№ 2-3924/2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            13.05.2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Алексєєва А.П., за участю секретаря Сокіл Ю.М., представника позивача Віляйкіної М.В., розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом обласного комунального підприємства „Миколаївоблтеплоенерго” (далі – ОКП „Миколаївоблтеплоенерго”) до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиті послуги теплопостачання,

встановив:

ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2,  ОСОБА_3 щодо стягнення боргу  за спожиті послуги теплопостачання у розмірі 1927,00 гривень та витрат пов’язаних зі сплатою інформаційно – технічного забезпечення у розмірі 30 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити та розглянути справу за відсутністю відповідача в порядку заочного провадження.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належними чином, причини своєї неявки суду не повідомили, заперечень проти позову не надали.

Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності відповідачів в порядку заочного провадження, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання будинків Заводського району міста Миколаєва здійснює ОКП „Миколаївоблтеплоенерго”.

Відповідачі проживають та зареєстровані у АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_2 є основним наймачем, на її ім’я відкритий особовий рахунок та надана розрахункова книжка для ведення оплати за надані послуги опалення та гарячого водопостачання.

Рішенням Миколаївської міської ради №1078 від 26.05.2006 року позивач з 01.06.2006 року є виконавцем послуг централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до п. 2.6 Договору доручення № Д-2/1 від 01.10.2006 року, що був укладений між ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” та КП “Теплоенергосервіс”, позивач зобов’язався здійснити збір коштів за послуги опалення та гарячого водопостачання, надані КП „Теплоенергосервіс” населенню міста Миколаєва в період з 01.10.2001 року по 30.09.2006 року.

За змістом ч. 2 ст. 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не впливає із суті відносин сторін.

З позову вбачається, що письмовий договір між позивачем та відповідачем з надання послуг теплопостачання не укладався, а договірні відносини фактично мають місце при постачанні теплової енергії, виставлених розрахунків по затверджених тарифах, обліку сплати наданих послуг за допомогою абонентських книжок.

Відповідно до положень ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ст. 206 ЦК України, належить вчиняти у письмовій формі.

В зв’язку з тим, що договір постачання теплової енергії ст. 657 ЦК не віднесено до переліку договорів, які обов’язково укладаються у письмовій формі, недодержання позивачем та відповідачем письмової форми відповідно до ст. 218 ЦК України не мають наслідком його автоматичну недійсність.

Свої зобов’язання щодо постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання вищевказаного будинку постачальник виконав, однак від виконання своїх зобов’язань по сплаті отриманих послуг у повному обсязі відповідачі відмовляються, про що свідчить заборгованість в розмірі  1927,00 гривень за період з 01.12.2007 року по 01.02.2010 року.

 На підставі вищевикладеного, у відповідності зі ст. ст. 67, 68 ЖК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суд дійшов висновку, що відповідачі не виконали зобов'язань, узятих на себе за договором про постачання теплової енергії, тому з них на користь позивача слід стягнути суму боргу у солідарному порядку в розмірі 1927,00 гривень.

 У відповідності зі ст. ст.  81, 88 ЦПК України з відповідачів слід стягнути в рівних частках витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 15 грн. з кожного та на користь держави судовий збір по 25,50 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст.  14,  209, 212-215, 228 ЦПК України , суд

вирішив:

 1. Позов ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиті послуги теплопостачання – задовольнити.

             2. Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному поряку на користь ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” суму  боргу в розмірі 1927,00 гривень, в рівних частках витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи по 15 грн. з кожного.

 3. Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рівних частках на користь держави судовий збір  по 25,50 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене через Заводський районний суд м. Миколаєва до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів.

Суддя                                         А.П. Алексєєв