Справа № 22ц-4608  2010 року                     Головуючий в І-й інстанції

                                    Склярська І.В.

Категорія 5                             Доповідач: Капітан І.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

2010 року серпня місяця «17»  дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого       – Капітан І.А.

Суддів           – Колісниченка А.Г.,

            Бауль Н.М.

при секретарі       – Борисовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою     ОСОБА_3

на рішення

 Суворовського районного суду м.Херсона

від 30 червня 2010 року

за позовом

ОСОБА_3

до

ОСОБА_4

про визнання права власності на Ѕ частину квартири,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 30 червня 2010 року ОСОБА_3 поновлено строк звернення до суду. Позов ОСОБА_3 задоволено частково, за ним визнано право власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1, корп.1 в м.Херсоні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким визнати за ним право власності на Ѕ частину зазначеної квартири.

В письмових запереченнях ОСОБА_4, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність рішення, просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням вартості кооперативної квартири, періоду сумісного проживання подружжя та факту сплати ними пайових внесків, ОСОБА_3, має належати 19,45/100, що становить 1/5 частину у квартирі.

Колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно  дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 1979 року (а.с.39). 31 січня 1989 року члену ЖБК ОСОБА_5 був виданий ордер на жиле приміщення в будинку ЖБК-31 на склад сім’ї ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 (а.с.4). Реєстраційне посвідчення на квартиру видано на ім’я ОСОБА_4 14.08.1998 року (а.с.36).

Порядок користування спірною квартирою та визнання права власності на неї були предметами судового розгляду між сторонами, але остаточного вирішення не знайшли. Відповідачкою також пред’являвся позов про визнання права власності на 4/5 частини квартири (а.с.5, 6, 49, 70, 71). Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 23 липня 1991 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с.40). Свідоцтво про розірвання шлюбу видано 09 березня 1992 року (а.с.3). 18 серпня 1992 року ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_7 (а.с.37). Сторони не оспорюють, що оплата пая за кооперативну квартиру, який становив 8288 руб., відбувалась частинами: у грудні 1988 року в сумі 2900 руб., за період з 1989 до 1991 р.р. в сумі 324 руб., і 5064 руб. було сплачено за квитанцією від 06.11.1991 року, в якій зазначено платником – ОСОБА_5 (а.с.9).

При з’ясуванні обставин та встановленні фактів, що підтверджували  причини розірвання шлюбу, Суворовський районний суд м.Херсона у своєму рішенні від 23 липня 1991 року зазначив, що позивачка стверджувала про втрату почуття поваги і розуміння відповідача, про те, що останній не цікавиться сім’єю, з січня 1990 року їх шлюбні відносини припинені, і про те, що відповідач, який був присутній у судовому засіданні, позов визнав, проти мотивів, по яких ставиться питання про розірвання шлюбу, не заперечує (а.с.40).

На підставі наведеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про визнання за позивачем права власності на 1/5 частину квартири, оскільки встановлені судом обставини підтверджують, що оплата пая за кооперативну квартиру у листопаді 1991 року у розмірі 5064 руб. здійснена ОСОБА_5 після фактичного припинення шлюбних відносин, і набрання рішенням суду від 23 липня 1991 року законної сили, а належних і достовірних доказів на підтвердження, що у цей період шлюбні стосунки продовжувались, ОСОБА_3 суду не надав.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що не підтверджені належними доказами та не спростовують встановлених судом обставин.

Порушень норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 30 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом 20 днів з моменту її проголошення шляхом подачі касаційної скарги до судової палати в цивільних справах Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: