ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.08.10 р.                                                                                    Справа № 13/138                               

       Суддя господарського суду Донецької області  Темкіжев І.Х.

при секретарі судового засідання Косьміна Х.Р. розглянув у відкритому судовому засіданні  справу

за позовом Фізичної особи-суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Мукачево, Закарпатська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» м. Єнакієве

про стягнення 15'306грн.00коп.

За участю представників  сторін:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність від 23.08.2010р.-предст.

від відповідача: не з'явився

       Позивач, суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Мукачево, Закарпатська область звернувся з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» м. Єнакієве, про стягнення заборгованості за послуги з доставки вантажів у розмірі 15'306грн.00коп., суми юридичних витрат пов’язаних зі складанням позовної заяви у розмірі 250грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Договір-угоду № 1086/09 (МП) від 16.09.2009р., заявку на перевезення вантажу, претензійну вимогу № 728 від 15.04.2010р., акт виконаних робіт від 30.09.2009р., міжнародну товарно-транспортну накладну А № 0195708, повідомлення № 03380358, акт надання послуг № 137 від 15.07.2010р., опис вкладеного листа від 28.05.2010р., від 15.07.2010р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 610,611,612 Цивільного кодексу України.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 31.08.2010р. підтримав позовні вимоги.

Відповідач був належним чином повідомлений про час розгляду справи, про що свідчать відмітки на рекомендованих повідомленнях, за клопотанням відповідача справа слуханням відкладалась, але представники товариства у судові засідання не з’явилися.

10.08.2010р. через канцелярію суду представник відповідача направив відзив на позовну заяву, у якому сума боргу у розмірі 15'306грн.00коп. визнається у повному розмірі з зазначенням, що затримка сплати сталася з вини третьої сторони-замовника. В частині заявлених вимог щодо відшкодування оплати правової допомоги у розмірі 250грн. позов не визнається.

З огляду на викладене, суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Між позивачем (Перевізник) та відповідачем (Експедитор) був укладений Договір-угода № 1086/09 (МП) від 16.09.2009р. (далі-договір), за умовами якого Експедитор, діючи від ім’я та за рахунок коштів третьої сторони – Замовника, залучає Перевізника для доставки вантажів автомобілями у міських, міжміських та міжнародних сполученнях, Перевізник доставляє замовлені Експедитором вантажі, а Експедитор сплачує послуги  Перевізника з коштів Замовника на обумовлених угодою умовах.  

Експедитор, діючи на підставі договору-доручення Замовника надає Перевізнику факсом, електронною поштою або іншими видами зв’язку транспортне замовлення, засвідчене підписами та печатками Експедитора. Всі транспортні замовлення між Експедитором та Перевізником є невід’ємною частиною вищезазначеної угоди (п.2.1.договору). Перевізник зобов’язаний доставити вантаж за адресою, вказаною у транспортній заявці та товарно-транспортній накладній та здати вантаж під розписку вантажоотримувачу (п.3.1.договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що Експедитор здійснює оплату транспортних послуг Перевізника з коштів, які надійшли від Замовника, за відрахуванням своєї експедиційної винагороди протягом 7 банківських днів за умови, що кошти від замовника вже отримані, а також за умови отримання від перевізника всіх необхідних для взаєморозрахунків документів: оригіналу рахунку, копії транспортної накладної, оригіналу акту виконаних робіт та оригіналів інших документів.

У виконання умов договору між СПД ОСОБА_1 та ТОВ «Мединський і К» була укладена заявка на перевезення вантажу, за якими позивач взяв на себе зобов’язання здійснити перевезення вантажу за маршрутом Україна, Донецька область, м. Краматорськ – Capriano, 20040, Італія, а відповідач оплатити транспортні послуги. За домовленістю сторін вартість фрахту складає 15306грн.00коп.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов’язання по перевезенню вантажів позивач здійснив у повному обсязі, що підтверджується відмітками одержувача вантажу на міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) А № 0195708, копія якої знаходиться в матеріалах справи. Позивач посилається на те, що претензій щодо якості та відповідності наданих послуг обумовлених договором від ТОВ «Мединський і К» не надходило.

