Судове рішення #10762279

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22-5190/10                                                           Головуючий у 1 інстанції: Курач І.В.

                                                                                                            Суддя-доповідач: Кухар С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

        07 вересня 2010 року                                                                                             м. Запоріжжя


                 Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:


         головуючого:     Бондаря  М.С.

         суддів:                Кухаря С.В.

                                     Гончара М.С.

         при секретарі:   Повєткіній О.М.


          розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Енергодарського  міського суду Запорізької області  від 07  травня 2010 року по справі за  позовом  ОСОБА_3  до ОСОБА_4,  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Енергодарський  міський  центр  зайнятості, про визнання   звільнення  незаконним, поновлення на роботі, стягнення  заборгованості  із заробітної  плати та  відшкодування  моральної шкоди,  

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом  та просила суд після уточнення своїх вимог: - визнати її звільнення з посади спеціаліста комп'ютерного дизайну газети «Рост» на підставі ст. 43-1 КЗпП України незаконним; - поновити на роботі на посаді спеціаліста комп'ютерного дизайну газети «Рост»; - стягнути з відповідача на її на користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01.10.2009 року по 12.03.2010 року в сумі 4253 грн. 78 коп.; - стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 2000 грн.; - допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 650 грн.

Позовні вимоги позивачка мотивувала тим, що з 01.08.07р. вона працевлаштувалася за сумісництвом на роботу спеціаліста комп'ютерного дизайну газети «Рост» до приватного підприємця ОСОБА_4 01.10.2009 року відповідачем прийнято рішення про звільнення ОСОБА_3 з роботи на підставі ст. 43-1 КЗпП України в зв’язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником. Вважає, що розірвання відповідачем трудового договору № 5259 від 01.08.07р. у вказаний спосіб суперечить вимогам ст. 32 КЗпП України та наказу Мінпраці № 260 від 08.06.2001 року. Відповідач не повідомляв її про намір звільнення на підставі ст. 43-1 КЗпП України, пропозицій про перевід на повний робочий день не робив. Від переходу на повний робочий день в газету «Рост» вона не відмовлялася.

Рішенням  Енергодарського міського  суду  Запорізької області  від 07 травня 2010 року  у задоволені позовних вимог відмовлено.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права просить  скасувати його та ухвалити нове рішення, яким  задовольнити  позовні вимоги у повному обсязі.  

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна не скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або  уповноваженого ним органу без згоди органу первинної профспілкової організації допускається у випадку звільнення з суміщувальної  роботи у зв'язку з прийняттям  на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_3 була прийнята на роботу  спеціаліста комп'ютерного дизайну газети «Рост» до приватного підприємця ОСОБА_4 за сумісництвом, що підтверджується письмовим трудовим договором від 1 серпня 2007 року (а.с. 6).

Основним  місцем роботи ОСОБА_3 було закрите акціонерне товариство «ЕІС», що підтверджується записами в трудовій книжці (а.с. 8).

18 вересня 2009 року між приватним підприємцем ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено письмовий трудовий договір і остання була прийнята на основне місце роботи спеціалістом комп'ютерного дизайну газети «Рост» (а.с. 68).

01 жовтня 2009 року ОСОБА_4 прийнято наказ про звільнення ОСОБА_3 з роботи на підставі ст. 43-1 КЗпП України, у зв'язку з прийняттям на роботу працівника, який не є сумісником.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що звільнення ОСОБА_3 з роботи за сумісництвом у зв'язку з прийняттям на роботу працівника, який не є сумісником, є таким, що відповідає вимогам  чинного законодавства.

Посилання представника апелянта на те, що позивачці не запропонували працевлаштування з у ОСОБА_4 як за основним місцем роботи не за сумісництвом є безпідставним оскільки вона в той час працювала на основному місці роботи на ЗАТ «ЕІС».

Інші доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції, тому підстав для скасування рішення немає.

За таких підстав рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Енергодарського  міського суду Запорізької області  від 07  травня 2010 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.


Головуючий   :  


Судді  :  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація