Справа 22-4597/10                                                  Головуючий в 1 інстанції Подіновська  Г.В.

 Категорія  53                                                               Доповідач Полікарпова О.М.

У Х В А Л А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

2010 року серпня місяця 12 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

                                                            Головуючого        Капітан І.А.

                                                            Суддів                   Полікарпової О.М.

                                                                                           Цуканової І.В.

                                                            При секретарі       Перевознік  В.В.

     розглянувши скаргою у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області  від 16  червня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до комунального виробничого управління (далі КП) «Каховський водоканал»  про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

       Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він працював у відповідача з 11 березня 2001  року на посаді машиніста насосних установок. Наказом від 05 грудня 2009 року його було звільнено з роботи у зв’язку із скороченням штату. Вважає звільнення незаконним, оскільки підприємством не вжито заходів до його працевлаштування, а  також вважає, що у відповідача фактично не відбулося змін в організації виробництва.

       Рішенням суду від 16 червня 2010 року позов залишено без задоволення.

       Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_2 в своїй скарзі просить  його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. При цьому апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

       У запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача її доводи не визнає, вважаючи  рішення суду законним і обґрунтованим.      

       Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, встановлених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

        Відмовляючи позивачеві у задоволенні позову, районний суд виходив з того, що звільнення позивача відбулося правомірно, вільні на час його звільнення вакансії йому запропоновані. Крім того, позивачем пропущено встановлений законом строк на звернення до суду.      

         Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції і вважає, що судом повно та правильно встановлено обставини по справі, належно оцінено надані сторонами докази, а також правильно застосовані норми матеріального права, які регулюють  спірні  правовідносини.

        Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що позивач з 11 березня  2001 року працював у відповідача  на різних посадах, а з 01.10.2007 року- машиністом насосних установок(а.с.4-8). Наказом від 04  грудня 2009 року його звільнено з посади з 05 грудня 2009 року у зв’язку з реорганізацією виробництва (а.с.25). Про звільнення позивач був повідомлений з додержанням встановленого законом строку (а.с.24). На засіданні профкому позивач відмовився від запропонованих вакантних посад, у зв’язку з чим було надано згоду на його звільнення (а.с.11-12). Факт реорганізації дільниці підтверджується   наказом (а.с.10), перевіркою Територіальної державної інспекції  праці (а.с.14). На засіданні профкому 01 грудня 2009 року всім вивільнюваним працівникам пропонувались всі наявні на підприємстві вакантні посади, однак ОСОБА_2 від всіх запропонованих посад відмовився, що підтверджується його підписом у протоколі (а.с.11-12).    

       За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності звільнення позивача у зв’язку з реорганізацією виробництва.

        Твердження апелянта про те, що дільниця, на якій він працював, до теперішнього часу не ліквідована не спростовують висновок суду про те, що реорганізація на виробництві мала місце. Дослідженими доказами підтверджено, що електромонтери, які працюють на дільниці замість операторів, мають на обслуговуванні не одну дільницю, що дозволяє відповідачу скоротити виробничі витрати. Показання свідків, на які посилається апелянт, не суперечать встановленим обставинам.

        Посилання в апелянта на те, що на час проведення засідання профкому всі вакантні посади охоронців були зайняті є безпідставними, оскільки зазначені посади вводились тільки з 05 грудня 2009 року, а окремі працівники, зокрема ОСОБА_3, писали заяви на посаду охоронця в день проведення профкому, у той час як позивач таку заяву не писав (а.с.29-30).

        Доводи про те, що відповідачем при скорочені штату не дотримано вимоги закону про його переважне перед іншими працівниками право залишення на роботі не ґрунтуються на доказах.  

        Таким чином, підстав для скасування рішення суду першої інстанції судова колегія не вбачає.

         Керуючись ст..313,304,п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

        Апеляційну скаргу ОСОБА_2  відхилити.

     Рішення  Каховського міськрайонного суду Херсонської області від  16 червня  2010 року залишити без змін.

       Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді