Справа №2-3187/1- 2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі :
Головуючого судді БАРТАЩУК Л.П.
при секретарі Полторак І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про стягнення недоплати по основній пенсії ЧАЕС та додатковій пенсії ЧАЕС, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач – ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Відповідача щодо проведення перерахунку та доплати йому основної та додаткової пенсії ЧАЕС, а також зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва зробити перерахунок та виплатити йому заборгованості по основній та додатковій пенсії ЧАЕС в період з 9 липня 2007 року по теперішній час, зобов’язати Відповідача забезпечити виплату йому основної пенсії ЧАЕС у відповідності до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідності до ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 75% від мінімальної пенсії за віком, а також стягнути з Відповідача на його користь судові витрати (витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи) в сумі 120,00 грн.
Свої позовні вимоги Позивач мотивує тим, що він є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС. Виконуючи свій громадянський обов'язок, втратив здоров'я, є інвалідом ІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується копією посвідчення та Актом огляду, з 2000 року безстроково.
З того часу він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Проте, на думку Позивача, Відповідач невірно обчислює йому розмір пенсії і, відповідно, сплачує її не в повному розмірі, керуючись при цьому постановами КМУ, а не на підставі Закону України, тобто всупереч Конституції України та Законів України.
На письмове звернення до Відповідача йому було відмовлено у здійсненні перерахунку та виплати пенсії, тому відмова, на думку Позивача, є протиправною, грубо порушує його права та законні інтереси, а тому його порушене право підлягає судовому захисту.
В судове засідання сторони не з’явились, від представника позивача надійшла заява, згідно якої вона підтримала позовні вимоги та просила розглянути без її участі.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва до початку судового розгляду справи направив письмові заперечення, де просив справу розглянути без його участі на підставі наявних у справі доказів, в задоволенні позову просить відмовити з підстав, викладених в письмових запереченнях.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позивач – ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується копією посвідчення та Актом огляду МСЕК (а.с. 7, 11), перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва і отримує пенсію відповідно до вищезазначеного Закону.
З листа УПФУ у Дніпровському районі м. Києва №629/06 від 14.07.2010р. вбачається, що Відповідач відмовив Позивачеві у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії в розмірах, на яких наполягає Позивач (а.с. 4-6).
Згідно зі статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів IІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами IІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Вказані норми Закону були змінені 28.12.2007 року, нова редакція зазначених статей 50, 54 Закону набрала чинності з 01.01.2008 р., проте, вказані зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.
Згідно з ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).
Частиною 1 ст. 33 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності.
Згідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що в усіх випадках розмір пенсій по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, не може бути нижчим: - по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.
Зі змісту статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, для Позивача, як інваліда II групи, з моменту призначення пенсії йому Управлінням Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, щодо якої встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, розмір державної та додаткової пенсії повинен був розраховуватися, виходячи з наведених вище розмірів.
Суд не приймає доводи Відповідача в тій частині, що відповідно до ч. 4, 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку з настанням інвалідності або втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого Відповідач – Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва керувався розміром, визначеним постановами КМУ, оскільки надання законодавцем права Кабінету Міністрів України встановлювати порядок і розмір виплат не означає, що останній може допустити звуження змісту та обсягу прав Позивача, встановлених Законом.
Тобто, Кабінет Міністрів України має встановлювати порядок виплат, не порушуючи при цьому положень Закону.
Таким чином, доводи Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про призначення пенсії Позивачеві виключно на нормах, які встановлені Постановами Кабінету Міністрів України, не можуть прийматись судом як доказ правомірності діянь відповідача, оскільки спірні правовідносини регулюються Законами і саме Законом чітко вказаний розмір державної та додаткової пенсій.
Оскільки положення статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими передбачені нарахування та виплата державної пенсії для інвалідів IІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком діяли до набрання законної сили нової редакції зазначених статей – до 01.01.2008 року, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги в межах заявлених вимог Позивача - за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року включно, з моменту проголошення рішення Коснтитуційним Судом України урахуванням виплачених Позивачеві сум за вказаний період.
В період з 01.01.2008р. до дня прийняття Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008р. законних підстав для здійснення Позивачеві перерахунку та виплати пенсії у Відповідача не було, тому в частині вимог Позивача про визнання дій Відповідача неправомірними, здійснення перерахунку та виплати пенсії слід відмовити.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01.1993 року Позивач звільнений від сплати судового збору.
Оскільки Відповідачі також звільнені від сплати судового збору, то, відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України, сума судового збору компенсується за рахунок держави, а сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи слід стягнути з Відповідача на користь Позивача.
Керуючись ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 10, 11, 57-61, 209, 210, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про стягнення недоплати по основній пенсії ЧАЕС та додатковій пенсії ЧАЕС - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та, починаючи з 22.05.2008 року, державної пенсії в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", взявши за основу розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених йому за вказаний період виплат.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 гривень.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м. Києва, а учасниками судового розгляду, які не брали участь в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
СУДДЯ: