Справа №22-1971/07 р.                                                     Головуючий у 1 інстанції - Подолянчук І.М.

Категорія - 25                                                                         Доповідач -    Зінов'єва А.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2007 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді:                     Бугрим Л.М

суддів:                                                        Рецебуринського Ю.Й.

Зінов'євої А.Г.

при секретарі:                                                                   Стефановій І.М.

за участю адвоката:                                  ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 10 січня 2004 р. по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про захист честі, гідності та ділової репутації, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 10 січня 2004 р. ОСОБА_1. було відмовлено у задоволенні позову, пред'явленого до ОСОБА_2. про захист честі, гідності та ділової репутації.

Не погодившись з рішенням суду, позивачка принесла апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просила ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивачка посилалася на те, що при розгляді справи судом було достовірно встановлено поширення відносно неї інформації, яка порочить її честь, гідність та ділову репутацію. Крім того, суд вийшов за межі її позовних вимог, оскільки зробив висновки відносно її дій щодо виконання судового рішення і фактично висловився з приводу їх правомірності.

До судового засідання позивачка не прибула, про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином.

Відповідачка та її представник проти апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.

Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які склалися між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обгрунтовано відмовив ОСОБА_1. у задоволені позову.

В ході слухання справи судом було встановлено, що ОСОБА_1. працює державним виконавцем в державній виконавчій службі Кіровського району м. Донецька. В неї на виконанні знаходився виконавчий лист, виданий на підставі рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 11 серпня 2003 р. про зобов'язання ОСОБА_4. не чинити перешкоди ОСОБА_5. і ОСОБА_6. у зустрічах з сином та онуком ОСОБА_7, а також участі у його вихованні. При примусовому виконанні вказаного рішення суду, відповідачка звернулася до вищестоящої державної виконавчої служби з приводу дій державного виконавця. В ході проведення службової перевірки, факти викладені в скарзі не знайшло свого підтвердження.

Відповідно до діючого законодавства, в тому числі Закону України „Про виконавче провадження", дії державного виконавця, застосовані у зв'язку з виконанням виконавчого документу, можуть бути оскарженими як до вищестоящою інстанції, так і до суду.

2

Статтею 7 ЦК України (в редакції 1963 р.) передбачено, що громадянин або організація вправі вимагати по суду спростування відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, які порочать їх честь і гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди їх інтересам, якщо той, хто поширив такі відомості, не доведе, що вони відповідають дійсності.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України N 7 від 28.09.90 р. „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N З від 04.06.93 р., N 4 від 31.03.95 р., N 14 від 25.12.96 р., N 12 від 03.12.97 р., при розгляді цивільних справ, порушених у порядку ст. 7 ЦК, суди повинні з'ясувати, чи поширені відомості, про спростування яких пред'явлений позов, порочать вони честь, гідність або ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності.

Під поширенням відомостей, зокрема, слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.

До відомостей, що ганьблять особу, слід відносити ті з них, які принижують честь, гідність і ділову репутацію громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

Як вбачається з матеріалів справи, що не спростовано наданими доказами, відповідачка звернулася до вищестоящої інстанції з приводу оскарження дій державного виконавця, допущених при виконанні рішення суду. При цьому, відповідачка вважала, як це вказано в скарзі, що державний виконавець агресивно настроєний відносно її доньки. Таке висловлювання відповідачки - це її погляд на примусове виконання державним виконавцем рішення суду, яке ухвалене не на користь ОСОБА_4. Аналогічної оцінки заслуговують також висловлювання ОСОБА_2. з приводу погроз, образ та шантажу, які мали місце з боку ОСОБА_5., які не були зупинені державним виконавцем, що привело до враження потакання останньої ОСОБА_5.

Виходячи з наведеного, висловлювання відповідачки в скарзі не можуть оцінюватися як такі, що принижують честь, гідність і ділову репутацію в громадській думці чи думці окремих громадян посадової особи при виконанні нею своїх службових обов'язків.

Доводи позивачки про те, що суд вийшов за межи її позовних вимог не заслуговують на увагу, оскільки безпідставні. Як вбачається з рішення суду, в його резолютивній частині відсутні висновки про правомірність чи неправомірність дій державного виконавці. Щодо мотивувальної частини рішення, то для обґрунтування своїх висновків за позовними вимогами ОСОБА_1. про захист честі, гідності та ділової репутації, суду необхідно було привести мотиви та підстави прийняття саме такого рішення.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.І п.1-308, 313, 314 ч.І п.1, 315 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 10 січня 2004 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.

Головуючий:

Судці: