Справа №2-3121/1- 2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі :
Головуючого судді БАРТАЩУК Л.П.,
при секретарі Полторак І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов’язання здійснити перерахунок і виплату одноразової компенсації, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач – ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та просить зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити йому перерахунок і виплату одноразової компенсації, яка передбачена ст. 48 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду ІІ групи, який, відповідно до ст. 14 Закону «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відноситься до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що з 01.10.2000 року він перебував на обліку Відповідача-1 як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії, а з 01.05.2010р. перебуває на обліку як інвалід ІІ групи, тобто як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії.
21.06.2010 року він звернувся до Відповідача-1 з заявою про здійснення нарахування та виплати одноразової компенсації відповідно до ст. 48 Закону, яка передбачає розмір компенсації інвалідам ІІ групи – 45 мінімальних заробітних плат на момент виплати. Всупереч вимог законодавства, Відповідачами було здійснено нарахування та виплата компенсації відповідно до постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року в сумі 284, 40 гривень, тобто в розмірі, значно меншому, ніж це встановлено базовим Законом.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається Законами України «Про Державних бюджет» на відповідний рік і цей розмір береться для розрахунку на момент виплати допомоги. Оскільки Відповідачі так і не здійснили перерахунок та виплату компенсації в розмірі, передбаченому Законом України, Позивач просить суд захистити його порушене право та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача направив до суду письмову заяву, згідно якої підтримав позовні вимоги, просить справу розглянути у відсутність позивача та задовольнити позов.
Представник відповідача 1 - Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації направила в судове засідання письмові заперечення, позовні вимоги не визнала, оскільки, на її думку, нарахування та виплата Позивачу щорічної грошової допомоги проводилась у повній відповідності з вимогами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постановами КМУ «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням тих сум, які було можливо виплачувати в межах бюджетних асигнувань, також просить справу розглянути у її відсутність.
Представник відповідача 2 - Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат направила в судове засідання письмові заперечення, просила в позові відмовити з підстав, викладених в письмових запереченнях, які додані до матеріалів справи, також просить справу розглянути у її відсутність.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позивач – ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується копією посвідчення та Актом огляду МСЕК (а.с. 7,8), з 01.05.2010 року перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та має право на отримання одноразової компенсації за шкоду, заподіяну його здоров’ю згідно ст. 48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно розпорядження Відповідача-1 від 08.06.2010 року Позивачеві в 2010 році була нарахована одноразова матеріальна допомога в розмірі 284, 40 грн.
Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена одноразова компенсація інвалідам ІІ групи – 45 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009р. та Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» в період з 01.04.2010р. по 01.07.2010 року встановлена мінімальна заробітна плата – 884, 00 гривень.
Отже, нарахована та виплачена позивачеві сума одноразової компенсації не відповідає вимогам Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно Типового положення про Управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою КМУ від 30.10.2007 року №790, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації є структурним підрозділом Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, основним завданням якого є забезпечення у межах своїх повноважень додержання законодавства про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, згідно з п. 4.1. Положення про центр здійснює виплату соціальної допомоги, інших грошових виплат за розпорядженнями та списками, які надходять від органів праці та соціального захисту населення.
Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є належними відповідачами в даній справі.
Суд не приймає доводи Відповідачів в тій частині, що відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір одноразової компенсації нараховувався та виплачувався відповідно до Постанов КМУ, оскільки надання законодавцем права Кабінету Міністрів України на встановлення порядку та сум виплат не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав Позивача, встановлених Законом.
Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити порядок, не порушуючи положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами.
Таким чином, доводи Відповідачів про нарахування та виплату позивачу одноразової компенсації виключно на нормах, які встановлені Постановами Кабінету Міністрів України, не можуть прийматись судом, як доказ правомірності їх діянь, оскільки вказані правовідносини регулюються Законами і саме Законом, в силу вимог ст. 19 Конституції України, мали керуватися Відповідачі при здійсненні нарахування та виплати допомоги Позивачу.
Таки чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120, 00 грн..
Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідачів на його користь витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120, 00 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01.1993 року Позивач звільнений від сплати судового збору.
Оскільки Відповідачі також звільнені від сплати судового збору, то, відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України, сума судового збору компенсується за рахунок держави.
Керуючись ст. 19, 46, 55, 92 Конституції України, ст. 48, 71 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ст.ст. 10, 11, 15, 57-61, 79, 88, 209, 210, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов’язання здійснити перерахунок і виплату одноразової компенсації -задовольнити.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1 одноразової компенсації відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, з урахуванням виплачених сум компенсації.
Зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, з урахуванням виплачених сум компенсації.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в рівних частках на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 120, 00 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів після оголошення рішення суду в судовому засіданні, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ:
ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. КИЄВА
Київ-02068, вул. Кошиця, 5 тел. 570-96-75
Управління праці та соціального захисту населення
Дніпровського району м. Києва
_________________________________________
02125 м. Київ, вул. Курнатовського, 7а
Дніпровський районний суд міста Києва направляє Вам копію рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення про визнання неправомірними діянь та зобов’язання здійснити перерахунок.
Додаток: на «4» арк..
19.08.2010р.
З повагою,
СУДДЯ
Дніпровського районного суду м. Києва БАРТАЩУК Л.П.
Київський міський центр по нарахуванню
та здійсненню соціальних виплат
_________________________________________
03165 м. Київ, вул. Комарова, 7
Дніпровський районний суд міста Києва направляє Вам копію рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення про визнання неправомірними діянь та зобов’язання здійснити перерахунок.
Додаток: на «4» арк..
19.08.2010р.
З повагою,
СУДДЯ
Дніпровського районного суду м. Києва БАРТАЩУК Л.П.
ОСОБА_1
_________________________________________
02152 АДРЕСА_1
Дніпровський районний суд міста Києва направляє Вам копію рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення про визнання неправомірними діянь та зобов’язання здійснити перерахунок.
Додаток: на «4» арк..
19.08.2010р.
З повагою,
СУДДЯ
Дніпровського районного суду м. Києва БАРТАЩУК Л.П.