Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22 -3415/2010 Головуючий 1 інстанції Андріянов О.В.
Категорія: 57 Доповідач в П інстанції Єгорова С.М.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
2 вересня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді – Киселика С.А.
суддів – Суржика М.М., Єгорової С.М.
при секретарі – Демешко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську Кіровоградської області на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 грудня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
В жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську Кіровоградської області, у якому просила поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, визнати дії відповідача неправомірними, стягнути на її користь недоплачену щомісячну соціальну допомогу до пенсії за період з січня 2006 року по грудень 2008 року в сумі 3891,9 грн., зобов’язати нараховувати та виплачувати їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії, передбачену ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплаті позивачці соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., та з 22.05.2008 р. по теперішній час. Зобов’язано Управління пенсійного фонду України в м.Світловодську Світловодському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату соціальної допомоги ОСОБА_2 в розмірі підвищення на 30% від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як ухвалену з порушенням норм права. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено, проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано і правові підстави для проведення такого перерахунку відсутні.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні із зазначенням кінцевої дати, по який необхідно проводити перерахунок.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що розмір підвищення до пенсії не може бути визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте з такими доводами погодитись не можна.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з п. п. 7 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а бездіяльність відповідача щодо не нарахування вказаного підвищення є незаконною.
Крім того, враховуючи положення ч. 2 ст. 152 Конституції України, та рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 ,суд правильно визначив періоди, за які необхідно проводити перерахунок: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року, проте помилково не вказав кінцеву дату, по яку слід провести перерахунок.
Висновок суду про зобов’язання відповідача нараховувати підвищення до пенсії в подальшому не ґрунтується на законі, оскільки захисту підлягає вже порушене право (ст.104 КАС України, ч.1 ст.3 ЦПК України), а не те, яке може бути порушено в майбутньому. Тому рішення про нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу в подальшому підлягає зміні. Оскільки позивачу підвищення до пенсії не виплачувалось по час розгляду справи в суді першої інстанції, що відповідачем не оспорюється, та виходячи з меж заявлених позовних вимог, то перерахунок пенсії слід робити по час ухвалення постанови суду, тобто по 15 лютого 2010 року.
Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату підвищення до пенсії дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. У справі „Кечко проти України” Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.
В межах доводів апеляційної скарги підстав для скасування рішення суду та відмови в задоволенні позову не встановлено.
Керуючись ст.307 ч.1 п.3,ст.309,ст.314 ч.2,ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську Кіровоградської області задовольнити частково.
Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 грудня 2009 року змінити, вказавши кінцеву дату проведення перерахунку пенсії позивача за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: