Справа №1-51 /07р.

ВИРОК

 іменем    України.

12 березня 2007 року Нижньосірогозький районний суд Херсонської області у складі головуючого - судді Базіль Л.В., при секретарі Шаенко Т.В., представника потерпілого, ОСОБА_4, з участю державного обвинувача -помічника прокурора Кутіщевої І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нижні Сірогози  Херсонської області кримінальну справу по звинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки с.Першопокровка АДРЕСА_1 Нижньосірогозького району Херсонської області, українки, громадянки України, освіта середньо-технічна, одруженої, має одну неповнолітню дитину, зі слів працююча по найму, раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ст.166 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця с.Першопокровка АДРЕСА_1 Нижньосірогозького району Херсонської області, українця, громадянина України, освіта повна загально середня, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, зі слів працюючого по найму, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст.166 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злісно не виконують встановлених ст.155 Сімейного Кодексу України обов'язків по догляду за сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: не займаються вихованням дитини, не піклуються про його здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не забезпечили відвідування школи сином, в результаті чого на протязі 2004-2005,2005-2006 навчальних років дитина не відвідує заняття в школі, що потягло тяжкі наслідки у вигляді суттєвої відсталості та розумового розвитку дитини, складає загрозу для її здоров"я і являється порушенням його конституційного права на освіту. Рівень психічного розвитку дитини не відповідає її віку, а відповідає 7-9 рокам, і такі відхилення не є ознаками психічного захворювання та визначаються поняттям "соціально-педагогічна запущеність".

Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2  в судовому засіданні свою вину у вчинені злочину, передбаченого ст.166 КК України визнали повністю, пояснивши, що син ОСОБА_3 є їх спільною дитиною, наймолодшим серед дітей. Визнали, що недостатньо проявили уваги та турботи до свого сина, не контролювали його поведінку, тому що вживають спиртні напої кілька разів на тиждень. Але зараз для себе належні висновки зробили, розкаялись в скоєному.

Представник потерпілого в судовому засіданні пояснила, що вона є заступником директора Першопокровської школи по виховній частині, добре знає сім"ю ОСОБА_1, оскільки навчала їх старших дітей. Пояснила суду, що батьки дуже часто вживають спиртні напої, що є головною причиною того, що вони самоусунулись від виховання свого сина, не цікавляться ним.

Оскільки учасники процесу не оспорювали фактичні обставини справи, а судом встановлено, що підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правильно розуміють зміст цих обставин, при цьому у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, тому, вислухавши думку учасників процесу та роз"яснивши

2

підсудним положення ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що винність підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в скоєнні ними злочину, передбаченого ст.166 КК України доведена повністю.

Дії підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 які злісно невиконують обов"язків встановлених законом по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки необхідно кваліфікувати за ст.166 КК України.

При призначені виду та міри покарання підсудним суд враховує характер та ступінь громадської небезпеки вчиненого, дані про особу підсудних, які за місцем проживання характеризуються задовільно.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудних судом не встановлено.

До обставин, що пом"якшують відповідальність підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд визнає притягнення до кримінальної відповідальності вперше.

З врахуванням викладеного суд дійшов висновку, що виправлення підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можливе в межах санкції статті кримінального закону, який він порушив, застосувавши ст.75 КК України.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, ст. ст.166, 75, 76 КК України суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.166 КК України та призначити їй покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком випробування тривалістю в один рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 такі обов"язки:

·   не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

·   повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

-     періодично з"являтися для реєстрації в     органи кримінально-

виконавчої системи.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.166 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком випробування тривалістю в один рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов"язки :

-  не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без

дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця

проживання, роботи або навчання.

-     періодично з"являтися для реєстрації в     органи кримінально-

виконавчої системи.

Запобіжний захід відносно засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - підписку про невиїзд залишити без змін до набрання вироком чинності.

3

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області протягом п'ятнадцяти діб з часу його проголошення шляхом подачі апеляції, апеляційного подання через місцевий суд Нижньосірогозького району Херсонської області.

Суддя