Справа №22ц-4961/2010 р. Головуючий в І інстанції
Категорія: 57 Єйбог І.М.
Доповідач: Полікарпова О.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року серпня місяця 31 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Капітан І.А.
Суддів: Цуканової І.В.
Полікарпової О . М.
при секретарі: Корольчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 21 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області про зобов’язання нарахувати та виплатити соціальну допомогу як дитині війни,
в с т а н о в и л а:
В травні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області (далі – Управління) з вищевказаним позовом, вказуючи, що має право на правовий статус дитини війни та доплати до пенсії, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2006 року. Зверталась до відповідача з заявою про нарахування соціальної допомоги як дитині війни, в задоволенні якої було відмовлено. У 2006-2010 роках відповідач не здійснює зазначеного перерахунку та виплати відповідного підвищення до пенсії.
Просила поновити строк звернення до суду, пропущений з поважних причин, визнати відмову Управління в нарахуванні та виплаті їй як дитині війни соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.2006 р. і по час звернення до суду незаконною. Зобов’язати відповідача провести донарахування вказаної вище соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 р. по 13.05.2010 р. Стягнути з Управління на їх користь щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2006 р. по 13.05.2010 р. у сумі 7358,10 грн. та стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 21 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Поновлено строк звернення до суду. Визнано дії Управління неправомірними. Зобов’язано відповідача здійснити відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» нарахування та виплату призначеної ОСОБА_3 пенсії з: 02.04.2006 р. по 31.12.2006 р.; з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.; з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.; з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.; з 01.01.2010 р. по 13.05.2010 р. з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просило скасувати рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 21 червня 2010 р. та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову.
Письмові заперечення до суду апеляційної інстанції не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року і дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 за 2006 р. частково суд першої інстанції виходив з того, що Згідно з п. 17 ст. 77 Закону України від 20.12.2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік. Відповідно до Закону України від 19.01.2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» до Закону України від 20.12.2005р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік» внесено зміни, згідно з якими виключено п. 17 ст. 77 цього Закону, а новою редакцією ст. 110 Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте Кабінетом Міністрів України відповідний порядок не розроблений, що не зупиняє дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому з 02.04.2006 р. було відновлено дію вищезазначеної статті.
Проте такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не приймалися. Отже, пільги для дітей війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році запроваджено не було. Таким чином в 2006 р. у відповідача не було підстав проводити виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а тому в цій частині позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким змінено редакцію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що Управління повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р. у відповідності з приписами норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей» в редакції 2004 р.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про Державний бюджет України на 2010 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялася і будь-які обмеження щодо її застосування не встановлювалися.
Отже, відповідач повинен був діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 р., нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., з 01.01.2010 р. по 13.05.2010 р.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо протиправності бездіяльності відповідача та покладення на нього обов’язку провести підвищення пенсії позивача за вказані періоди.
Зокрема, не заслуговують на увагу посилання Управління на постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28.05.2008 р. та відсутність поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для вказаного підвищення пенсії, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, в тому числі і постановою Кабінету Міністрів України. Розмір же мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов’язків виходять за межі заявлених вимог. Також не приймаються до уваги доводи апелянта щодо можливого нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не приймав рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню в частині зобов’язання Управління провести підвищення пенсії позивачу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції 2004 року) з 02.04.2006 р. по 31.12.2006 р. з ухваленням в цій частині нового рішення, про відмову у задоволенні відповідних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області задовольнити частково.
Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 21 червня 2010 року в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3 за 2006 рік та зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області нарахувати та виплатити призначену ОСОБА_3 пенсію відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 02.04.2006 р. по 31.12.2006 р. скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 за 2006 рік відмовити.
В іншій частині рішення Каховського міськрайонного суду від 21 червня 2010 р. залишити без змін.
Рішення є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: