Справа №   2-3194

2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 серпня  2010 року Гірницький районний суд м. Макіївки, Донецкой області

у складі головуючого судді                            Стасєєвої Г.М.

при секретарі                                                    Чернієнко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки про перерахунок пенсії.

                                                                     В С Т А Н О В И В:

         ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки про перерахунок пенсії  з 01.04. 2010 року посилаючись на те, що він визнаний інвалідом 3 групи по захворюванню, яке виникло унаслідок виконання обов»язків військової служби по ліквідації Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки. У зв»язку з чим  має право на пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які потерпіли в наслідок Чорнобильської катастрофи». Статтею 50 вищевказаного Закону передбачено, що особам, віднесеним до  першої категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у відповідних розмірах, зокрема для інвалідів 3 групи розмір додаткової пенсії визначений у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст.. 53 цього Закону здійснюється незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. 01.04 .2010 року він звернувся до Управління пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки , Донецької області про перерахунок пенсії, але отримав відмову. Вважає що з вини відповідача йому не була нарахована пенсія згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян» які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності шести мінімальних пенсій за віком, приписи зазначеної норми співпадають з приписами п. 4 Порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і  пенсій у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений  постановою КМ України від 30.10. 1997 року №523. Вважає що позиція УПФУ ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України, огляд яких не підтверджує доводи відповідача стосовно того, що будь-якою із них визначений мінімальний розмір пенсії за віком для встановлення нижчого рівня пенсії, у тому числі інвалідам, внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС. Просив  визнати  дії УПФУ в Гірницькому  районі м. Макіївки в частині відмови у перерахунку пенсії з 01.04. 2010 року незаконними та зобов»язати відповідача зробити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи» на його користь в розмірі  шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком починаючи з 01 квітня 2010 року та в  подальшому.

В судовому засіданні позивач підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі.

               Представник відповідача Управління пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки, Донецької області діючий по довіреності , позов не визнав та пояснив, що  ОСОБА_1 дійсно є інвалідом  3 групи по захворюванню, пов’язаним з  роботою по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, знаходиться на обліку в Управлінні  пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки та отримує пенсію. 01.04. 2010 року до управління ПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки звернувся ОСОБА_3 із заявою про перерахунок пенсії по Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальних пенсій за віком. Відповідно до вимог ст.. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» право на перерахунок пенсії у ОСОБА_3 виникло  з 01.04. 2010 року. Відповідно до ст.. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до 1 категорії, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  Згідно вимог ст.. 54 зазначено Закону, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, та пенсії у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи  (до внесення змін з 01.01. 2008 року) мінімальний розмір пенсії для інвалідів 3 групи, відносно яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижче 6 мінімальних пенсій за віком.  Разом з цим, постановою КМ України від 28.05. 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» визначено, що розмір основної пенсії для учасників  ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1987 року – інвалідів 3 групи, не може бути нижче ніж 675грн.( з 01.07. 2008 року відповідно до Постанови КМУ від 16.07. 2008 року №654 – 760 грн.) та щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 15% від прожиткового мінімуму. Ці постанови прийняті до виконання вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та є обов’язковим для виконання. . На даний момент ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  у розмірі 1241грн.50 коп. у тому числі основна пенсія за віком 760грн.., додаткова пенсія 85грн. 95 коп., що забезпечує рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом( відповідно до вимог ч.3 ст. 46 Конституції України) тобто його права не порушені. Просила в задоволенні позову відмовити позивачеві у повному обсязі.

            Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши  надані докази в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

            Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

             Позивач віднесений до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 105830 та є інвалідом 3 групи ( а.с.14)

            Позивач  01.04. 2010 року звернувся до УПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області із заявою про перерахунок пенсії, виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком.

09.04. 2010року заступник начальника Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки, Донецької області рішенням №145 відмовив  позивачу у перерахунку зазначеної пенсії з огляду на відсутність підстав такого призначення та правомірність здійснення управлінням розрахунку (а.с. 16-17).

Відповідно до вимог ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 цього  Кодексу.

          Суд приходить до висновку, що представник відповідача не доказав правомірність своїх дій.

           З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-4, преамбула якого визначає принципи ,засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного  пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

          Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 ст. 4 цього Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законом про пенсійне забезпечення.

          Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визнане ст.. 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

         Розділ  8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

           Приписами зазначеної статті встановлено, що з 01 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного утримання( з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) у 2006-2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на місяць згідно із законом № 489-5 від 19 грудня 2006 року. Такий саме граничний розмір визначений даною  для пенсій, призначених у 2006-2007 році відповідно до Закону України № 3235-15 від 20.12. 2005 року.

   Проаналізувавши норми даної статті, суд приходить до висновку, що ними призначений загальний граничний (максимальний) розмір пенсій, призначених (перерахованих) за нормами спеціального закону, у 2006-2007 роках, а також граничний розмір пенсій, призначених за спеціальним законом у 2006 році..

       Пунктом 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»( крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія( щомісячне довічне утримання) іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію( щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.

         Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсій: за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, призначається один з цих видів пенсії за її вибором. Особа, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

   Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на яку має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

       Основні положення щодо реалізації Конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України № 231-У від 05. 10. 2006 року, який набрав чинності з 31.10. 2006 року «Про внесення змін до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки згідно ст.. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров»я довкілля та на відшкодування завданої порушення цього права шкоди»

      Стаття 50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»  передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія відповідно до ст.. 53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

      Нормами статті 54 Закону України« Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника, зазначені норми розповсюджуються на позивача ОСОБА_4 як віднесеного до першої категорії.

       Частина перша та друга даної статті передбачає призначення пенсії за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу у зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством, але у всіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у наведених роках не може перевищувати 3,0тис.грн.

       Частиною 3 статті 54 вказаного Закону (із змінами, внесеними згідно із Законом №3108-4 від 17. 11. 2005 року) передбачено, що обчислення та призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання( у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у якому призначення пенсії по інвалідності визначено розділом 4 (ст. 30-35 Закону).

       Частина четверта статті 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 111групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком. Положення зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій у зв’язку з настанням інвалідності або втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою КМУ від 30 жовтня 1997 року №523( із змінами та доповненнями).

       Даною нормою визначений для надої категорії нижчий розмір державних пенсій.

 Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального Закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 ст. 54 даного Закону встановлений нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

        Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державної конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14 Законом України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017 -111, згідно ст.. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

        Частиною 3 статті 4 даного Закону ( в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року і діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіціальних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

        Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджений на 2008 рік прожитковий      на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня – 479 грн., з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня – 482 грн., з 01 жовтня – 498 грн..

        Також, п. 28 розділу 11 Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  були внесені зміни, у тому числі, до ст.. ст.. 50,54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» , та встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, для інвалідів 3 групи – 50% мінімальної пенсії за віком.

       Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України №10рп від 22.05. 2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України ((конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу  11, пункту 3 розділу 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-У1 і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), у тому числі, положення п. 28 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

          До того ж, у вищезазначеному Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що при прийнятті оспорю ванного Закону всупереч правовим позиціям, викладеним у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6рп/2007( справа про соціальні гарантії громадян) законодавець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин: зупинив дію окремих положень законів( стаття 67 розділу 1) і вніс до ряду законодавчих актів зміни і доповнення та визнав деякі з них не чинними( розділ 11).

       Таким чином, для позивача як інваліда 3 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватись, виходячи  із положень ст.. ст.. 50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».

          З огляду на викладене, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на ст.. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», оскільки відносно позивача повинен бути застосований Закон України « Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».

До того ж, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему( про що, зокрема, зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень,  тому звуження змісту та обсягу і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У Рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

     Суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадян в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1,3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою  даного права є виконання прийнятих на себе зобов»язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого  як статтею 8 Конституції України

          Також, згідно ч.1 ст. 2 Закону України « Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду» від 23.02. 2006 року, рішення Європейського суду з прав людини є обов’язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Згідно ст.. 17 Закону України « Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

          Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку,  що дії відповідача щодо виплати пенсії позивачу( державної і додаткової пенсії) у розмірах, менших від визначених ст.. ст.. 50,54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є незаконними.

          Таким чином, аналізуючи надані докази у їх сукупності та заперечення, суд приходить до висновку, що спір виник із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, а тому заявлена вимога позивачем про зобов»язання відповідача здійснення перерахунку пенсії з 01.04. 2010 року  відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі  шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком є законними і обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

      Суд прийшов до висновку, що зазначений перерахунок має бути здійснений, оскільки порядок проведення перерахунку пенсій встановлений ст.. 45 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», у відповідності до частини 4 якої перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою ст.. 35, частиною другою ст.. 38, частиною 3 ст. 42 і частиною п»ятою ст.. 48 цього Закону, у разі виникнення права на підвищення пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа..01.04. 2010 року, то такий перерахунок у відповідності до вищезазначених вимог Закону має бути проведений саме з 01.04. 2010 року.

Згідно п. 18 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01. 1993 року, громадяни, віднесені до категорії 1 и 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.    

  На підставі викладеного, ст.1,13, 49, 50, 54, 67, 71 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», ст..8  Закону України № Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»,  ст..22, 50 Конституції України,  ст.. 50,54, «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» ст. 22 Конституції України, та керуючись ст. 14, 209-215 ЦПК України суд,

                                                 В И Р І Ш И В:

Позов  ОСОБА_1 до  Управління пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки, Донецької області про  перерахунок пенсії -  задовольнити..

Визнати незаконною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки, Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності(основної та додаткової) відповідно до ст.. 50, ч.4 ст. 54 Закону України« Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Зобов»язати Управління пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки, Донецької області здійснити ОСОБА_1  перерахунок пенсії по інвалідності (основної і додаткової) відповідно до ст.. 50,54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, виходячи з розміру 6(шести) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальних пенсій за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб,  за період з 01.04. 2010 року.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, або протягом десяти днів з дня отримання копії рішення відповідно до ст.. 294 ЦПК України.

                               Суддя Гірницького

                           районного суду м. Макіївки                                 Г.М. Стасєєва