Справа №3-385/10  

П О С Т А Н О В А

26 квітня 2010 року                                                                                                                   м.Красилів

Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Вознюк Р.В., розглянувши адміністративну справу про притягнення до відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та жительку АДРЕСА_1, працюючу старшим інспектором з кадрів ВАТ „Красилівський машинобудівний завод, розлучену, на утриманні осіб немає,  за ч.1 ст.41 КУпАП,

встановив :

ОСОБА_1 ставиться в вину, будучи старшим інспектором з кадрів ВАТ „Красилівський машинобудівний завод”,  допустила  порушення норм законодавства про працю.

Згідно протоколу №22-16-111/179 від 16.03.2010 року на підставі представлених наказів та табелів обліку робочого часу встановлено, що на товаристві допускається зміна робочих днів та днів відпочинку у зв’язку з виробничою необхідністю. Перенесення робочих днів та днів відпочинку відбувається регулярно їх оформлення здійснюється у вигляді наказів голови правління товариства. Перенесення робочих днів та днів відпочинку здійснюється з порушенням вимог ст.57 КЗпП України, п.5.15 Правил внутрішнього трудового розпорядку ВАТ „Красилівський машинобудівний завод”, щодо доведення графіка змінності до відома працівників не пізніше двох днів до початку роботи у вихідний день. Так, наказом від 4 грудня 2009 року №358 оголошено вихідний день 05.12.2009 р. робочим для шести працівників. У зазначеному наказі також вказано, що оплату праці провести за фактично відпрацьований час. Рішення про перенесення робочого дня та дня відпочинку прийнято за добу до запровадження. Подібні перенесення робочих днівта днів відпочинку на підприємстві допускаються регулярно, зокрема здійснювались наказами від 27.11.2009 року №351 від 20.10.2009 року .

При дослідженні кадрових наказів по товариству, зокрема про відкликання із відпусток працівників встановлено, що згідно наказу №250 від 04 вересня 2009 року було відкликано із щорічної відпустки з 2 вересня 2009 року по 7 вересня 2009 року програміста ВІТ ОСОБА_2. Підставою для такого відкликання була службова записка начальника ВІТ ОСОБА_3, у якій зазначено, що відкликання ОСОБА_2 зумовлене „необхідністю”. Відповідно до ч.8 ст.79 КЗпП  України, ч.3 ст.12 Закону України „Про відпустки”, відкликання з щорічної відпустки допускаються за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі, або псування майна підприємства, установи, організації з додержанням вимог частини шостої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством. Частином 6 ст.79 КЗпП України передбачає, що поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Щорічна відпустка ОСОБА_2 була надана згідно наказу №203 з 25 серпня 2009 року по 18 вересня 2009 року, тобто на момент відкликання зазначеного працівника із відпустки 2 вересня 2009 року вона знаходилась у відпустці лише 9 днів. Згідно наказу №211 від 23 липня 2009 року було відкликано із щорічної відпустки з 23 липня 2009 року водія ОСОБА_4. Підставою для такого відкликання була службова записка заступника начальника ТБЦ Ю.Стельмащука, у якій зазначено, що відкликання ОСОБА_4 зумовлене „виробничою необхідністю”. Згідно наказу №253 від 8 вересня 2009 року було відкликано із щорічної відпустки з 3 вересня 2009 року по 4 вересня 2009 року обрубувача ливарного цеху ОСОБА_6. Підставою для такого відкликання була службова записка начальника ливарного цеху Кушнір В.М., у якій зазначено, що відкликання ОСОБА_6. зумовлене „виробничою необхідністю”. Вказані факти свідчать про порушення ч.8 ст.79 КЗпП України, ч.3 ст.12 Закону України „Про відпустки”, де зазначено, що відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації з додержанням вимог частини шостої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством. Відкликання із відпустки у зв’язку з виробничою необхідністю не є підставами, передбаченими у ч.8 ст.79 КЗпП України, ч.3 ст.12 Закону України „Про відпустки”.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала, пояснила, що до її посадових обов’язків не входить прийняття рішень про перенесення робочих днів та днів відпочинку і відкликання з відпусток працівників.

Відповідно до п.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а саме, судом об’єктивно встановлено, що вищевказані накази видавалися директором ТОВ „Завод „Красилівмаш” Чайчуком А.Д., на підставі службових записок начальників цеху СГТ, начальника ЦСТ, начальника ливарного цеху, начальника ВІТ, заступника начальника ТБУ, згоди профкому. Відповідно до посадової інструкції старшого інспектора з кадрів прийняття рішень про перенесення робочих днів та днів відпочинку і відкликання з відпустки працівників не входить до її обов’язків, отже в діях ОСОБА_1  відсутній склад вказаного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.247 п.1,  41 ч.1 КУпАП,

постановив:

Провадження по справі стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.41 КУпАП закрити.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови .

    Суддя