Справа 2-2381/10

        Р І Ш Е Н Н Я

       ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

«31» серпня 2010 р.                                   Дніпровський районний суд м. Києва

у складі : головуючого судді                     Шевченко Н.М.,

                при секретарі                               Фузік Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

                    в с т а н о в и в:

    Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» (далі АЕК «Київенерго») звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію, постачання якої здійснює АЕК «Київенерго», у сумі 1420,62 грн., стягнення з відповідача судових витрат по сплаті державного мита в сумі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача Кадубовський Є.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, додатково пояснив, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії, постачання якої здійснює підприємство позивача на підставі Договору про користування електричною енергією №09154201901 від 18.04.2005 року, укладеного між підприємством позивача та відповідачем ОСОБА_1 АЕК «Київенерго» надавало відповідачу послуги з постачання електричної енергії, а останній зобов’язувався проводити оплату за використану електричну енергію. Плата за електричну енергію вноситься споживачем щомісячно згідно норм споживання електроенергії, врегульованих Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. №1357. На виконання п.13 Договору від 18.04.2005 року підприємством позивача проводиться контрольне знімання показань електролічильника, та у зв’язку з відсутністю доступу до лічильника відповідача, з причини його розташування в квартирі, подальше знімання показань було неможливим, тому позивачем з березня 2006 року було встановлено відповідачу плату за користування електроенергією з розрахунку середньомісячного використання електроенергії, який складає 194 Квт. Відповідач ОСОБА_1 свої обов’язки стосовно повної оплати за спожитий природний газ не виконував, у зв’язку з чим станом на квітень 2010 року перед АЕК «Київенерго» виникла заборгованість у сумі 1420,62 грн. На адресу відповідача ОСОБА_1 підприємством позивача направлялось попередження про наявність у останнього заборгованості перед АЕК «Київенерго»  та про необхідність її погашення, проте, попередження залишились без належного реагування, що є причиною звернення АЕК «Київенерго»  до суду.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечував, додатково пояснив, що 18.04.2005 року між ним та підприємством позивача дійсно було укладено Договір   про користування електричною енергією, згідно з п.11 якого він 24 вересня 2008 року в усному порядку по телефону повідомляв підприємству позивача про несправність та заміну електролічильника, однак на його усне звернення несправність вчасно усунуто не було, та він продовжував вносити плату за електроенергію за 75 Квт щомісячно. Відповідач вважає, що позивачем порушено п.13 Договору від 18.04.2005 року, відповідно до якого позивач зобов’язався проводити планові перевірки, ремонт та заміну приладів обліку в термін, встановлений нормативними документами та договором, який згідно п.17 Правил користування електричною енергією для населення складає 3 місяці. Крім того, відповідач заперечив отримання ним попередження про припинення постачання електроенергією, оскільки відключення електроенергії не відбулось, і на теперішній час він продовжує користуватись електроенергією.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі Правила), останніми врегульовано відносини між громадянами (споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками. Правила обов’язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1, власник особового рахунку та проживає в АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою №100 від 07 квітня 2010 року, виданою Житловою ремонтно-експлуатаційною організацією №416. (а.с.11), є споживачем електричної енергії.

18 квітня 2005 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» та ОСОБА_1 укладено Договір №09154201901 користування електричною енергією. (а.с. 9)

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, крім договорів, цивільні права та обов’язки виникають також з актів цивільного законодавства.

Пунктом 27 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. №1357 (далі Правила) встановлено, що у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату, на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Вартість електроенергії визначається як добуток обсягу споживання електроенергії на тариф, що діяв у періоді, за який здійснюється оплата. Відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 20 липня 2006 р. №926 «Про зміну тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, та внесення змін до Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам» тариф на електроенергію, що відпускається населенню, складає 0, 2436 грн. (з ПДВ).

Згідно з п.33 Правил у разі користування електроенергією без приладу обліку з дозволу енергопостачальника розрахунки із позивачем  здійснюються відповідно до середньомісячного споживання. Величина середньомісячного споживання електроенергії визначається за попередні 12 місяців, або за фактичний період споживання, якщо він менший 12 місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.13 Договору від 18.04.2005 року підприємством позивача проводиться контрольне знімання показань електролічильника, та у зв’язку з відсутністю доступу до лічильника відповідача, з причини його розташування в квартирі, що не заперечено відповідачем під час судового розгляду справи, подальше знімання показань було неможливим, тому позивачем на виконання положення п.33 Правил з березня 2006 року було встановлено плату за користування електроенергією з розрахунку середньомісячного використання електроенергії, який складає 194 Квт.

Відповідач ОСОБА_1 обов’язки щодо повної оплати за спожиту електричну енергію не виконував, у зв’язку з чим станом на квітень 2010 року з боку відповідача перед АЕК «Київенерго» виникла заборгованість у сумі 1420,62 грн., що підтверджується поданими позивачем розрахунками та даними особової картки споживача, які залучено до матеріалів справи (а.с. 8, 10).

На адресу відповідача ОСОБА_1 підприємством позивача направлялось попередження про наявність у нього заборгованості перед АЕК «Київенерго» та про необхідність її погашення. (а.с.12)

Відповідно до вимог ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положення п.14 Правил користування електричною енергією для населення у разі виявлення зовнішнього пошкодження приладу обліку, зриву пломби або його несправності в роботі споживач зобов’язаний негайно письмово повідомити про це енергопостачальника.

Разом з тим, відповідач проти позову заперечував з причини відсутності реагування з боку позивача на його усне звернення щодо несправності електролічильника, однак суд при винесенні рішення критично ставиться до пояснень відповідача, оскільки останні не підтверджено письмовими доказами, відповідачем не складено Акт-претензію про порушення позивачем умов Договору користування електричною енергією, а факт відсутності письмового повідомлення та/або Акту-претензії відповідачем не заперечено під час судового розгляду справи.

Відповідно до частини третьої ст.212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду судової справи, сторона відповідача не заперечувала розрахунки надані позивачем на підтвердження позовних вимог, які базувались на даних, виходячи з  розрахунку середньомісячного використання електроенергії, тобто 194 Квт щомісяця,  інших доказів, які мали спростувати наведені позивачем розрахунки відповідачем не надано.

    Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» до ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме: підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 борг за спожиту електроенергію на суму 1420,62 грн.

    Відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача понесені судові витрати по сплаті державного мита в сумі 51,00 грн. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись Законом України «Про електроенергетику» , п. п. 19-22, 27, 33, 35, 42, 48, 53 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (із змінами та доповненнями) ,   ст.ст. 11, 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4,   10, 15, 58, 88, 208, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

    Позов задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 1420,62 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 1502 (одна тисяча п’ятсот одна) грн. 62 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я:

Справа 2-2381/10

        Р І Ш Е Н Н Я

       ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

«31» серпня 2010 р.                                   Дніпровський районний суд м. Києва

у складі : головуючого судді                     Шевченко Н.М.,

                при секретарі                               Фузік Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

                    в с т а н о в и в:

Оскільки, для написання повного тексту рішення необхідно певний час, суд оголошує вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ч.1 ст. 218 ЦПК України. З повним  рішенням суду особи, які беруть участь у справі, можуть ознайомитися через п’ять днів після проголошення в судовому засіданні  вступної та резолютивної частин рішення.

Враховуючи наведене та керуючись Законом України «Про електроенергетику» , п. п. 19-22, 27, 33, 35, 42, 48, 53 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (із змінами та доповненнями) ,   ст.ст. 11, 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4,   10, 15, 58, 88, 208, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

    Позов задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 1420,62 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 1502 (одна тисяча п’ятсот одна) грн. 62 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я: