Справа №22-ц-24469\2010р. Головуючий в 1 інстанції Копичинський О.В.
Доповідач Берзіньш В.С.
РІШЕННЯ
Іменем України
01 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеля-
ційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Берзіньш В.С.
Суддів: Куртлушаєва І.Д.
Шестакової Н.В.
при секретарі Жаркіх О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди та за позовом ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди та судових витрат,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сакського міськрайонного суду АРК від 30 березня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, судових витрат. Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.06.2008р. відповідач по справі ОСОБА_3 на Михайлівському шосе в м.Саки навпроти в ’ їзду в санаторій ім.Пирогова, керуючи автомобілем НОМЕР_1, виконуючи маневр правого повороту, допустила зіткнення з керованим ОСОБА_2 і належним її батькам ОСОБА_4 і ОСОБА_5 мопедом NAVICATOR EХ-50QТ-В. В результаті дорожньо-транспортної події було пошкоджено мопед, чим спричинено матеріальну шкоду, та ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження. Просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 5000грн. та на користь ОСОБА_4 і ОСОБА_5 – 3945грн. матеріальної шкоди.
Заочним рішенням Сакського міськрайонного суду АРК від 30 березня 2010 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5000грн. моральної шкоди і 17грн. судовго збору; стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 і ОСОБА_5 – 3945грн. матеріальної шкоди, сплачений по справі судовий збір у розмірі 51грн. і понесені витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120грн.
Ухвалою Сакського міськрайонного суду АРК від 21.06.2010р. залишено без задоволення заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 30.03.2010р.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність рішення суду, постановлення рішення суду з порушенням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст.1166,2267,1187,1192 ЦК України, ст.ст.60,74,76,130,212 ЦПК України.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 і її представник підтримали доводи апеляційної скарги; ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 проти доводів апеляційної скарги заперечували.
Обговоривши наведені у скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст.ст.308,309ч.1п.4 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни його є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
2
Постановлюючи оспорюване рішення, суд першої інстанції виходив із обгрунтованності заявлених вимог майнового характеру у розмірі 3945грн. у відшкодування шкоди за пошкодження мопеду та відшкодування у зв’язку з цим судових витрат у розмірі 171грн.
Рішення суду в цій частині не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України, якими передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обгрунтованним; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованним є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з ’ ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
По справі встановлено, що18.06.2008р. на Михайлівському шосе в м.Саки навпроти в’їзду в санаторій ім.Пирогова з вини відповідача по справі ОСОБА_3, яка керувала автомобілем НОМЕР_1, сталася ДТП, в результаті якої мопеду NAVICATOR EХ-50QТ-В, який належить ОСОБА_4 і ОСОБА_5, спричинено пошкодження.
Позивачі обґрунтовували розмір матеріальної шкоди, завданої пошкодженням в ДТП, довідкою від 12.10.2009р. суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 про вартість деталей для мопеда та вартість робіт, пояснивши в засіданні апеляційного суду, що ця довідка видана особою, у якої було придбано мопед.
Між тим, статтями 59ч.2,143ч.1 ЦПК України передбачено, що обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
З’ясування питання щодо розміру матеріальної шкоди, спричиненої мопеду в ДТП, потребує спеціальних знань, як і з’ясування питання щодо причинного зв’язку між наявними пошкодженнями та дорожньо-транспортною подією. Довідка ОСОБА_6 не є належним та допустимим доказом щодо розміру матеріальної шкоди, спричиненої мопеду в ДТП.
Положеннями ст.ст.10,11,60 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може грунтуватися на припущеннях. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Заяву про забезпечення доказів, зокрема призначення експертизи по справі в порядку, передбаченому ст.ст.133,134 ЦПК України, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не подавали.
За таких обставин колегія вважає, що рішення суду в частині стягнення матеріальної шкоди і судових витрат, пов’язаних із вимогами про стягнення матеріальної шкоди, підлягає скасування із постановленням в цій частині нового рішення про відмову в позові у зв’язку із недоведеністю розміру матеріальної шкоди, спричиненої в ДТП.
Разом з тим колегія погоджується з рішенням суду в частині стягнення моральної шкоди, виходячи з наступного.
Статтями 23, 1167ч.1 ЦК України передбачено відшкодування моральної шкоди, завданої особі внаслідок порушення її прав; моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
По справі встановлено, що ОСОБА_2 в ДТП, яка сталася 18.06.2008р. з вини ОСОБА_3, спричинено тілесні пошкодження: садна на правому і лівому передпліччях, на лівій кисті, правій підвздошній області, на передній поверхні живота, на передній поверхні обох колінних суглобів; поверхова рана в проекції гребня підвздошної кістки; рана пальця лівої кисті, рана в правій підвздошній області; рана на передній поверхні лівої гомілки, що стверджується актом судово-медичного обстеження (а.с.22-23). Позивачка посилається також на спричинення їй моральної шкоди порушенням її планів щодо випускного вечора та порушення її стосунків із оточуючими у зв’язку із пошкодженням здоров’я.
3
Довідкою Михайлівської загальноосвітньої школи від 23.10.2009р. стверджується. що 24.06.2008р. відбувся випускний вечір 11 класу Михайлівської загальноосвітньої школи, який закінчила ОСОБА_2.(а.с.14).
Таким чином, ОСОБА_2 зазнала моральних переживань у зв’язку із ушкодженням здоров’я, самим фактом ДТП та було порушено її нормальні життєві зв’язки через неможливість продовження активного громадського життя, зокрема, неможливість повноцінної участі у проведені випускного вечора.
Виходячи з наведеного, враховуючи характер та обсяг пошкоджень здоров’я, глибину душевних страждань, а також виходячи з вимог розумності та справедливості, колегія погоджується з висновками суду про те, що ОСОБА_2 спричинено моральну шкоду у розмірі 5000грн.
Доводи апелянта щодо того, що мала місце обопільна вина водіїв транспортних засобів заперечуються постановою Сакського міськрайсуду АРК від 20.08.2009р., якою ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, вини ОСОБА_2 не встановлено(а.с.9). Зазначене, відповідно до ч.4ст.61 ЦПК України, є підставою для звільнення від доказування зазначених в поставі обставин.
Неспроможні і посилання апелянта на порушення судом ст.ст.74,76 ЦПК України, оскільки апелянт не заперечує, що телеграма про виклик в судове засідання на 30.03.2010р. була отримана 18.03.2010р. її чоловіком, що не суперечить положенням ч.6ст.74 і ч.3ст.76 ЦПК України, та 28.03.2010р. їй особисто було вручено повістку в судове засідання на 30.03.2010р. Ці обставини підтверджуються також матеріалами справи (а.с.37-39).
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду щодо спричинення ОСОБА_2 моральної шкоди та її розміру. Підстав для скасування рішення суду в цій частині позовних вимог за доводами апеляційної скарги немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,308,309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Заочне рішення Сакського міськрайонного суду АРК від 30 березня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 і ОСОБА_5 3 945грн. матеріальної шкоди та судових витрат - 51грн. судового збору і 120грн. по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи - скасувати.
ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у задоволенні позову до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3 945грн. та судових витрат - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 120грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в апеляційному суді і 25грн.50коп. судового збору, а всього 145грн.50коп.
В іншій частині заочне рішення Сакського міськрайонного суду АРК від 30 березня 2010 року - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Судді: Берзіньш В.С.
Куртлушаєв І.Д.
Шестакова Н.В.