Справа № 1-184/2010 року

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07.09.2010 року Солом”янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого-судді ЗАХАРОВОЇ А.С.

                при секретарі СОЛОВИЦЬКОЇ І.М.

                      з участю прокурора ВІВДИЧЕНКО О.І.

                               захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_1 про направлення прокурору кримінальної справи  по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст.ст. 296 ч. 2, 186 ч. 2 КК України на додаткове розслідування,-

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються в тому, що вони 29.08.2009 року, приблизно о 18 год. ЗО хв., знаходячись в стані алкогольного сп'яніння біля магазину "Продукти", розташованого по вул. Виборзькій, №17/19 в м. Києві, діючи спільно та узгоджено, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинили  хуліганство відносно ОСОБА_4, який проходив по вулиці: почали безпідставно чіплятися до нього, провокуючи конфлікт та бійку.

Намагаючись уникнути конфлікту ОСОБА_4 забіг в приміщення магазину "Продукти", куди за ним забігли ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Знаходячись в  приміщення магазину "Продукти", підсудний ОСОБА_3 ударом ноги збив ОСОБА_4 з ніг, після чого разом з підсудним ОСОБА_2 нанесли ОСОБА_4 численні удари руками та ногами по різних частинах тіла та голові, спричинивши йому фізичний біль.

Після побиття ОСОБА_4, діючи спільно та узгоджено, користуючись тим, що потерпілий знаходиться на підлозі магазину та не може чинити опір, відкрито заволоділи його майном – мобільним телефоном "Нокіа Н 70" вартістю 1500 грн., в якому знаходилася сім-карта, на рахунку якої було 10 грн.: ОСОБА_3 дістав телефон з кишені ОСОБА_4 і передав його ОСОБА_2, який знаходився поряд.

Викрадений телефон приблизно о 20 год. ЗО хв. був вилучений у ОСОБА_2 співробітниками міліції.

Дії підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кваліфіковані за ст.ст. 296 ч. 2, 186 ч. 2 КК України.

Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою вину в пред»явленому обвинуваченні не визнали, пояснивши, що не вчиняли хуліганських дій відносно потерпілого ОСОБА_4, а стали наносити вказаному потерпілому удари по різних частинах тіла лише після того, як свідок ОСОБА_5 першим наніс удар ОСОБА_3, а потерпілий ОСОБА_4, наніс удар  ОСОБА_2. Мобільний телефон "Нокіа Н 70" вони у потерпілого ОСОБА_4 відкрито не викрадали. ОСОБА_2 пояснив, що не знає яким чином опинився мобільний телефон потерпілого у кишені його одягу.

    В ході судового розгляду справи захисником ОСОБА_1 заявлено клопотання про направлення кримінальної справи  по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст.ст. 296 ч. 2, 186 ч. 2 КК України прокурору для проведення  додаткового розслідування, т.я. по справі допущена неповнота досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, а також істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Вислухавши думку прокурора, який заперечує проти заявленого клопотання, т.я. вважає, що по справі зібрано достатньо доказів для розгляду справи по суті, підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтримали клопотання, допитавши потерпілого, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 327 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність. При цьому, перекладання обов'язку доказування на обвинуваченого не допускається.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок і таким порушенням визнається якщо порушено вимоги КПК України про обов»язковість пред»явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення.

Пред»являя підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачення  у тому, що вони 29.08.2009 року, приблизно о 18 год. ЗО хв., знаходячись в стані алкогольного сп'яніння біля магазину "Продукти", розташованого по вул. Виборзькій, №17/19 в м. Києві, діючи спільно та узгоджено, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинили  хуліганство відносно ОСОБА_4, який проходив по вулиці: почали безпідставно чіплятися до нього, провокуючи конфлікт та бійку, а знаходячись в приміщення магазину "Продукти", куди намагаючись уникнути конфлікту ОСОБА_4 забіг, нанесли останньому численні удари руками та ногами по різних частинах тіла та голові, спричинивши йому фізичний біль, органи досудового слідства належним чином не з»ясували на що був направлений умисел підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з урахуванням дій свідка ОСОБА_5, який перший наніс удари підсудному ОСОБА_3, а потерпілий ОСОБА_4 наніс удари підсудному ОСОБА_2, а тому не зрозуміло чому органи досудового слідства прийшли до висновку про те, що підсудні грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства і в чому це виявилось і який саме громадський порядок був порушений.

