Справа №2-679/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ                                                

27 серпня 2010 року   Вижницький районний суд Чернівецької області в   складі:

головуючого судді                                                                        Кибич І.А.

при секретарі                                                                                 Козубовській О.Д.

за участю представника позивачки ОСОБА_1             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Чорногузівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області,  ОСОБА_5, про визнання права власності на спільне сумісне майно подружжя, визнання права власності на обов’язкову частку в спадковому майні, визнання права власності на спадкове майно, -

  ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3, звернулися  в суд  з позовом про визнання права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на спадкове майно до Чорногузівської сільської ради,   ОСОБА_5  

ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік  ОСОБА_6.   Після його смерті в АДРЕСА_1, відкрилася спадщина у вигляді Ѕ ідеальної частки домоволодіння з надвірними будівлями та господарськими спорудами, а інша Ѕ належить їй, як дружині померлого на праві спільної сумісної власності подружжя.           Спадкоємцями за законом першої черги є  вона та діти ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Вона   в установлений строк звернулася із заявою про прийняття спадщини, крім цього має право на обов’язкову частку у спадковому майні. Зазначила, що з померлим чоловіком – ОСОБА_6 перебувала в зареєстрованому шлюбі з 15.02.1962 року по день його смерті.  Житлові будинки з належними до нього будівлями та господарськими спорудами в АДРЕСА_1, є їх спільною сумісною власністю з померлим ОСОБА_6, оскільки були збудовані у період спільного подружнього життя, а тому вважає, що їй належить Ѕ частина житлового будинку з належними до нього будівлями та господарськими спорудами, а інша Ѕ частина є спадковим майном, яке належало померлому ОСОБА_6

ОСОБА_3 посилається на те, що 17.12.2008 року від імені батька ОСОБА_6 був складений заповіт, згідно якого все своє майно вона заповів йому ОСОБА_3, своєму сину. Як  спадкоємець за заповітом,  своєчасно прийняв спадщину, оскільки вступив в управління та володіння спадковим майном, своєчасно подав до Вижницької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини

Однак вони  не можуть  отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно за законом та за заповітом,  оскільки за життя померлий не оформив право власності на житловий будинок, не було розділено майно подружжя, та не отримав свідоцтво про право власності на нього.

Просять визнати спільною сумісною власністю подружжя домоволодіння з надвірними будівлями та   господарськими   спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1.  Визнати за ОСОБА_1, право власності на 1\2 частину домоволодіння з належними до нього надвірними господарськими будівлями і спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1,  як спільне нажите майно подружжя. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 ідеальної частки спадкового майна,  як обов’язкову частку. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 5/6 ідеальної частки спадкового майна.

В  судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги  підтримала в повному об’ємі,  просила їх задовольнити.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав в повному об’ємі, просив їх задовольнити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав в повному об’ємі, просив їх задовольнити.

     В судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги визнав частково, просив визнати право власності на домоволодіння за матір’ю ОСОБА_1    

До початку розгляду справи від представника відповідача Чорногузівської сільської ради, надійшла заява, в якій вони позовні вимоги визнають в повному об’ємі  та просять справу розглядати без участі їхнього представника, не заперечують щодо задоволення позовних вимог.

          Суд, заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_5,  дослідивши матеріали справи вважає, що вимоги позивачів є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних підстав.

           Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер   чоловік позивачки ОСОБА_1 та батько позивача ОСОБА_3 -  ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, копією паспортів, копією свідоцтва про народження, копією свідоцтва про одруження.   Після його смерті в АДРЕСА_1, відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння з надвірними будівлями та господарськими спорудами. Відповідно до технічного паспорту на домоволодіння, власником двох житлових будинків літ. А, Б, господарських будівель та споруд, що розташовані в АДРЕСА_1, був ОСОБА_6 Після смерті спадкодавця позивачі вступили в управління спадковим майном та звернулися до Вижницької державної нотаріальної контори з відповідними заявами, що  підтверджується матеріалами спадкової справи.   17.12.2008 року від імені батька позивача   - ОСОБА_6 був складений заповіт, згідно якого все своє майно вона заповів своєму сину ОСОБА_3

Судом також встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  з померлим чоловіком – ОСОБА_6 перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з 15.02.1962 року  по день його смерті, спільно під час шлюбу збудували два житлових будинки літ.»А», літ. «Б», з належними до нього будівлями та господарськими спорудами в АДРЕСА_1, які є їх спільною сумісною власністю подружжя, що підтверджується копією технічного паспорту, виданого на ім’я  ОСОБА_6

  Згідно зі ст. 22 Кодексу про шлюб та сім’ю (в ред. 1969 р.), що діяв на той час, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Кодексу про шлюб та сім’ю (в ред. 1969 р.), в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Відповідно  до ст.ст.  60 , 61, 63 Сімейного  Кодексу    України  майно,  набуте  подружжям  за  час  шлюбу , належить  дружині   та  чоловікові  на  праві  спільної  сумісної  власності  незалежно    від  того,  що   один   з них   не  мав  з  поважної  причини ( навчання , ведення  домашнього   господарства , догляд  за дітьми , хвороба  тощо)   самостійного  заробітку ( доходу).  Об’єктами  права   спільної  сумісної   власності   подружжя  можуть  бути  будь-які речі, за винятком  тих, які  виключені  з  цивільного  обороту.   Дружина  та   чоловік   мають   рівні  права  на  володіння, користування   і  розпорядження  майном , що належить  їм   на  праві   спільної  сумісної  власності , якщо  інше   не  встановлено  домовленістю   між  ними.  

Згідно ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні,повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова(вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка б належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.  

Судом  встановлено, що  померлий ОСОБА_6 все своє майно  заповів позивачу ОСОБА_3, а тому позивачка ОСОБА_1, як непрацездатний за віком спадкоємець першої черги на день відкриття спадщини, має право на обов'язкову частку у спадщини відповідно до ст. 1241 ЦК України.

 Крім позивачів спадкоємцем за законом першої черги є ОСОБА_5, який спадщину не прийняв, що підтверджується матеріалами спадкової справи. Однак позивачі не можуть  отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки за життя померлий ОСОБА_6 не оформив право власності на житлові будинки з господарськими будівлями та спорудами і свідоцтва про право власності  не  отримував.

В силу п.23 Постанови Пленуму ВСУ №7 «Про судову практику у справах про спадкування» У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України,  власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи зазначені вимоги закону, а також з урахуванням наведених вище досліджених судом доказів, суд вважає, що вимоги позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному об’ємі.

  При цьому судом не встановлено порушення нічиїх прав.

    На підставі ст.ст. 60, 61,  62   СК  України  ст.ст. 182, 392 1234-1236, 1268, 1270 ЦК  України, ст.ст.22, 28 КпШС України (в редакції 1969 року),  керуючись ст.ст. 10, 60,  212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_3 – задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя домоволодіння з надвірними будівлями та   господарськими   спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1.  

Визнати за ОСОБА_1, право власності на 1\2 частину домоволодіння з належними до нього надвірними господарськими будівлями і спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1, як спільне нажите майно подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 ідеальної частки спадкового майна, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6, що складається з 1\2 ідеальної частки домоволодіння з належними до нього надвірними господарськими будівлями і спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 5/6 ідеальної частки спадкового майна, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6, що складається з 1\2 ідеальної частки домоволодіння з належними до нього надвірними господарськими будівлями і спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання   апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення – з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається  до Апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд Чернівецької області.

СУДДЯ: