Справа № 2- 4314

                                                                                                                                     за 2010 р.            

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

   07 вересня 2010р.

                                    Стахановський міський суд Луганської області у складі:

головуючого: судді ШАРГАРОВСЬКОЇ В.І.,,

секретарі                   СКРИПНИК Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Стаханова луганської області цивільну справу  за  позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Стаханові про визнання дій та бездіяльності органа державної влади неправомірними, зобов’язання призначити та сплатити  підвищення до пенсії  в більшому розмірі,

ВСТАНОВИВ:

                Позивач звернулася до Стахановського міського суду Луганської області із позовом до відповідача про визнання дій та бездіяльності органа державної влади неправомірними, зобов’язання призначити та сплатити  підвищення до пенсії  в більшому розмірі.

                В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що вона має статус «дитини війни» у зв’язку із чим, відповідно до Закону України № 2195- IV від 18.11.2004 р.   має  право на виплату підвищення пенсії у промірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте до теперішнього часу відповідач сплачує позивачеві пенсію в набагато меншому розмірі, ніж передбачено Законом.  На письмову заяву позивача про підвищення пенсії, відповів відмовою. Просить суд визнати неправомірними бездіяльність  відповідача по невиплаті позивачеві з 01.01.2008 р. і дії з відмови у виплаті їй підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком; зобов’язати відповідача  провести перерахунок щомісячного підвищення  до пенсії, призначивши та сплачуючи його з 01.01.2008 р.  в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком складає  не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого  законом у місяці, за який нараховується вищевказане підвищення до пенсії, звільнити позивача від сплати належних судових витрат (витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи)  у зв’язку з її тяжким матеріальним станом.          

                Відповідачем надано письмові заперечення на позов, у яких зазначено, що ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.06р. передбачає підвищення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги) на 30% мінімальної пенсії за віком за рахунок Державного бюджету України. Статтею 7 того ж Закону визначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України будь-які видатки Держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом України про Державний бюджет. Законом „Про Державний бюджет України на 2006р.” дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” на 2006р. зупинено. Законом України „Про Державний бюджет України на 2007” та, аналогічно, Законами України „Про державний бюджет України на 2008рік”, „Про державний бюджет України на 2009рік” дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинено та визначено, що підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” особам, які є інвалідами (крім тих, на кого поширюється дія Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) проводиться у розмірі 50 % надбавки, встановленої для учасників війни. Крім того, норми, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення відповідного Рішення Конституційним Судом України. Позивач у справі пропустив визначений ст.99 КАС України річний строк для звернення до суду.

                Позивачем та представником відповідача надано заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, у зв’язку з чим, відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України справу розглянуто судом за відсутністю сторін і, відповідно до положень ч.2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування  судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

                Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

                Посвідченням пенсіонера, паспортом та довідкою № 10825 від 21.12.2005 р. (а.с.4,5,6) підтверджено, що позивач відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина  війни». Позивач зверталася до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області з заявою про перерахунок доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни (а.с.6) і їй було у цьому відмовлено (а.с.7).

                 Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р., що набрав чинності 01.01.06р., Законами України „Про державний бюджет України на 2007рік”, „Про державний бюджет України на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, та № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

                 Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

                  Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

                  Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006р.,  що набрав чинності з 1 січня 2007 р. затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня 380 грн., з 1 квітня 406 грн.

                  Статтею 71 Закону  України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

                   Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р.  № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.

                   Статтею 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» були внесені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», текст статті 6 було викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

            Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни — на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

             Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008, положення статті 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким була змінена стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» втратили чинність, як такі, що є неконституційними.

             Статтею 152 Конституції України визначено, що закони та інші правові акти визнаються неконституційними повністю або в окремій частині за рішенням Конституційного Суду України. Закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення щодо конституційності відповідної норми Закону „Про державний бюджет України на 2006р.” Конституційним Судом України не приймалося.

               Законом України „Про державний бюджет України на 2009рік” №835-УІ від 26.12.08р. (статтею 54 Закону) встановлено у 2009році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення в розмірах, що діяли у грудні 2008року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, Законом „Про державний бюджет України на 2009р.” та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Отже розмір підвищення до пенсії особі, яка має статус „Дитина війни” у 2009р. має визначатися відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”: у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка зберігається на рівні грудня 2008р. – у сумі 498грн.

                Таким чином, суд вважає, що на увагу заслуговують доводи позивача про те, що відповідач, з 22.05.2008 р., зобов'язаний був сплачувати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни.  

                 У відповідності до вимог ч.2 ст. 88 ЦПК України, судові витрати слід віднести за рахунок держави.

                 Керуючись ст. 152 Конституції України; ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;  Законом України «Про соціальний захист дітей війни»;  Законом України „Про державний бюджет України на 2007рік”; Законом України „Про державний бюджет України на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”; законом України «Про державний бюджет України на 2009 р.»; Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, та № 10-рп/2008 від 22.05.2008р.; Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;  ст. ст. 10,11,60, 88 ч.2,158 ч.2, 197 ч.2, 212-215, 292, 294 ЦПК України ,-

В И Р І Ш И В:

                 Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

                 Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду у м. Стаханові щодо не донарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії   у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком складає не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом в місяці, за який нараховується вищевказане підвищення до пенсії. відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” незаконними.

                  Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії  ОСОБА_1 з 22.15.2008р. в розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком, виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком складає не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законом в місяці, за який нараховується вищевказане підвищення до пенсії.  

                   У іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

                   Рішення може бути оскаржено шляхом подання протягом 10 днів, з дня отримання копії цього рішення, апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області, через Стахановський міський суд Луганської області.  

  Головуючий :                                                                                                   В.І.Шаргаровська