Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2010 року
Острозький районний суд Рівненської області
в складі: головуючої судді Венгерчук А.О.
при секретарі Ткачуку А.І.
з участю позивача та представника позивачів ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 2-203/10 за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою
вирішив
в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, відповідачем в десятиденний строк з дня отримання копії рішення.
В разі неподання апеляційної скарги в десятиденний строк, рішення набуває законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Острозького районного суду А.О. Венгерчук
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2010 року
Острозький районний суд Рівненської області
в складі: головуючої судді Венгерчук А.О.
при секретарі Ткачуку А.І.
з участю позивача та представника позивачів ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 2-203/10 за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою
встановив
позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися з позовом в суд до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
В позовній заяві вказують, що їм належить земельна ділянка площею 0,20 га в АДРЕСА_1 відповідно до Державного акта серії НОМЕР_1, виданого згідно рішення Оженинської сільської ради №625 від 7 квітня 2009 року. Однак вони не можуть належним чином використовувати вказану земельну ділянку, оскільки відповідач ОСОБА_7 самовільно зайняв частину земельної ділянки площею 0,040 га і використовує її для власних потреб, що стверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 16 липня 2009 року №3, актом обстеження земельної ділянки від 16 липня 2009 року, протоколом про адміністративне правопорушення від 30 липня 2009 року.
Вказали, що 30 липня 2009 року державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель було видано ОСОБА_7 припис про усунення на протязі 10- ти днів порушень земельного законодавства, тобто звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1. Однак, ОСОБА_7 не виконав припису і постановою від 13 серпня 2009 року № 3 ОСОБА_7 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП, на нього накладено штраф в сумі 510 грн.
Пояснили, що державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Рівненської області неодноразово проводились перевірки, ОСОБА_7 так і не виконав вимог припису від 30 липня 2009 року
Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Рівненській області на їхні звернення 12.10.2009 року дала відповідь за № 1391, що до ОСОБА_7 за самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,04га вжиті заходи адміністративного впливу і рекомендовано звернутися за захистом своїх прав щодо користування та розпорядження земельною ділянкою до суду.
На даний час ОСОБА_7 не звільнив самовільно зайнятої земельної ділянки, що належить їм на праві власності, чим чинить перешкоди в користуванні земельною ділянкою.
Просять усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що розташована в АДРЕСА_1 та зобов’язати ОСОБА_7 звільнити земельну ділянку площею 0,040 га шляхом знесення тимчасових споруд із земельної ділянки та вивезти із земельної ділянки накидані ним відходи, а також стягнути моральну шкоду в сумі 3000 грн., судові витрати та за надання юридичної допомоги в сумі 800 грн.
Представник відповідача позов не визнав, подав заперечення на позов.
В запереченні вказав, що позов не визнає, оскільки ОСОБА_7 постійно проживає та зареєстрований в АДРЕСА_2, а не в с. Оженин Острозького району Рівненської області. Дій щодо здійснення перешкод у користуванні земельною ділянкою позивачів він не вчиняв, оскільки земельною ділянкою в с. Оженин Острозького району Рівненської області не користується.
Вказав, що згідно записів в погосподарських книгах Оженинської сільської ради за ОСОБА_7 дійсно рахується житловий будинок в АДРЕСА_3 та земельна ділянка площею 0,08 га, яка обслуговує вказаний будинок. Проте у цьому будинковолодінні ОСОБА_7 не проживає, там зареєстрований та проживає його син - ОСОБА_8, який і користується суміжною з позивачами земельною ділянкою . Вважає, що ОСОБА_7 є неналежним відповідачем по справі, у зв’язку з цим просив замінити ОСОБА_7 належним відповідачем по справі.
Долучені до позовної заяви на обґрунтування позову акти, протоколи та
постанови Держземінспекції у Рівненській області щодо вчиненого ОСОБА_7 правопорушення, передбаченого ст. 185-5 КУпАП, є сфальсифікованими та незаконними. Про постанови щодо притягнення його до адміністративної відповідальності відповідач дізнався з матеріалів цієї цивільної справи.