Отже, на думку суду, органами досудового слідства в порушення вимог ст. 132 КПК України підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в цій частині  пред»явили обвинувачення не конкретно, чим порушили їх право на захист.

 Крім цього, обвинувачуя підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відкритому викраденні чужого майна, органи досудового слідства в постановах про притягнення їх як обвинувачених зазначили, що вони  після побиття ОСОБА_4, діючи спільно та узгоджено, користуючись тим, що потерпілий знаходиться на підлозі магазину та не може чинити опір, відкрито заволоділи його майном – мобільним телефоном "Нокіа Н 70" вартістю 1500 грн., в якому знаходилася сім-карта, на рахунку якої було 10 грн., а саме: ОСОБА_3 дістав телефон з кишені ОСОБА_4 і передав його ОСОБА_2, який знаходився поряд.

Однак, ні в ході досудового слідства, ні в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 не стверджував, що підсудні відкрито заволоділи його мобільним телефоном, а лише пояснював, що після того, як підсудні зникли з приміщення магазину після його побиття, він виявив відсутність мобільного телефону.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, продавці магазину, в приміщенні якого підсудні побили потерпілого, не посилаються на те, що у їх присутності підсудні відкрито викрали чуже майно, а саме:  що ОСОБА_3 дістав телефон з кишені ОСОБА_4 і передав його ОСОБА_2, який знаходився поряд.

Підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і в ході досудового слідства і в ході судового слідства категорично стверджували, що відкрито не викрадали мобільного телефону у потерпілого, при цьому ОСОБА_2 стверджував, що він не знає, яким чином телефон опинився  в кишені його одягу, а тому не зрозуміло чому досудове слідство прийшло до висновку, що а саме ОСОБА_3 дістав телефон з кишені ОСОБА_4 і передав його ОСОБА_2, який знаходився поряд.

Отже, в обвинувальному висновку не наведено доказів, які б підтверджували ці обставини, а тому суд вважає, що органами досудового слідства право підсудних на захист було порушено, т.я. в порушення вимог ст.. 132 КПК України обвинувачення їх  в цій частині  пред»явлено не конкретно, оскільки воно ґрунтується на припущеннях.

    Наведене приводить суд до висновку, що усунути вказані неповноту та недоліки досудового слідства в судовому засіданні неможливо без направлення справи прокурору для проведення додаткового розслідування, а без їх усунення неможливо розглянути дійсну справу та прийняти законне і обгрунтоване рішення по справі.

В ході додаткового розслідування органам досудового слідства необхідно врахувати викладене вище, усунути недоліки шляхом детального допиту підсудних, потерпілого, свідків, усунути протиріччя між їх показаннями шляхом встановлення оперативним шляхом та допиту в якості свідків осіб, яким відомі обставини по справі, при необхідності провести ставки віч-на-віч, встановити обставини викрадення у потерпілого мобільного телефону, провести відтворення обстановки та обставин події за участю підсудних, потерпілого, свідків з додержанням вимог кримінально-процесуального законодавства, а також провести і інші необхідні слідчі дії і в залежності від добутих доказів пред’явити конкретне обвинувачення підсудним у відповідності до вимог ст. 132 КПК України та прийняти рішення про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України .

Зазначені вказівки суду ні є вичерпаними, досудове слідство зобов»язано вжити і інші заходи для встановлення істини по справі.

Керуючись ст.ст.  22, 132, 281 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника ОСОБА_1 задовольнити: кримінальну справу  по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст.ст. 296 ч. 2, 186 ч. 2 КК України направити прокурору Солом»янського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без змін: підписку про невиїзд з місця проживання до набрання чинності постанови.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 7 діб з моменту її оголошення.

        С У Д Д Я: