОБА_2, на вирок Козівського районного суду Тернопільської області від 14 червня 2010 року, яким засуджено
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с. Геленків Козівського району, громадянина України, з освітою середньою, не одруженого, непрацюючого, раніше не судимого
за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено попередній – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця с. Геленків Козівського району, громадянина України, з освітою середньою, не одруженого, раніше не судимого, непрацюючого, раніше не судимого
за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнено його від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік.
Відповідно до п.п.2, 3, 4 ст.76 КК України на ОСОБА_3 покладено обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-
__________________________________________________________________________________________________
Справа №11-212 Головуючий у 1 інстанції Вирста М.М.
Категорія ч.3 ст.185 КК України доповідач Ваврів І.З.
виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, або навчання та періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено попередній – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця с. Геленків Козівського району, громадянина України, з освітою середньою, не одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнено його від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік.
Відповідно до п.п.2, 3, 4 ст.76 КК України на ОСОБА_4 покладено обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, або навчання та періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишено попередній – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з освітою середньою, не одруженого, непрацюючого, раніше не судимого
за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнено його від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік.
Відповідно до п.п.2, 3, 4 ст.76 КК України на ОСОБА_5 покладено обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, або навчання та періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишено попередній – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Цивільний позов МП «Діброва - 2» в особі ОСОБА_8 задоволено частково. Стягнуто солідарно в рівних частках із засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 3 000 гривень моральної шкоди, 1 000 гривень витрат на правову допомогу та 650 гривень за проведення незалежної експертної оцінки.
Як визнав суд, 14 березня 2009 року близько 20 години ОСОБА_2, перебуваючи біля клубу в с. Геленків, Козівського району Тернопільської області, вступив в злочинний зговір направлений на таємне викрадення чужого майна з неповнолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Реалізовуючи свій злочинний намір ОСОБА_2 організував вчинення злочину переконавши та пообіцявши майнову винагороду ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які шляхом зняття частини вікна повинні проникнути в приміщення пилорамного цеху МП «Діброва - 2», що розташоване за адресою с. Геленків Козівського району, та викрасти звідти електродвигун.
Після цього неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вступили в злочинний зговір з неповнолітнім ОСОБА_5, який в момент, коли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проникли в приміщення пилорамного цеху МП «Діброва — 2», залишився поблизу огорожі даного підприємства спостерігати, чи ніхто не йде. В подальшому, таємно викравши з приміщення вказаного підприємства електродвигун асинхронного трьохфазного типу 4А112М2У3, заводський номер 50869, потужністю 7,5 кВт, 2900 об/хв., 1981 року випуску, ГОСТ 19523-74, вартість якого становить 1 074 грн., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перенесли викрадений електродвигун до огорожі вказаного підприємства, повідомили про крадіжку ОСОБА_2, погрузили викрадений електродвигун в автомобіль марки «ВАЗ 21013» д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, і з місця злочину зникли, завдавши своїми діями матеріальну шкоду МП «Діброва - 2» на суму 1 074 гривень.
В апеляції захисник ОСОБА_9,. в інтересах засудженого ОСОБА_2, просить вирок Козівського районного суду від 14 червня 2010 року змінити та пом'якшити її підзахисному покарання, застосувавши ст.75 КК України, мотивуючи тим, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок його суворості. Апелянт вказує, що, судом першої інтсанції належним чином не враховано те, що засуджений ОСОБА_2 є особою молодого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнав вину та щиро покаявся у вчиненому, позитивно характеризується, а також відсутні обставини, які б обтяжували його відповідальність.
В доповненні до апеляції засуджений ОСОБА_2, повністю підтримуючи апеляцію захисника ОСОБА_9, просить також також пом'якшити призначене йому судом покарання та врахувати, що потерпілий до нього не має жодних матеріальних притензій, важкі матеріально-побутові обставини, що склалися в його сім'ї, пов'язані з тим, що його батько тривалий час не працює, а мати здійснює догляд за його неповнолітнім братом, який є інвалідом з дитинства.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Тернопільської області; засудженого ОСОБА_2, який підтримав подану апеляційну скаргу та доповнення до неї і з мотивів, наведених у ній, просить вирок суду першої інстанції змінити та застосувати ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням; засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, законних представників неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_6, захисника ОСОБА_1, які підтримали апеляційну скаргу, подану в інтересах засудженого ОСОБА_2, і просять пом'якшити призначене йому покарання; потерпілого ОСОБА_8, який зазначив, що йому, як власнику МП “Діброва-2”, повністю відшкодовані завдані злочином збитки, жодних притензій матеріального та морального характеру він до ОСОБА_2 не має і тому просить змінити йому покарання, обравши не пов'язане з позбавленням волі; міркування прокурора, який вирок суду вважає законним та обгрунтованим, а покарання обране судом ОСОБА_2 таким, що відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину і тому просить в задоволенні апеляції відмовити, а вирок суду залишити без зміни; перевіривши матеріали
кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що її слід задовольнити, виходячи з наступного.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, кваліфіковані правильно і в апеляції не оспорюються.
Разом з тим, що стосується призначеного судом засудженому ОСОБА_2 покарання, то в цій частині вирок суд містить непереконливі висновки.
Як вбачається з вироку, суд першої інстанції, хоч і послався на ряд обставин, які пом'якшують покарання засудженому ОСОБА_2, але належним чином не врахував їх та в достатній мірі не дослідив особу винного і не обговорив питання про можливість його виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у вчиненому злочині та щиро розкаявся, виключно позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Крім того, з долучених засудженим до апеляційної скарги довідок встановлено, що його батько тривалий час не працює і перебуває у відпустці по тимчасовій втраті працездатності, а мати займається доглядом його неповнолітнього брата інваліда з дитинства і отримує лише державну соціальну допомогу.
Потерпілий ОСОБА_8 надав суду заяву, а також в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердив, що не має жодних матеріальних та моральних притензій до засудженого ОСОБА_2, який повністю відшкодував йому заподіяні злочином збитки.
Таким чином, враховуючи наявність кількох обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, зважаючи на його молодий вік, а також на те, що ним повністю відшкодовано потерпілому заподіяну злочином шкоду; приймаючи до уваги позицію потерпілого щодо необхідності пом'якшення ОСОБА_2 призначеного судом покарання, колегія суддів вважає, що є всі підстави для зміни вироку суду в частині призначеного засудженому ОСОБА_2 покарання, застосування до нього ст.75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, –
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9., в інтересах засудженого ОСОБА_2 та доповнення до апеляції засудженого ОСОБА_2 – задовольнити.
Вирок Козівського районного суду Тернопільської області від 14 червня 2010 року відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в частині призначеного ОСОБА_2 покарання – змінити.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.3 ст.185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання, роботи або навчання, а також періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
В решті вирок Козівського районного суду Тернопільської області від 14 червня 2010 року відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 – залишити без зміни.
Головуючий — підпис
Судді — два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Тернопільської області І.З.Ваврів