Справа № 22а - 414/07 Головуючий у 1 інстанції:
Доповідач: Маляренко І.Б. Русанова Т.Т.
ПОСТАНОВА
Іменем України
" 06 " березня 2007 року колегія суддів
судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Маляренко І.Б. Суддів: Луганської В.М., Галан Н.М. За участю секретаря: Пшебокової О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області на постанову Первомайського міського суду Луганської області від 22 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання рішення про відмову у перерахунку пенсії недійсним, про стягнення недоплаченої частини пенсії, про покладення обов'язку перерахунку пенсії та виплати її в збільшеному розмірі, про стягнення витрат за правову допомогу,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, мотивуючи тим, що отримував пенсію за віком з 30.10.1997 року у розмірі, який до 01.07.2006 року складав 1157 грн.60 коп..
Після набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач 03.07.2006 року звернувся із заявою про перерахунок пенсії до Управління пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області. Перерахунок пенсії йому було проведено з порушенням місячного терміну - тільки 09.10.2006 року.
2
Згідно із цим перерахунком позивачеві було нараховано пенсію у наступних розмірах: з 01.07.2006 р. - 2880.61грн, аз 01.08.2006 р. -2883.63 грн.
Однак перераховану пенсію ОСОБА_1. не сплачували, посилаючись на наявність листів Головного Управління ПФУ від 01.09.2006 р. № 11144\02-02, та № 3859\02-09 від 26.09.2006 p., якими виплату пенсії у новому розмірі припинено.
Зазначені листи, на думку позивача, не є законодавчими чи підзаконними актами, вони не зареєстровані у Міністерстві юстиції України, тому не можуть регулювати питання припинення виплати пенсії чи вносити зміни у діючий Закон України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач вважаючи, що отримав право на пенсію та на перерахунок її розміру згідно із діючим законодавством, а зміни в законодавстві, які б регламентували дії Пенсійного фонду в частині невиплати йому пенсії, що отримана згідно закону - відсутні, вважав дії Пенсійного фонду в частині припинення виплати йому пенсії незаконними , такими, що порушують його цивільні та конституційні права.
З урахуванням викладеного позивач звернувся до суду, просив визнати дії відповідача - Управління пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області в частині порушення його права на отримання пенсії такими, що не відповідають діючому законодавству, і зобов'язати відповідача сплачувати йому пенсію з 01.07.2006 року в новому розмірі згідно із Законом України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У грудні 2006 року ОСОБА_1. змінив заявлені ним позовні вимоги, просив:
· визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Первомайську в частині несплати йому в липні та серпні 2006 року перерахованого розміру пенсії такими, що не відповідають діючому законодавству;
· стягнути з Управління Пенсійного фонду у м. Первомайську недоплачену йому частину перерахованої пенсії за липень 2006 року в розмірі 1677 грн 01 коп.., за серпень 2006 року у розмірі 1680грн. 03 коп., разом - 3357 грн.04 коп.;
зобов'язати Управління Пенсійного фонду у м. Первомайську сплачувати йому пенсію в розмірі 2883 грн.63 коп. з 1 вересня 2006 року до наступного перерахунку;
3
· стягнути з Управління Пенсійного фонду в м. Первомайську його витрати на правову допомогу у розмірі 600 грн. згідно із рахунком адвоката;
· судові витрати покласти на відповідача.
Оскаржуваною постановою суд відмовив ОСОБА_1. у задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача судових витрат, в іншій частині позовні вимоги задовольнив.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у м. Первомайську ставилося питання про скасування постанови Первомайського міського суду Луганської області від 22 грудня 2006 року як такої, що прийнята з порушенням норм матеріального права, і прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
В судовому засіданні представник відповідача уточнила, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, матеріали пенсійної справи ОСОБА_1., перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що набув чинності з 01.01.2004 року, всі раніше призначені пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років були перераховані за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходились на час перерахунку в пенсійній справі та відповідали вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Тобто розмір пенсії було приведено до норм цього Закону станом на 01.01.2004р.
Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим законом, для розрахунку бралася заробітна плата, з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата за період, передбачений абзацом І ч. 1 ст. 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2002 рік - 306,45 грн.
Розмір раніше призначеної пенсії ОСОБА_1. також було перераховано згідно зі ст. 43 Закону за матеріалами пенсійної справи. На 01.01.2004
4
року в пенсійній справі знаходились данні про страховий стаж позивача за період до 29.10.1996 р.
Пенсійний фонд України своїм листом від 06.01.2004 р. за № 45/03 роз'яснив, що у разі надання для перерахунку пенсії документів про заробіток і стаж протягом 2004 року, перерахунок проводиться з 01.01.2004 року. На підставі наданої заяви ОСОБА_1 від 01.10.2004 p., нових довідок про страховий стаж та додаткової довідки про заробіток йому було здійснено останній перерахунок пенсії з 01.01.2004 p., де було враховано стаж позивача по 31.12.2003 р.
Таким чином, суд 1 інстанції помилково дійшов висновку про те, що управлінням ПФУ було порушено законні права позивача, бо на час перерахунку пенсії 17.11.2004р. не було взято до уваги його страховий стаж по 13.10.2004 p., оскільки, виходячи з вищенаведеного, правління ПФУ в м. Первомайську не мало законних підстав враховувати страховий стаж на дату надання заяви, так як розмір пенсії ОСОБА_1 також було перераховано раніше станом на 01.01.2004 р.
Не можна погодитися і з трактовкою судом змісту ст. 69 Закону (№ З 788-ХИ від .11.1991р.) в тому, що пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсії менше ніж 2 роки, за заявою пенсіонера встановлюється новий розмір пенсії з іншого заробітку, і кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через 2 роки роботи після попереднього перерахунку.
Адже з матеріалів справи вбачається, що до 01.01.2004 р. позивач не звертався за перерахунком пенсії з більш високого заробітку, бо на той час розмір пенсії був вже максимальним, а право на перерахунок позивач використав, надавши нову довідку про заробіток в жовтні 2004 році, при цьому розмір пенсії збільшився вдвічі.
Посилання суду першої інстанції на ст. 69 Закону України „Про пенсійне забезпечення" тільки підтверджує законність дій УПФУ у частині відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1. в 2006 р., бо вона є єдиною конкретною статтею, яка визначає стаж роботи після призначення пенсії, необхідний для її перерахунку.
Згідно із Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме із його ст 42, кожний наступний перерахунок провадиться не раніше ніж через 2 роки після попереднього з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Тобто, право на наступний перерахунок, відповідно до абз.2 ч.4 ст. 42 Закону, мають лише ті особи, які відпрацювали не менше 2-х років після останнього перерахунку.
5
Лист Міністерства юстиції України від 26.07.2006 р № 21-46-915 не протирічить змісту вищезазначеного Закону.
З липня 2006 року ОСОБА_1. звернувся за перерахунком пенсії з урахуванням стажу роботи за період з 01.01.2004 р. по 13 10.2004 p., тобто всього 9 міс. 13 днів.
УПФУ зробило перерахунок пенсії позивачеві на підставі Огляду № 9 від 23.03.2006 року, виданого спільно Міністерством праці та соціальної політики України та Пенсійним фондом України за № 268/0/7-06; № 3470/02-20, де рекомендувалось проводити перерахунки з урахуванням наявного страхового стажу, оскільки зазначений Огляд було направлено їм вищою інстанцією.
Зазначений Огляд було відкликано спільним листом цих відомств від 05.07.2006 р. № 3 / 01 /14-06 / 039 і, відповідно, № 8683 / 02-50.
При цьому представник позивача пояснила, що у зв'язку із великим обсягом роботи в той проміжок часу перерахунок було проведено 26.09.2006р , пенсію у новому розмірі та доплату позивач мав одержати у жовтні поточного року, але на підставі листів Пенсійного фонду України від 01.09.2006 року № 11144/02-02 та Головного управління ПФУ в Луганській області № 3859/02-09 припинилась виплата пенсій по перерахункам в новому розмірі на жовтень місяць тим особам, які відпрацювали менше ніж 24 місяці після останнього перерахунку пенсії.
Задовольняючи позов та надаючи оцінку діям відповідача і вищезазначеним листам вищих інстанцій, якими він керувався, суд не взяв до уваги тієї обставини, що позивач ОСОБА_1 після останнього перерахунку, тобто після 01.01.2004 p., відпрацював 9 місяців 13 днів, тобто менше ніж 24 місяці, тому права на перерахунок пенсії, згідно із ст. 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не мав, а отже виправлення відповідачем в жовтні 2006 року допущеної помилки та приведення розміру пенсії позивача у відповідність із вимогами діючого законодавства не може вважатися зменшенням розміру його пенсії і порушенням його прав.
За таких підстав колегія суддів вважає, що висновки суду є помилковими, і оскаржувана постанова підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 195, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів -
6
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області - задовольнити, постанову Первомайського міського суду Луганської області від 22 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання рішення про відмову у перерахунку пенсії недійсним, про стягнення недоплаченої частини пенсії, про покладення обов'язку перерахунку пенсії та виплати її в збільшеному розмірі, про стягнення витрат за правову допомогу - змінити:
- скасувати в частині визнання дій Управління пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області неправомірними; зобов'язання Управління пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області сплатити ОСОБА_1 не донараховану пенсію за віком з 01.07.2006 року по 01.09.2006 року у розмірі 2919. 50 грн.;
зобов'язання Управління пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області сплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 01.09.2006 року у розмірі 2883.63 грн. на місяць до наступного перерахунку в передбачених законом випадках,
і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині відмовити;
- в іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає чинності негайно, але протягом місяця може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого Адміністративного Суду України.