Справа №22ц-4232/2010 р. Головуючий в І інстанції
Категорія: 57 Панкєєв В.М.
Доповідач: Капітан І.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року серпня місяця 03 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Капітан І.А.
Суддів: Цуканової І.В.
Полікарпової О . М.
при секретарі: Перевознік В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області на рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 03 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги,
в с т а н о в и л а:
В травні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області (далі – Управління) про поновлення пропущеного строку звернення до суду та зобов’язання вчинити певні дії, вказуючи, що має право на правовий статус дитини війни та доплати до пенсії, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2006 року. У 2007-2010 роках відповідач не здійснює зазначеного перерахунку та виплати відповідного підвищення до пенсії.
Просив поновити строк звернення до суду, пропущений з поважних причин, зобов’язати здійснити перерахування такої доплати і забезпечити виплату заборгованості за 2007 рік в сумі 735,30 гривень, за 2008 рік – 1170,06 гривень, за 2009 рік – 1837,80 гривень, за 2010 рік – 837,30 гривень, всього у сумі 4792,26 гривень.
Рішенням Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 03 червня 2010 року позовні вимоги задоволені частково. Зобов’язано Управління здійснити дії по нарахуванню та виплаті ОСОБА_3 щомісячної державної допомоги дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. за період часу з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., та з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. за рахунок коштів Державного бюджету України. Стягнуто з Управління на користь позивача судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. в іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просило скасувати рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 03 червня 2010 р. та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову.
Письмові заперечення до суду апеляційної інстанції не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність судового рішення, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року і дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким змінено редакцію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що Управління повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р. у відповідності з приписами норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей» в редакції 2004 р.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про Державний бюджет України на 2010 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялася і будь-які обмеження щодо її застосування не встановлювалися.
Отже, відповідач повинен був діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 р., нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо протиправності бездіяльності відповідача та покладення на нього обов’язку провести підвищення пенсії позивача за вказані періоди.
Доводи апеляційної скарги задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені належними доказами, висновків суду не спростовують та не містять в собі посилання на норми матеріального закону, які заслуговували б на увагу.
Зокрема, не заслуговують на увагу посилання на постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28.05.2008 р. та відсутність поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для вказаного підвищення пенсії, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, в тому числі і постановою Кабінету Міністрів України. Розмір же мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов’язків виходять за межі заявлених вимог. Також не приймаються до уваги доводи апелянта щодо можливого нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не приймав рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Нижньосірогозькому районі Херсонської області відхилити.
Рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 03 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: