Справа № 1 – 174/2010 р.

В И Р О К
І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

    31 серпня 2010 року Полтавський районний суд Полтавської області

у складі головуючого судді – Стрюк Л.І.

при секретарі – Недавній Т.П.

з участю прокурора – Ткачова В.В.

захисника – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому виїзному судовому засіданні в с.Божківське

справу про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Варварівка Юріївського району Дніпропетровської області, ром, гр. України, без освіти, не працюючого, не одруженого, мешканця смт. Пришиб Михайлівського району Запорізької області, раніше судимого: 1. 30 березня 2006 року Васильївським райсудом Запорізької області за ст..ст.185 ч.3, 187 ч.4 , 69, 70 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі , відбуваючого покарання у Божківській виправній колонії № 16 УДДУ ПВП в Полтавській області; початок строку – 27 травня 2004 року, кінець строку – 27 листопада 2010 року

у скоєнні злочину передбаченого ст..391 КК України,-

у с т а н о в и в:

ОСОБА_2, будучи засудженим та відбуваючи покарання у вигляді позбавлення волі у Божківській виправній колонії № 16 УДДУ ПВП в Полтавській області, будучи особою, яка за порушення  вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року  стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу, вчинив злісну непокору законним вимогам представника адміністрації виправної установи, а саме: 21 травня 2010 року близько 09 години 30 хвилин, діючи умисно, у відкритій формі, категорично відмовився виконати законну вимогу начальника відділення СПС № 5 вказаної виправної установи Федоркова О.І. - приступити до прибирання  підсобних приміщень відділення № 5 згідно графіку чергувань.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний свою вину визнав повністю та підтвердив всі обставини скоєного злочину. Щиро розкаюється у вчиненому та просить суворо його не карати. Просить також обмежити судове слідство його допитом, пояснивши, що він правильно розуміє фактичні обставини по справі .

Суд, з’ясувавши те, всі учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини справи, переконавшись у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, обмежує судове слідство допитом підсудного щодо фактичних обставин справи та дослідженням матеріалів, що характеризують особу відповідно до положень статті 299 КПК України.

Суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати за статтею 391 КК України – як злісна непокора  законним вимогам адміністрації виправної установи,  вчинена особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, яка за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу.

Обираючи покарання підсудному, суд виходить із положень статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

За місцем відбування покарання підсудний характеризується негативно.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд визнає рецидив злочину.

Обставин, що пом’якшують покарання підсудного, судом не встановлено.

 З урахуванням зазначених обставин, враховуючи конкретні обставини скоєного злочину, дані про особу винного, який вчинив злочин в період відбування покарання в місцях позбавлення волі, що свідчить про нього як про особу, що вперто не бажає ставати на шлях виправлення і схильна до злочинної діяльності,  суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів буде призначення покарання у виді позбавлення волі .

Підстав для застосування положень статті 69 КК України суд не вбачає, оскільки всі обставини щодо особи підсудного повно враховані судом при призначенні покарання не у максимальному розмірі санкції статті.

Враховуючи, що злочин підсудним був вчинений у період відбування покарання за попереднім вироком, до призначеного покарання має бути частково приєднане невідбуте покарання за вироком Васильївського районного суду Запорізької області від 30 березня 2006 року відповідно до положень статті 71 КК України.

Відповідно  до статті 338 КПК України початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 слід обчислювати з моменту затримання.

Підсудний здоровий, працездатний, примусового лікування не потребує.

Керуючись ст. ст.323, 324 КПК України, суд,

з а с у д и в:

ОСОБА_2 за ст.391 КК України до 1 року позбавлення волі.

На підставі статті 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Васильївського районного суду Запорізької області від 30 березня 2006 року і остаточно призначити ОСОБА_2 до відбування 1 рік 3 місяці позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з 25 травня 2010 року.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити попередній – тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі 15 днів з моменту проголошення.

Суддя