На виконання умов пункту 6.1. договору позивачем надсилались перелічені в зазначеному пункті документи як підстава для оплати наданих транспортних послуг, а саме, відповідно до опису вкладення до листа від 28.05.2010р., було направлено рахунок № НОМЕР_2 від 30.09.2009р., претензія № 01 від 28.05.2010р., акт звірки, акт виконаних робіт від 30.09.2009р., CMR.

Зазначені документи були отримані відповідачем 03.06.2010 року, про що свідчить поштове повідомлення № 03380358 яке міститься у  матеріалах справи, однак вимога залишена без відповіді та задоволення, що примусило перевізника звернутися до суду з позовом про примусове стягнення боргу.

Зобов’язання згідно ст.ст. 11,509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг транспортного експедирування, який підпадає під правове регулювання ст. ст.901, 929 ЦК України.

За договором транспортного експедирування одна сторона (Експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (Клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

        Позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом. Докази сплати відповідачем заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, суду не представлені. Наявність заборгованості не спростована відповідачем, а навпаки, підтверджена у сумі 15'306грн.00коп.

З огляду на викладене, відповідач своїх зобов’язань за договором перевезення щодо сплати наданих транспортних послуг належним чином не виконав, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню в цій частині.

Як зазначалося, позивачем також висунуто вимогу про відшкодування за рахунок відповідача юридичних витрат пов’язаних зі складанням позовної заяви у розмірі 250грн.       Втім, означена вимога не може бути задоволена судом з огляду на наступне.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Названа стаття передбачає відшкодування, як судових витрат, сум, сплачених стороною за отримання послуг лише адвокатом, а не оплата послуг (правової допомоги) юридичних чи інших фірм.

Проте, у підтвердження оплати за надані юридичні послуги до матеріалів справи додане платіжне доручення № 24 від 15.07.2010р. на суму 250грн. та акт надання послуг № 137 від 15.07.2010р. на цю ж суму, призначення платежу - за підготовку позовної заяви. Відповідно до змісту акт складений між представником Замовника - СПД ОСОБА_1 та представником Виконавця – ТОВ „АК ЗАКАРПАТ-БІЗНЕС-КОНСАЛТІНГ”.

Судом було також встановлено, що в матеріалах справи відсутні рахунок та будь-які документи, які б підтверджували договірні правовідносини між позивачем та виконавцем про надання юридичних послуг.

Суд не вважає надані позивачем документи належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами надання йому послуг з боку адвоката.

За таких обставин, суд відмовляє позивачу у стягненні здійсненої на користь ТОВ „АК ЗАКАРПАТ-БІЗНЕС-КОНСАЛТІНГ” грошових коштів у розмірі 250грн. у якості судових витрат з відповідача.

Витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 173,174,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 901,929 Цивільного кодексу України ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Мукачево, Закарпатська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» м. Єнакієве про стягнення заборгованості за послуги з доставки вантажів у розмірі 15'306грн.00коп., суми юридичних витрат пов’язаних зі складанням позовної заяви у розмірі 250грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мединськиий і К”(86422, Донецька область, м.Єнакієво, пр.Горняків, б.42, ОКПО 32276975) на користь суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифік.номер НОМЕР_1)  заборгованість в сумі 15'306грн.00коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мединськиий і К”(86422, Донецька область, м.Єнакієво, пр.Горняків, б.42, ОКПО 32276975) на користь суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифік.номер НОМЕР_1) у відшкодування витрат по сплаті держмита 153грн.06коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 236грн.00коп.

В частині відшкодування за рахунок відповідача юридичних витрат пов’язаних зі складанням позовної заяви у розмірі 250грн. – відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 31.08.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                                                     Повний текст рішення складено і підписано 03.09.2010р.

Суддя