Справа № 22ц-4596  2010 року                     Головуючий в І-й інстанції

                                    Ратушна В.О.

Категорія 41                             Доповідач: Капітан І.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

2010 року серпня місяця «12»  дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого       – Капітан І.А.

Суддів           – Цуканової І.В.,

            Полікарпової О.М.

при секретарі       – Кримцевій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення

 Дніпровського районного суду м.Херсона

від 18 травня 2010 року

за позовом

ОСОБА_3

до

Херсонської міської ради,

третя особа -  ТОВ ВЖЦ «Декорум»

про визнання права користування квартирою та за позовом

ОСОБА_4

до

Херсонської міської ради

про визнання права користування квартирою,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 18 травня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Позов ОСОБА_4 задоволено, за нею визнано право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.

В письмових запереченнях представник ОСОБА_4, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність рішення, просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_4, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позову та задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що восени 1990 року ОСОБА_4 вселилася у спірну квартиру зі згоди наймача ОСОБА_5, за відсутністю будь-яких умов щодо тимчасового її проживання, на правах члена сім’ї наймача, вела з нею спільне господарство за кошти спільного бюджету та постійно проживала в зазначеній квартирі, а ОСОБА_3 належних і допустимих доказів на підтвердження того, що вона вселилася у спірну квартиру в порядку, встановленому законом, суду не надала.

Колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що за ордером №885 від 18.10.1984 року квартира АДРЕСА_2 (далі – квартира) була надана для проживання ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (т.1, а.с.16). ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 (т.1, а.с.15). У квартирі залишились проживати ОСОБА_5 з донькою ОСОБА_7, 1978 року народження. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 (т.1, а.с.15). Згідно рішення виконкому Дніпровської районної ради у м.Херсоні №138 від 12.07.1991 року опікуном ОСОБА_7 призначено ОСОБА_8 (т.1, а.с.8, 9). Наприкінці літа 1991 року опікун ОСОБА_8 перевіз неповнолітню ОСОБА_7 на постійне проживання у м.Ленінград, а з 1994 року вона виїхала до Ізраїлю (т.1, а.с.236-237, 248-249, 257, 261). З вересня 1991 року ні ОСОБА_7, ні її опікун у спірній квартирі не проживали. У період з 1991-2007 роки ОСОБА_9 проживала за іншими адресами і має на праві власності нерухомість (т.1, а.с.243, 262, 264-270). З 1990 року ОСОБА_4 постійно проживала у квартирі, здійснювала ремонт, несла витрати з житлово-комунальних послуг. За зазначеною адресою ОСОБА_4 та члени її родини оформлені у медичних, навчальних закладах та за місцем роботи. Нерухомості на праві власності за ОСОБА_4 не зареєстровано (а.с.31-40, 76, 239-242, 246, 247, 250-252).

На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову ОСОБА_4 та відмову у задоволенні позову ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що не спростовують встановлених судом обставин, та не підтверджені належними та достовірними доказами.

Порушень норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 18 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом 20 днів з моменту її проголошення шляхом подачі касаційної скарги до судової палати в цивільних справах Верховного Суду України.

Головуючий: І.А.Капітан

Судді: І.В.Цуканова, О.М.Полікарпова

Копія вірна                                     І.А.Капітан