Вказав, що встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки позивачів
можливе лише на основі вивчення відповідної технічної документації та встановлення меж їх земельної ділянки в натурі та розміщення межових знаків, на основі яких вони прийшли до висновку про допущені відповідачем порушення. Адже згідно ст.55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що згідно записів в погосподарських книгах Оженинської сільської ради за ОСОБА_7 дійсно рахується житловий будинок в АДРЕСА_3 та земельна ділянка площею 0,08 га, яка обслуговує вказаний будинок. Проте у цьому будинковолодінні ОСОБА_7 не проживає, там зареєстрований та проживає його син -ОСОБА_8, який і користується суміжною з позивачами земельною ділянкою Вважає, що ОСОБА_7 є неналежним відповідачем по справі. Вказує, що його довіритель звернувся з позовом про оскарження постанов по справі про адмінправопорушення, винесених інспектором Держземінспекції в Рівненській області.
Зазначає, що адміністративний позов ОСОБА_7 до Державної інспекції про накладення адміністративного стягнення задоволено, визнано протиправними та скасовано постанови № 3 від 13 серпня 2009 року, № 4 від 28 серпня 2009 року. Вказані справи закриті за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Свідок ОСОБА_9 вказав, що він працює інспектором Держкомзему, особисто виїжджав на місце за заявою ОСОБА_1 30 липня 2009 року державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель було видано ОСОБА_7 припис про усунення на протязі 10-ти днів порушень земельного законодавства, тобто звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по АДРЕСА_1. Однак, ОСОБА_7 не виконав припису і постановою від 13 серпня 2009 року № 3 ОСОБА_7 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП, на нього накладено штраф в сумі 510 грн.
Вказати, чи були розміщені на вказаній земельній ділянці межові знаки і який розмір земельної ділянки, яку самовільно зайняв відповідач, не зміг.
Свідок ОСОБА_10 показала, що вона працює землевпорядником Оженинської сільської ради. Зазначає, що вона разом з інспектором ОСОБА_9 виходили на місце за заявою позивача ОСОБА_1, вказує, що були складені відповідні акти та приписи інспектором. Відповідач від підписів відмовився. Вказати, як було встановлено, яку полощу самовільно зайняв відповідач та про те, чи були наявні межові знаки встановленого зразка, не змогла. Зазначає, що орієнтовно відповідач самовільно зайняв площу в кілька метрів.
Вказує, що по земельно-кадастровій книзі №36 за ОСОБА_1 рахується 0,23 га земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Згідно виготовленої технічної документації із землеустрою від 05.05.2009 р. було видано державний акт на право спільної сумісної власності площею 0,20 га - серія НОМЕР_1 від 7 травня 2009 року.
Суд, перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, рахує, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_7 і ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 існує конфлікт з приводу спадщини померлої ОСОБА_11 З даного приводу сторони неодноразово зверталися в суд.
По земельно-кадастровій книзі №36 за ОСОБА_1 рахується 0,23 га земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Згідно виготовленої технічної документації із землеустрою від 05.05.2009 р. було видано державний акт на право спільної сумісної власності площею 0,20 га - серія НОМЕР_1 від 7 травня 2009 року.
Відповідно до постанови Острозького районного суду від 8 липня 2010 р. позов ОСОБА_7 задоволено, визнано протиправними та скасовано постанови № 3 від 13 серпня 2009 року, № 4 від 28 серпня 2009 року, а справи закриті за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказана постанова набрала законної сили.
Згідно ст.55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.
Суду не додано жодних доказів того, що вказані межові знаки на час виникнення спору були на земельній ділянці площею 0,20 га в АДРЕСА_1 відповідно до Державного акта серії НОМЕР_1, виданого згідно рішення Оженинської сільської ради №625 від 7 квітня 2009 року, яка належать позивачам.
Оскільки жодних доказів про те, що ОСОБА_7 самовільно зайняв частину земельної ділянки саме площею 0,040 га і використовує її для власних потреб суду не надано, в задоволенні вказаних позовних вимог слід відмовити.
Позивачі просять стягнути моральну шкоду в сумі 3000 грн. та судові витрати та за надання юридичної допомоги в сумі 800 грн., однак жодного обґрунтування вказаних позовних вимог ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні не наводять, тому на підставі викладеного в задоволенні вказаних вимог слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи викладене керуючись ст. 118, 120, 121 ЗК , ст. 381ЦК , 60, ст.212-215 ЦПК України, суд,
вирішив
в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, відповідачем в десятиденний строк з дня отримання копії рішення.
В разі неподання апеляційної скарги в десятиденний строк, рішення набуває законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Острозького районного суду А.О. Венгерчук