№ 2-5626/2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

              08 липня 2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Алексєєва А.П., за участю секретаря Сокіл Ю.М., представника позивача Сухарникова В.М., розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Миколаївська теплоелектроцентраль” (далі – ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль”) до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за спожиті послуги теплопостачання,

встановив:

ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення в солідарному порядку боргу за теплову енергію у розмірі 1897,92 грн., посилаючись на порушення відповідачами умов договору про постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав в повному обсязі та просив розглядати справу за відсутністю відповідачів в порядку заочного провадження.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися, причини своєї неявки суду не повідомили, заперечень проти позову не надали.

Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності відповідачів в порядку заочного провадження, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

 Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль” надає послуги теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання будинків, що розташовані в Заводському районі м. Миколаєва.

Згідно довідки Ф-3 № 756 від 21 квітня 2010 року відповідачі проживають та зареєстровані в АДРЕСА_1, відповідач ОСОБА_2 є основним квартиронаймачем, на  його ім’я відкритий особовий рахунок, для проведення розрахунків надана розрахункова книжка.  

            З позову вбачається, що письмовий договір між позивачем та основним наймачем з надання   послуг теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання не укладався, а договірні відносини фактично мають місце при надані послуг, виставлених розрахунків по затверджених тарифах, обліку сплати наданих послуг за допомогою розрахункових книжок.

Відповідно до положень ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ст. 206 ЦК України, належить вчиняти у письмовій формі.

В зв’язку з тим, що договір постачання послуг теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання Цивільним кодексом України не віднесено до переліку договорів, які обов’язково укладаються у письмовій формі, недодержання позивачем та відповідачем письмової форми відповідно до ст. 218 ЦК України не мають наслідком його автоматичну недійсність.

 Таким чином, між позивачем та відповідачами склалися договірні відносини по поставці та споживанню теплової енергії через приєднану теплову мережу. Тому, в зв’язку з порушенням відповідачами взятих на себе зобов’язань по сплаті за надані послуги теплопостачання право позивача на отримання оплати підлягає захисту.

ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль” свої зобов’язання щодо постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання квартири  виконало належним чином. Відповідачі не виконали своїх договірних зобов’язань щодо сплати отриманих послуг, про що свідчить заборгованість, розмір якої за період з 01.06.2009 року по 01.05.2010 року становить 1 897,92 грн.

Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають в займаному житловому приміщенні, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть всі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.    

На підставі вищевикладеного, у відповідності зі ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суд дійшов висновку, що відповідачі не виконують зобов’язань щодо оплати послуг теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання, що надаються позивачем, тому з них на користь позивача в солідарному порядку слід стягнути заборгованість у розмірі  1897,92 грн. Таким чином, вимоги позову обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.  

У відповідності зі ст. ст. 81, 88 ЦПК України з відповідачів слід стягнути на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. та судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн.

             Керуючись ст. ст.  14,  209, 212-215, 228 ЦПК України , суд

вирішив:

1. Позов ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  про стягнення боргу за теплову енергію – задовольнити.

2. Стягнути з   ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” заборгованість в розмірі  1 897,92 грн.

            3. Стягнути з  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі по 7, 50 грн. з кожного та судовий збір на користь держави в розмірі  по 12,75 грн. з кожного.  

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене через Заводський районний суд м. Миколаєва до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів.

Суддя                                         А.П. Алексєєв