РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З квітня 2007 року                                         м. Малин                                справа № 2-431/06

Малинський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Тарасенка М.П., з секретарем Хитрич Н.Я., за участю позивача ОСОБА_1, представників ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання укладенням договору купівлі-продажу квартири та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання не чинити перешкод в користуванні житловим приміщенням, визнанням позивача такою, що втратила право користування житловою площею та виселенням, -

встановив

Позивач просить визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 в смт. Гранітне Малинського району від 20.12.2003 року дійсним, посилаючись на те, що 10 грудня 2003 року вона домовилась з відповідачем про купівлю квартири за 1000 доларів США та передала відповідачу 200 доларів США в рахунок купівлі квартири АДРЕСА_1 в смт. Гранітне, Малинського району, а останній передав їй ключі від квартири і вони повинні були через нотаріуса оформити договір купівлі - продажу квартири, але оскільки у відповідача ОСОБА_2 не були до оформлені правоустановчі документи на квартиру нотаріус порадив їм звернутися до нього після виправлення недоліків і відповідач запропонував її передати йому решту грошей, для посвідчення договору дарування 1/2 квартири його матір'ю на нього з подальшим відчуженням квартири і вона 800 доларів США віддала ОСОБА_2 в присутності свідка ОСОБА_6, вважає себе добросовісним набувачем майна, оскільки виконала всі істотні умови договору купівлі - продажу майна, які були погоджені сторонами, сплачує за комунальні послуги, провела до квартири газ за власний рахунок та несе витрати за газопостачання на підставі договору № 10408 від 15.12.2004 року.

В судовому засіданні позивач свої вимоги уточнила та збільшила: просить визнати дійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, в смт. Гранітному, Малинського району Житомирської області, який укладений 10 грудня 2003 року між нею та ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та стягнути по 50000 грн. з кожного моральної шкоди, а всього 100000 грн., яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відповідачів, вона страждає пороком серця і в неї посилилися сердечні та головні болі. Представник позивача підтримала її позицію.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, надали письмові заяви, просять справу розглядати без їх участі, позов не визнають, їх інтереси представляє в суді представник за дорученням. Представник відповідачів пояснив, що договорів купівлі-продажу спірної квартири не укладалось, оскільки він на той час не був власником квартири, між сторонами укладався договір найму квартири, а тому відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов, просить зобов'язати позивача не чинити перешкоди в користуванні та проживанні у спірній квартирі, визнати позивача такою, що втратила право користування жилою площею у спірній квартирі та виселити її в житло за адресою: Київська область,, с Мигалки, Бородянського району, АДРЕСА_2.

Розглянувши справу у межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів суд вважає, що первинний позов та зустрічний позов задоволенню не підлягають з таких підстав:

2

Згідно ст.47 ч.2 ЦК України /в ред. 1963 року/ якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Встановлено, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 в смт. Гранітне Малинського району Житомирської області у рівних долях, що підтверджується свідоцтвом на право на спадщину видане Радомишльською державною нотаріальною конторою від 27.12.2005 року ОСОБА_2 та про право власності на житло № 102 від 31.12.1994 року ОСОБА_3 /а.с.5,6/.

Позивачка з сином ОСОБА_7, 1986 року народження проживають у спірній квартирі з 10.12.2003 року по даний час та сплачує комунальні послуги частково, що підтверджується довідками КП „Гранітнянське" за № 86 від 3.02.2006 року та ВАТ „Пенязевицький кар'єр" № 42 від 10.02.2006 року, а також квитанціями до прибуткового касового ордеру пріор оплату комунальних послуг /а.с.12-14/.

15.12.2004 року між нею та представником ВАТ „Житомиргаз" на надання послуг з газозабезпечення, про що свідчить договір про надання послуг з газопостачання № 10408 від 10.12.2004 року з додатками, зокрема актом про приймання встановленого газового лічильника /а.с.8-11/, та виконано роботи по газифікації квартири, що підтверджується сторонами.

24 грудня 2003 року позивачка з її слів в присутності свідка ОСОБА_6 передала ОСОБА_2 4265 грн.60 коп. за договором купівлі-продажу спірної квартири.

Згідно ст.227 ЦК України / в ред. 1963 року/ договір купівлі - продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.

Оскільки порядок оформлення договору купівлі-продажу житлового будинку /квартири/ регулюється спеціальною нормою закону, який вимагає обов'язкове посвідчення договору купівлі-продажу квартири а також відсутність правовстановлюючих документів на цю квартиру та технічних довідок - характеристик на неї у ОСОБА_2, які згідно ст. 55 Закону України „Про нотаріат" були обов'язковими для оформлення відчуження будинку, квартири на той час перешкоджають суду визнати таку угоду законною, а тому у задоволення позову щодо визнання договору купівлі-продажу спірної квартири слід відмовити за безпідставністю.

Пояснення позивача про те, що вона, з її слів, провела оплату вартості квартири за договором купівлі-продажу, їй були передані ключі від квартири, вона проводила оплату комунальних послуг та газифікувала квартиру, що підтверджується свідками ОСОБА_8,ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 суд до уваги не приймає, оскільки в силу ст. 216 ч.2 ЦК України /в ред.2003 року/ кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину , а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі -   відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Питання про відшкодування витрат за виконані роботи по газифікації квартири позивачем не ставиться, а тому немає підстав приймати рішення про стягнення з відповідачів витрат пов'язаних з оплатою газифікації квартири.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

3

Оскільки власники не бажають укладати договір про відчуження свого майна, їх дії або бездіяльність силу ст. 4 Закону України „Про власність", якою передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, не є неправомірними, а тому підстав для стягнення моральної шкоди немає.

Як вбачається із зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 між сторонами 10 грудня 2003 року був укладений усний договір найму спірного житлового приміщення строком на півроку, строк дії якого продовжувався до грудня 2004 року, позивачка в період проживання в спірній квартирі проводила оплату комунальних послуг, провела газ в квартиру, а тому суд вважає, що вона проживає в квартирі за договором найму.

Згідно ч.3 ст.168 ЖК України договір найму жилого приміщення, укладений як на визначений, так і на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідно для проживання йому та членам його сім'ї. У цьому випадку власник будинку /квартири/ повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за 3 місяці.

Відповідач не надав суду доказів того, що жиле приміщення займане наймачем, необхідно для проживання йому самому та членам його сім'ї.

Більше того, він не надав суду доказів того, що позивачка попереджалася ним про наступне розірвання договору за 3 місяці, а тому вимоги відповідача про виселення позивачки та членів її сім'ї є безпідставними і в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 213, 215, 218 ЦПК України, ст.ст.47, 227 ЦК України /в ред. 1963 року/, ст.1167 ЦК України, ст. 168 ЖК України, -

вирішив

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання укладеним договору купівлі - продажу квартири відмовити за безпідставністю.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання не чинити перешкод в користуванні житловим приміщенням, визнанням її такою, що втратила право користування житловою площею та виселенням відмовити за безпідставністю.

Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд.

Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом 10 днів з дня виготовлення повного рішення суду. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.