Справа № 2-796/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2010 року

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді                     Якутюка В.С.,

при секретарі                         Давиденко М.В.,        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області про стягнення недосплачених сум щомісячної доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю,  

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати відмову відповідача у виплаті недосплаченої щомісячної доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю неправомірною та зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі зробити перерахунок та виплатити їй недосплачену суму доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 01 травня 2007 року по 01 травня 2010 року, посилаючись на те, що вона являється пенсіонером і проживає на території зони посиленого радіологічного контролю (м.Богуслав Київської області), а тому відповідно до абз.4 ч.1 ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року, має право на отримання щомісячної грошової доплати за проживання в зоні радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Відповідач, діючи в супереч законодавству проводив їй вказану доплату в значно меншому розмірі, тому вона і змушена звернутися з відповідним позовом до суду.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, але письмово повідомила суд заявою про розгляд справи без її участі та про підтримку своїх позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але письмово повідомив суд про невизнання заявленого позову, надав суду письмові заперечення та просив розглядати справу без його участі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне, позов задовольнити частково із слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 являється потерпілою від наслідків аварії Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, виданим 04 жовтня 1993 року Київською обласною державною адміністрацією та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 1986 року.

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції від 28.02.1991 року,  громадянам, які працюють або постійно проживають на території посиленого радіоактивного забруднення, проводиться оплата в таких розмірах: - в зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем виплачувалась доплата до пенсії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 05 грн.20 коп.

Із підпункту 9 п.28 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року вбачається, що були внесені зміни до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і частина перша цієї статті викладена в такій редакції, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Суд вважає, що при вирішенні даного спору необхідно застосовувати положення ч.2 ст.19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.

Крім того, ч.3 ст.22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст.113 Конституції України).

Суд вважає, що постанова Кабінету Міністрів України №836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та нова редакція ч.1 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суперечить ст.8 Конституції України, де зазначено, що  в Україні визнається і діє принцип верховенства права і що Конституція України має найвищу юридичну силу і що Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Оскільки, відповідач при нарахуванні та виплатах керувався підзаконними актами, а саме: Постановами Кабінету Міністрів України за №836 від 26.07.1996 року, які суперечать ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в первинній редакції закону від 28.02.1991 року, тому суд, враховуючи пріоритетність Законів України над урядовими постановами вважає, що право позивачки на отримання доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю було дійсно порушене при виплатах у 2007-2010 роках.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09 липня 2007 року та рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп визнано неконституційними положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” та положення Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, зокрема внесення змін до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на всій території України. В п.5 вищезазначеного рішення зазначено, що рішення Конституційного суду в даній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України  №9 від 01 листопада 1996 року “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”, судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністрів і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Окрім того, встановлений ч.2 ст.95 Конституції України, ч.2 ст.38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд вважає, що відповідачем порушено право позивачки на отримання доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаних вище рішень, оскільки відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність і державні органи повинні користуватися законом який регулює зазначені правовідносини в первинній редакції.

Внесені зміни до ст.39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані неконституційними, про що прямо зазначено п.5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року 10-рп.

Суд вважає, що починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 травня 2010 року, відповідно до рішень Конституційного Суду України, на користь позивачки підлягає стягненню різниця між мінімальною заробітною платою і проведеним розміром виплачених доплат за вказані періоди.

На підставі ст.ст.19, 22, 152 Конституції України, ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції від 28.02.1991 року, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/ 2008, керуючись ст.ст.10, 11, 58, 59, 88, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати відмову управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області у проведенні перерахунку та доплати до пенсії ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 травня 2010 року неправомірною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму щомісячної доплати до основної пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та  з 22 травня 2008 року по  01 травня 2010 року відповідно до вимог ст.39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.  

Сторони звільнити від сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя             (підпис)         Якутюк В.С .