Справа №22ц-4222/2010 р. Головуючий в І інстанції
Категорія: 57 Стамбула М.І.
Доповідач: Капітан І.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року серпня місяця 03 дня колегія суддів судової плати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого : Капітан І.А.
Суддів : Полікарпової О.М.
Цуканової І.В.
при секретарі : Перевознік В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона на постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 21 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни»,
в с т а н о в и л а:
В липні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом. Позивач зазначав, що відповідно до Закону України від 18 листопада 2004 р. «Про соціальний захист дітей війни» він є дитиною війни. Ст. 6 зазначеного вище Закону дає йому право на щомісячну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яку він не отримує.
Просив поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, зобов’язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн.
21 червня 2010 року Дніпровський районний суд м. Херсона прийняв у зазначеній справі постанову, якою позов ОСОБА_3 задовольнив частково. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона (далі – Управління) здійснити нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_3 в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком з розрахунку за період з 09.07.2007 р. по 30.09.2007 р. – 123,02 грн. на місяць, за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. – 124,53 грн. на місяць. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просило скасувати постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 21.06.2010 р. та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 за 2006-2007 р.р. частково, суд першої інстанції виходив з того, що Управління як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 має статус дитини війни (а.с. 5), а тому його пенсія повинна бути перерахована відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Закони України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 р. та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 р. неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 р. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Управління в 2006 р. не мало підстав нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки її дію було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Суд першої інстанції вірно дійшов правильного висновку, що Управління повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. у відповідності з приписами норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» в редакції 2004 р.
Оскільки суд першої інстанції не мав правових підстав визначати конкретний розмір підвищення до пенсії, який відрізняється від установленого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» розміру, а також не врахував, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена вищевказаним законом, покладено саме на органи Пенсійного фонду України, у зв’язку з чим Управління має можливість відкоригувати конкретний розмір підвищення до пенсії самостійно, колегія суддів вважає за необхідне постанову суду в частині зобов’язання здійснити нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_3 з розрахунку за період з 09.07.2007 р. по 30.09.2007 р. – 123,02 грн. на місяць, за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. – 124,53 грн. на місяць змінити, виключивши вказівку на щомісячні грошові розміри, а саме 123,02 грн. та 124,53 грн.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору. Проблеми надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду України для виконання покладених на нього обов’язків виходять за межі заявлених вимог. Також не приймаються до уваги доводи апелянта щодо можливого нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не приймав рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Керуючись ст.ст. 301, 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, ст. ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона задовольнити частково.
Постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 21 червня 2010 року в частині зобов’язання здійснити нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_3 з розрахунку за період з 09.07.2007 р. по 30.09.2007 р. – 123,02 грн. на місяць, за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. – 124,53 грн. на місяць змінити, виключити вказівку на щомісячні грошові розміри, а саме: 123,02 грн. та 124,53 грн.
В іншій частині постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 21 червня 2010 року суду залишити без змін.
Рішення є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: