Справа №22ц-4532, 2010 р.                                                               Головуючий у І інстанції  

Категорія: 5                                                                                                    Войцеховська Я.В.

                                                                                                      Доповідач – Полікарпова О.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року серпня місяця 26 дня  колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

                                                                          Головуючого :              Капітан І.А.

                                                                            суддів :          Цуканової І.В.            

Полікарпової О.М.

при секретарі :             Кримцевій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 18 червня 2010 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3  про встановлення порядку користування квартирою, усунення перешкод у користуванні  шляхом вселення, зобов’язання не чинити перешкоди та відшкодування збитків,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищевказаним позовом, просив усунути перешкоди в користуванні належною йому на праві спільної часткової власності квартирою АДРЕСА_1 шляхом його вселення в квартиру,  визначити порядок користування квартирою, виділивши йому у користування меншу кімнату,зобов’язати відповідача не чинити йому перешкоди у доступі до його кімнати, а також стягнути збитки у розмірі орендної плати за час не користування квартирою.  

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона  від 18 червня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Усунуто ОСОБА_4 перешкоди у користуванні квартирою шляхом вселення. Визначено між співвласниками порядок користування спірною квартирою: позивачу виділено у користування жилу кімнату площею 11,7 кв.м, а також лоджію площею 1,4 кв.м, відповідачу виділено жилу кімнату площею 17,3 кв.м. Кухню, ванну, туалет, коридор, кладову залишено у спільному користуванні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, просив його скасувати, а справу направити до районного суду на новий розгляд. При цьому апелянт зазначає, що судом визначено порядок користування квартирою без висновку експертизи, а також не враховано інтереси його сім ’ ї , у тому числі і його неповнолітньої дитини.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просив її відхилити, вважаючи рішення суду законним та справедливим.    

Заслухавши доповідача, осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню .

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні квартирою, районний суд виходив з того, що позивач є власником 5/12 частин спірної квартири і враховуючи, що його частка є меншою, йому виділена у користування менша за площею кімната.

Судова колегія погоджується з таким висновком районного суду, оскільки він відповідає обставинам справи, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального закону.

Судом встановлено, що сторонам по справі на праві спільної часткової власності належить двокімнатна квартира, розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 6-10). ОСОБА_4 звертався у відділ міліції з заявою про те, що відповідач чинить йому перешкоди у користуванні квартирою(а.с.28)

За таких обставин  суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що власник має право на усунення перешкод у користуванні належним йому майном та визначення порядку користування між співвласниками.

Судова колегія не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги, так як від проведення експертизи він відмовився, що підтверджується його поясненнями (а.с.29, зворот). Посилання апелянта на те, що судом, при визначенні порядку користування квартирою не дотримано норму жилої площі на одну особу є надуманими, оскільки суд у даному випадку виходив з реально наявної площі квартири та часток співвласників. До того ж, апелянт погодився, що запропонований позивачем порядок користування квартирою є єдино можливим.

Твердження апелянта щодо незалучення до участі у справі служби у справах дітей не ґрунтуються на законі, оскільки предмет спору- усунення перешкод у користуванні власністю та визначення порядку користування цією власністю.

Керуючись ст.303,304, п.1ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 18 червня 2010 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді