АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                              УХВАЛА

                                      ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 липня 2010 року                                                                                          м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду  Одеської області в складі:

 головуючого                              Косогор Г.О.

 суддів                               Ткачук О.О., Ісаєвої Н.В.

 при секретарі                             Султановій Ю.С.    

розглянувши у  відкритому судовому засіданні  у м. Одесі  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 03 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Болградського РВ ГУМВС України в Одеській області, УДАІ ГУМВС України в Одеській області, до співвідповідачів – Державного казначейства України, Управління Державного казначейства України в Одеській області про відшкодування майнової та моральної шкоди,

                                                    встановила:

У жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив ухвалити рішення щодо стягнення з Болградського РВ ГУМВС України в Одеській області та УДАІ ГУМВС України в Одеській області  6000 доларів США в рахунок відшкодування йому матеріальної шкоди та по 100 000 гривень в рахунок відшкодування йому моральної шкоди, посилаючись на те, що обоє відповідачів до теперішнього часу не виконали рішення Болградського районного суду Одеської області від 18 серпня 2006 року за цивільною справою № 2-ц-1357/2006, і не повернули йому його автомобіль ISUZU-MIDI д/н НОМЕР_1, котрий знаходиться на арештмайданчику № 3 УДАІ ГУМВС України в Одеській області м. Болграда. Вказаний автомобіль прийшов у непридатність, а тому він, позивач, просив стягнути з обох відповідачів вартість автомобіля, яка, за його переконанням, складає 6 000 доларів США. Крім того, за ствердженням позивача, вищезазначеними діями обох відповідачів йому була спричинена моральна шкода, розмір якої ОСОБА_1 визначив у сумі 100 000 грн. з кожного відповідача.

Відповідач – Болградський РВ ГУМВС України в Одеській області, позов не визнав.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 03 грудня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Болградського РВ ГУМВС України в Одеській області, УДАІ ГУМВС України в Одеській області, співвідповідачів – Державного казначейства України, Управління Державного казначейства України в Одеській області про відшкодування майнової та моральної шкоди, було відмовлено.

На зазначене рішення ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування його та ухвалення нового рішення, про задоволення у повному

_____________________________________________________________________________

        Справа № 22ц-1748/2010                                                                                   Головуючий 1-ої інстанції

        Категорія: 30                       Шевера В.Д.

              Доповідач: Косогор Г.О.

обсязі його позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, яка доповіла зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті  і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення досудового слідства по кримінальній справі у відношенні ОСОБА_1 по ч.2 ст. 286 КК України, слідчим Болградського РВУ МВС України в Одеській області, з метою забезпечення цивільного позову по кримінальній справі, було ухвалено постанову про накладення арешту на усе майно, що належить ОСОБА_1, у тому числі на належній останньому автомобіль ISUZU-MIDI д/н НОМЕР_1, з оцінкою його вартості у 3 000 гривень, котрий знаходився на арештмайданчику № 3 УДАІ ГУМВС України в Одеській області м. Болграда.

У подальшому, вироком Болградського районного суду Одеської області від 21 грудня 2006 року, ОСОБА_1 був визнаний винним та засуджений по ч.2 ст. 286 КК України до трьох років позбавлення волі з виправним строком один рік. Цим же вироком з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 було стягнуто 16 483, 72 грн. матеріальної та моральної шкоди; на користь потерпілого ОСОБА_4 з ОСОБА_1 було стягнуто  13 130, 07 грн. матеріальної та моральної шкоди.

Даний вирок ухвалою апеляційного суду Одеської області від 04 жовтня 2007 року був залишений без змін.

Верховний Суд України своєю ухвалою від 08 вересня 2009 року також залишив без змін вирок Болградського районного суду Одеської області від 21 грудня 2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи, потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду першої інстанції з заявами про видачу їм виконавчих листів про стягнення з засудженого ОСОБА_1 на їх користь вищезазначених сум.

У зв’язку з тим, що позивач ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, на належний йому автомобіль у встановленому порядку був накладений арешт в рахунок відшкодування майнової та моральної шкоди потерпілим, суд першої інстанції вірно визнав, що діями відповідачів - Болградським РВ ГУМВС України в Одеській області та УДАІ ГУМВС України в Одеській області, ані моральної, ані матеріальної шкоди  позивачу ОСОБА_1 спричинено не було.

Суд перевірив усі докази, які навели сторони у підтвердження своїх вимог та заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, вірно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, та зробив вірний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та які б мали правове значення, у апеляційній  скарзі не наведено.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Керуючись ст. 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -  

                                      ухвалила:

Апеляційну  скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Болградського районного суду Одеської області від 03 грудня 2009 року - залишити без змін.  

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та  може бути оскаржена на протязі двох місяців з дня проголошення до Верховного Суду України.

Головуючий :                                                        Г.О. Косогор

Судді :                                                                    О.О. Ткачук

                                                                                Н.В. Ісаєва