АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого – Фащевської Н.Є.
суддів – Хоми М.В., Ходоровського М.В.
при секретарі –Жовняревич Т.М.
з участю –ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою обласного об’єднання міжгосподарських здравниць “Тернопільсільгоспздравниця” на рішення Борщівського районного суду від 25 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до обласного об’єднання міжгосподарських здравниць “Тернопільсільгоспздравниця” про визнання наказу про звільнення з роботи недійсним та поновлення на роботі,-
ВСТАНОВИЛА:
Представник ООМЗ “Тернопільсільгоспздравниця” звернувся в суд з апеляційною скаргою на вищезазначене рішення суду, яким позов ОСОБА_1 до ООМЗ “Тернопільсільгоспздравниця” про визнання наказу про звільнення з роботи недійсним та поновлення на роботі задоволено, визнано незаконним наказ голови ліквідаційної комісії (Президента) ООМЗ “Тернопільгоспздравниця” від 12 листопада 2009 року №1-к. Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора міжгосподарського пансіонату з лікування “Лісова пісня” обласного об’єднання міжгосподарських здравниць “Тернопільсільгоспздравниця” з 12 листопада 2009 року. Стягнуто з ООМЗ “Тернопільсільгоспздравниця” в доход держави 51 грн. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
В апеляційній скарзі представник ООМЗ “Тернопільсігоспздравниця” вказав, що вищезазначене рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просив його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.
В судовому засіданні апелянт не з’явився. Враховуючи те, що розгляд справи неодноразово відкладався в зв’язку з неявкою апелянта в судові засідання, в справі є дані про належне оповіщення сторін, апелянт не повідомив про причини своєї неявки, колегія вважає, що апелянт в судове засідання не з'явився без поважних причин, а тому справу слід розглянути у їх відсутність.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом голови ООМЗ “Тернопільсігоспздравниця” від 21 жовтня 2004 року №6-к ОСОБА_1 призначений директором пансіонату “Лісова пісня”.
Наказом голови ліквідаційної комісії (Президента) ООМЗ “Тернопіпільсільгоспздравниця” від 12 листопада 2009 року №1-к ОСОБА_1 звільнений з посади директора міжгосподарського пансіонату з лікування з 12.11.2009 року згідно п.2 ст. 41 КЗпП України за втрату довір’я. Прийняте рішення погоджено з Радою ООМЗ “Тернопільсільгоспздравниця”.
Як видно зі змісту наказу підставою для втрати довір’я стало те, що ОСОБА_1 не виконав вимог ліквідаційної комісії та перешкоджав її роботі
Відповідно до п.2 ст. 41 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
Звільнення з підстав втрати довір’я ( п.2 ст.41 КзпП) суд може визнати обгрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір’я ( зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).
Враховуючи обставини справи, вимоги закону, суд підставно прийшов до переконання, що дії, за які було звільнено позивача не пов’язані з обслуговуванням матеріальних цінностей, а тому його звільнення за п. 2 ст.41 КзпП є незаконним.
Крім того, відповідно до посадової інструкції директора пансіонату “Лісова пісня” в обов’язки останнього не входить безпосереднє обслуговування грошових або товарних цінностей.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд підставно прийшов до висновку, що ОСОБА_1 як директора пансіонату “Лісова пісня” було безпідставно звільнено згідно із п.2 ст. 41 КЗпП України.
Таким чином рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 308; 313-315; 319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу обласного об”єднання міжгосподарських здравниць “Тернопільсільгоспздравниця” відхилити.
Рішення Борщівського районного суду від 25 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий -
Судді –