Справа №22ц-4679, 2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Непомняща Н.О.
Категорія: 37 Доповідач – Цуканова І.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року серпня місяця “26” дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Цуканової І.В.
Суддів: Капітан І.А.,
Полікарпової О.М.
при секретарі – Мірзе Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 15 червня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Новокаховської міської ради, третя особа – Новокаховська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на спадкове майно, -
в с т а н о в и л а:
В березні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів, в якому просив встановити факт, що ОСОБА_5, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, померла ІНФОРМАЦІЯ_2, є його батьками.
Також позивач просив визнати за ним право на спадщину за законом після смерті батька в розмірі 1/9 частини квартири АДРЕСА_1 (далі квартира) та визнати право власності на спадщину по закону після смерті матері в розмірі 2/9 частин зазначеної квартири.
При цьому покликався на те, що після смерті батька фактично прийняв спадщину: вступив в управління спадковим майном, оскільки мав ощадну книжку на ім’я батька. Спадщина після смерті матері ним прийнята шляхом подання в установлений законом строк до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Через розбіжності у прізвищах його, позивача, і батьків йому відмовлено в оформленні спадщини.
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 15.06.2010 року з урахуванням ухвали цього ж суду від 18.06.2010 року про виправлення описки позов задоволено частково. Встановлено факт, що ОСОБА_3 є рідним сином ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом у першу чергу після смерті матері ОСОБА_6 право власності на спадкове майно – ј частку квартири АДРЕСА_1. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позову про визнання права власності на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_5, ухвалити нове рішення, яким вимоги про визнання права власності на спадщину повністю задовольнити, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В іншій частині рішення суду ніким не оскаржено.
В письмових запереченнях ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги не визнав, просив рішення суду залишити без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності в порядку приватизації ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх сину ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 06.05.1997 року (а.с.41), які постійно проживали та були зареєстровані у вказаній квартирі (а.с.46).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (а.с.13).
Як вбачається із повідомлення Новокаховської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто не звернувся, свідоцтво про право на спадщину нікому не видавалося (а.с.32).
Згідно довідки ВАТ «Державний ощадний банк України» за заповітом ОСОБА_5 від 27.11.1997 року на користь позивача 15.05.2000 року вклад на ім’я ОСОБА_5 було закрито, гроші з цього вкладу було зараховано на вклад ім’я ОСОБА_3 (на російській мові «ОСОБА_3» – (а.с.12, 18, 53).
Відмовляючи позивачу у визнанні права власності на спадщину після смерті батька, суд виходив з того, що ОСОБА_3 спадщину не прийняв, оскільки з аналізу ст.564 ЦК України (1963 року) витікає, що отримання грошових коштів в порядку спадкування вкладу в установі Ощадбанку не пов’язується з умовою прийняття спадщини у встановленому законом порядку і не свідчить про вступ особи, яка отримала вклад за розпорядженням спадкодавця, в фактичне управління або володіння іншим спадковим нерухомим майном, в даному випадку – часткою квартири АДРЕСА_1.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_7, який мав право власності на 1/3 частину квартири, право власності в порядку спадкування набули його дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_4 в рівних частках – по 1/6 частини. З урахуванням наявності у останніх права власності по 1/3 частин у кожного суд встановив, що їх частки після прийняття спадщини становлять Ѕ частині квартири (1/3+1/6) у кожного.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 (а.с.14).
Оскільки після її смерті спадщину прийняли сини ОСОБА_4, який постійно з нею проживав на день смерті, та ОСОБА_3, який 30.10.2009 року подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (а.с.34), то суд, виходячи із рівності їх часток, визнав за кожним з них право власності на спадкове майно по ј частини (1/2:2).
Проте, з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки він не відповідає обставинам справи, та суд дійшов його внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.
Так, позивач в підтвердження вступу у володіння та управління спадковим майном після смерті батька послався на наявність у нього оригіналу ощадної книжки на ім’я останнього.
Дану обставину ОСОБА_4 не заперечував. Вона також підтверджується наявними в матеріалах справи довідками Ощадного банку (а.с.18,53), та довідкою від 06.01.2010 року, наданою представником позивача в ході судового засідання апеляційного суду, зі змісту яких вбачається, що 15.05.2002 року ОСОБА_3 закрив рахунок на ім’я батька та відкрив новий рахунок на своє ім’я шляхом перерахування коштів з рахунку на рахунок, пред’явивши ощадну книжку на ім’я ОСОБА_5
Ст.549 ЦК України (1963 року), що діяв на час виникнення та існування спірних правовідносин, передбачено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Згідно п.112 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 року, що діяла на час спірних правовідносин, наявність у спадкоємців ощадної книжки на ім’я спадкодавця є доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном.
Судом зазначена норма права не застосована і вказаній обставині юридична оцінка не дана.
Натомість, суд безпідставно аналізував дії позивача по переоформленню вкладу згідно заповідальному розпорядженню спадкодавця, хоча позивач зазначеною обставиною свої позовні вимоги не обґрунтовував.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, належну йому на праві власності 1/3 частину спірної квартири успадкували в рівних частках, тобто по 1/9 частині (1/3:3), його дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_4, які з ним фактично проживали у цій квартирі, та син ОСОБА_3, який фактично вступив в управління і володіння спадковим майном.
Відповідно, частка ОСОБА_4 та ОСОБА_6 складала по 4/9 у кожного (1/9+1/3), у ОСОБА_3 – 1/9 частини у праві власності на спірну квартиру.
Після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкоємцями належної їй 4/9 частини квартири є ОСОБА_3 на підставі ч.1 ст.1268, ч.1 ст.1270 ЦК України, який 30.10.2009 року подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, та ОСОБА_4 на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Частина кожного з них має складати по 2/9 частини (4/9:2).
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_3 є законними, обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.
Відповідно, рішення суду слід скасувати в частині визнання права власності на спадкове майно та ухвалити нове рішення, яким ці вимоги повністю задовольнити.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи ОСОБА_4 та його представника про допустимість довідок Ощадного банку України про переоформлення вкладу після смерті ОСОБА_5 на ім’я ОСОБА_3 як доказів по справі через розбіжності в прізвищах зазначених осіб, оскільки довідки банку видано російською мовою, в яких прізвище позивача зазначено як «Водолазский», що відповідає його прізвищу, зазначеному в паспорті російською мовою (а.с.16).
Оскільки рішення суду в частині встановлення факту, що має юридичне значення, ніким не оскаржується, то колегія суддів, виходячи із принципу диспозитивності цивільного процесу, йому юридичної оцінки не дає.
На підставі ст.549 ЦК України (1963 р.), ст.ст.1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст.303, 309, 316, п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 15 червня 2010 року скасувати в частині позовних вимог про визнання в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8 та матері ОСОБА_6 права власності на спадкове майно - частину квартири АДРЕСА_1 ухвалити в цій частині нове рішення
Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді 1/9 частки квартири АДРЕСА_1 та права власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, у вигляді 2/9 частин зазначеної квартири.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий І В.Цуканова
Судді: І.А.Капітан, О.М.Полікарпова
Копія вірна: І.В.Цуканова