УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Матюшенка І.В.    

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.                

при секретарі судового

засідання Жовновській О.О.                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 липня 2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства Банк „Фінанси та Кредит” (далі – Банк) до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором кредиту,

в с т а н о в и л а  :

    У травні 2009 року Банк звернувся до суду з позовом в якому, посилаючись на невиконання ОСОБА_2 умов кредитного договору № 24-21/07-А від 27 липня 2007 року в частині повернення отриманих кредитних коштів, просив постановити рішення про стягнення з ОСОБА_2, як боржника, та з ОСОБА_3, як поручителя, в солідарному порядку 46265 грн. 28 коп. заборгованості та судові витрати.

    Заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 23 липня 2009 року позов задоволено.

    У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

    Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

    Встановлено, що 27 липня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір за яким останній отримав від позивача кредит у розмірі 57209 грн. з оплатою по процентній ставці 15.8% з терміном повернення до 26 липня 2012 року (а.с.11-15). Поручителем по вказаному договору виступила ОСОБА_3 (а.с.16-17). Цього ж дня між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір застави, за яким ОСОБА_2 передав Банку у заставу автомобіль марки ГАЗ – 31105-101, 2007 року випуску з газобалонним обладнанням, реєстраційний номер НОМЕР_1, як забезпечення отриманих кредитних ресурсів. Умови кредитного договору щодо повернення отриманих кредитних ресурсів ОСОБА_2 виконувалися не належним чином, що підтверджується змістом листів Банку (а.с.24, 25) та не заперечується самим боржником.

    З урахуванням встановлених обставин та положень ст. ст. 526, 554, 1054 щодо необхідності виконання зобов’язань належним чином та правових наслідків порушення зобов’язань, забезпечених порукою у кредитному договорі, а також умов кредитного договору, укладеного між сторонами та договору поруки від 27.07.2007 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимог Банку щодо стягнення з боржника та поручителя у солідарному порядку на користь банку 10239 грн. 54 коп. заборгованості по тілу кредиту, 7303 грн. відсотків за користування кредитом та 28722 грн. 52 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту.

    Доводи апеляційної скарги про те, що передачею Банку автомобіля Боржник виконав перед Банком зобов’язання і останні мали бути припинені є безпідставними, оскільки зараховані кредитором 40000 грн. на погашення кредиту від реалізації предмета застави не перекрили суми кредитних зобов’язань ОСОБА_2 перед Банком, а відтак договір не було виконано боржником і його не було розірвано.

    Безпідставними є доводи апелянта про порушення судом положень ст. 600 ЦК України, так як будь-якої згоди між ОСОБА_2 та Банком щодо припинення зобов’язання досягнуто не було.

    Статтями 19 та 20 Закону України „Про заставу” передбачено право заставодержателя задовольнити свої вимоги в повному обсязі за рахунок заставленого майна, яке і було реалізоване Банком у межах кредитного договору та договору застави (п.п.8, 9). Тому доводи апелянта щодо незастосування судом вказаних норм матеріального права також є безпідставними.

    Доводи апелянта в частині порушення судом норм процесуального права не впливають на правильність прийнятого судом рішення у справі.

    Разом з цим, суд першої не врахував, що судові витрати по справі не можуть бути стягнуті у солідарному порядку як з боржника так і з поручителя, а тому рішення суду в цій частині підлягає зміні з зазначенням про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ВАТ Банк „Фінанси та Кредит” по 125 грн. з кожного витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та по 231 грн. 33 коп. з кожного судового збору (держмита).

    У решті рішення залишається без зміни.

    Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

    Заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 липня 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ВАТ Банк „Фінанси та Кредит” 250 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення та 462 грн. 65 коп. судового збору змінити, зазначивши про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ВАТ Банк „Фінанси та Кредит” по 125 грн. з кожного витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та по 231 грн. 33 коп. з кожного судового збору (держмита).

    У решті рішення залишити без зміни.

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий                 Судді        

Справа № 22ц-3931                     Головуючий в суді 1-ї інстанції Кочетов Л.Г.

Категорія 27                         Доповідач Матюшенко І.В.