Справа № 2-2732/1-2010р.
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі :
Головуючого судді БАРТАЩУК Л.П.
при секретарі - Полторак І.В.
з участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно до наказу № 03/08/09/01-К від 03 серпня 2009 року її прийняли на роботу в ТОВ «Біоленд Вінниця» на посаду начальника відділу кадрів.
Наказом № 53-К від 03 червня 2010 року вона була звільнена з роботи на підставі частини 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку із невиконанням власником/уповноваженим ним органом законодавства про працю та порушенням ст. 115, 116 КЗпП України.
При звільненні їй не було виплачено заробітну плату за другу половину січня, лютий, березень, квітень, травень та відпрацьовані дні у червні 2010 року у сумі 56 654,09 грн. (після утримання податків та відрахувань до загальнодержавних страхових фондів).
Крім того, не проведена виплата нарахованої компенсації за невикористану відпустку у сумі 10 744,01 коп. (після утримання податків та відрахувань до загальнодержавних страхових фондів) та не виплачена вихідна допомога у відповідності до ст. 44 КЗпП України у розмірі трьохмісячної середньої заробітної плати, що становить 36 551,24 грн.
Загальна сума заборгованості відповідача, з урахуванням компенсації за невикористану відпустку та несплачену вихідну допомогу становить 103 949,34 грн.
Розмір зазначеної суми заборгованості відповідач підтвердив довідкою за №03/06-1 від 03.06.2010 р., яку видав їй на руки.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Однак, боржник відмовився провести розрахунок.
22 червня 2010 р. вона вручила лист керівнику відповідача з вимогою припинити порушення законодавства про працю та провести з нею повний розрахунок. Однак, відповідач її вимоги залишив без задоволення.
На день подання позовної заяви затримка з проведення розрахунку при звільненні
становила 18 робочих днів. Відповідно до довідки, наданої відповідачем, її середньоденна
заробітна плата становила 762,79 грн. На день пред'явлення позову до суду сума середнього
заробітку, який відповідач зобов'язаний був сплатити на її користь за час затримки розрахунку, складав: 762,79 грн. х 18 днів = 13 730,22 грн..
В попередньому судовому засіданні позивачка збільшила позовні вимоги, зазначивши, що затримка з проведення розрахунку при звільненні становить вже 43 робочих дні і, відповідно, сума середнього заробітку, який відповідач зобов'язаний сплатити на її користь за час затримки розрахунку, складає: 762,79 грн. х 43 днів = 32 799, 97 грн..
Крім того, зазначила, що порушенням роботодавцем її законних трудових прав, а саме - невиплатою заробітної плати протягом тривалого часу та нездійсненням фактичного розрахунку при звільненні, їй заподіяна моральна шкода та спричинені моральні страждання. У зв'язку із тривалим потерпанням від порушення законодавства про працю, вона втратила нормальні життєві зв'язки та вимушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Мотивувала свої вимоги про стягнення моральної шкоди також тим, що вона вдова і сама виховує свою 10-річну дитину. Від невиплати заробітної плати страждає не тільки вона, а також її донька, яка перебуває на її утриманні. Тривалий час у неї відсутні кошти на організацію відпочинку, оздоровлення, повноцінне лікування, що відобразилося на стані її самопочуття: виникло безсоння, тривожний психічний стан, нервовість, виникло напруження в сім'ї, спілкуванні з родиною. Вона втратила душевний спокій та рівновагу, не могла вести звичний для себе спосіб життя. Все це змінило уклад її життя, що полягає у порушенні нормальних життєвих зв'язків.
У постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 р. №4 зазначено, що відповідно до ст.2371 КЗпП України, якщо наявні порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплата належних йому грошових сум тощо), які призвели до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодувати моральну (немайнову) шкоду покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності.
Враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, а також те, що винні дії/бездіяльність відповідача носять тривалий характер та ним не здійснено жодних дій щодо відновлення прав позивачки та припинення порушення трудового законодавства, ОСОБА_1 вважає що їй завдано моральну шкоду у сумі 51 974,67 грн., що становить половину від суми невиплаченого їй доходу.
В судовому засіданні позивач збільшені позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
За згодою позивача суд ухвалив про заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно до наказу № 03/08/09/01-К від 03 серпня 2009 року позивачка була прийнята на роботу до Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця» на посаду начальника відділу кадрів (а.с. 3).
Наказом № 53-К від 03 червня 2010 року вона була звільнена з роботи на підставі частини 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку із невиконанням власником/уповноваженим ним органом законодавства про працю (а.с. 4).
При звільненні їй не було виплачено заробітну плату за другу половину січня, лютий, березень, квітень, травень та відпрацьовані дні у червні 2010 року у сумі 56 654,09 грн. (після утримання податків та відрахувань до загальнодержавних страхових фондів).
Крім того, не проведена виплата нарахованої компенсації за невикористану відпустку у сумі 10 744,01 коп. (після утримання податків та відрахувань до загальнодержавних страхових фондів), та не виплачена вихідна допомога у відповідності до ст. 44 КЗпП України у розмірі трьохмісячної середньої заробітної плати, що становить 36 551,24 грн.
Загальна сума заборгованості відповідача, з урахуванням компенсації за невикористану відпустку та несплачену вихідну допомогу становить 103 949,34 грн.
Розмір даної суми відповідач підтвердив довідкою за №03/06-1 від 03.06.2010 р., яку видав їй на руки (а.с. 5).
Таким чином, є підтвердженим факт заборгованості відповідача перед позивачкою на суму 103 949, 34 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Затримка з проведення розрахунку при звільненні позивачки становить 43 робочих дні.
Відповідно до довідки, наданої відповідачем, середньоденна заробітна плата позивачки становить 762,79 грн.
Таким чином, підтвердженою є сума середнього заробітку, який відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача за час затримки розрахунку, що складає 762,79 грн. х 43 днів = 32 799, 97 грн.
Крім того, суд вважає обґрунтованими вимоги позивачки щодо спричинення моральної шкоди, яка завдана порушенням роботодавцем її законних трудових прав, а саме - невиплатою заробітної плати протягом тривалого часу та нездійсненням фактичного розрахунку при звільненні, що вимагає додаткових зусиль для відновлення порушеного права.
Враховуючи характер порушень трудових прав позивачки, глибину її душевних страждань, а також те, що бездіяльність відповідача має тривалий характер та ним не здійснено жодних дій щодо відновлення її прав та припинення порушення трудового законодавства, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивачки моральну шкоду у сумі 3 000, 00 грн.
У відповідності з п. 1) ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України ?ро державне мито", ч. 3 ст. 81 ЦПК України робітники і службовці звільняються від сплати судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у справах про стягнення заробітної плати.
За таких обставин, згідно зі ст. 88 ЦПК України, суд вважає, що судові витрати необхідно стягнути з відповідача в дохід держави пропорційно розміру задоволених вимог позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 10, 57-60, 79, 88, 208, 209, 212 - 215, 223, 224-226, 294, 367 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця» на користь ОСОБА_1 56 654, 09 гривень заробітної плати, 10 744, 01 гривень компенсації за невикористану відпустку, 36 551, 24 гривень вихідної допомоги, 32 799, 97 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 3 000, 00 гривень моральної шкоди, а всього стягнути 139 749, 31 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця» в дохід держави судовий збір в сумі 1 397, 00 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд Вінниця» на користь Територіального управління державної судової адміністрації в м. Києві витрати за інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120, 00 гривень.
Допустити негайне виконання рішення про стягнення заробітної плати за один місяць – 11 808, 53 гривень.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення до Дніпровського районного суду м. Києва протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ :