Справа № 2а-331
2010р.
П О С Т А Н О В А
І М ’ Я М У К Р А Ї Н И
02.07.2010р. Городоцький районний суд Львіської області в складі:
головуючої – судді Шеремети Н.О.
при секретарі Виздрик Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
в с т а н о в и в:
11.05.2010р. ОСОБА_1 звернувся з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВС 259333 від 17.03.2010р. складеної інспектором ДПС Жовківського взводу БДПС ДАІ при ГУ МВСУ у Львівській області, згідно з якою за порушення п.12.4 ПДР України, за вчинення адмінправопорушення , передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП України накладено адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
У суді ОСОБА_1 позов підтримав, покликаючись на мотиви, зазначені в позовній заяві, пояснив, що 17.03.2010р. керуючи автомобілем «ВАЗ -21101», р.н. НОМЕР_1 по дорозі Львів- Жовква в напрямку м. Жовква в с. Солошин Жовківського р-ну Львівської області рухався із швидкістю 60 км/ год., не перевищив встановлену швидкість руху на 37 км/год. Оскільки адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП України не вчиняв, накладення на нього адмінстягнення у виді штрафу є безпідставним, а тому оскаржувану постанову від 17.03.2010р. просить скасувати.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце слухання справи, однак суд про причини неявки не повідомив.
Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити.
За постановою інспектора ДПС Жовківського взводу БДПС ДАІ при ГУМВСУ у Львівській області від 17.03.2010р. ВС 259333 ОСОБА_1 17.03.2010р. керуючи автомобілем “ВАЗ-21101” р.н. НОМЕР_1, в с. Солошин Жовківського р-ну Львівської області порушив п.12.4 ПДР України, та підданий штрафу за ознаками ч.1 ст.122 КУпАП на 255грн.
Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР України засобами фото – та відеофіксації, що працюють у відповідному режимі у відповідності до ст.14-1 КУпАП
Ст.14-1 КУпАП передбачає, що для застосування фіксації необхідно, щоб фіксація велася саме засобами: фото -, кіно – або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі.
Між тим, прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото - чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп”ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об”єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо).
За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
У відповідності до ст.ст.10-15 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного засобу вимірювальної техніки.
З пояснень позивача, долученого до справи протоколу вбачається, що порушення ПДР було зафіксовано за допомогою спеціального технічного засобу, який був закріплений в автомобілі інспектора ДАІ, який знаходився на узбіччі дороги в протилежному напрямку.
Як вбачається з пояснень позивача, які ніким не спростовані, на час вимірювання швидкості руху його автомобіля вимірювальний пристрій закріплений в салоні службового автомобіля інспектора ДАІ, що робило можливим фіксацію швидкості руху автомобілів, що рухались назустріч і мали можливість рухатись із більшою швидкістю, оскільки перетнули знак «населений пункт» і що не обмежувало їх рух в межах 60 км/год.
Ст.69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь–які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах обов”язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності лежить на відповідачу, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач по справі в судове засідання не з”явився, не надав жодних доказів на підтвердження правомірності своїх дій, оскаржуваної постанови і спростування покликань позивача.
За наведеного, суд приходить переконання, що постанова що постанова інспектора БДПС ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ від 14.09.2009р. ВС 042583 винесена без достатніх доказів, є необгрунтованою, підлягає скасуванню, а адміністративна справа- закриттю.
Керуючись ст.ст. 6, 18, 19, 68, 70, 106, 160 – 163 КАС України на підставі ЗУ “Про міліцію”, Наказ МВС України від 13.11.2006р. “Про затвердження інструкції з діяльності підрозділів дорожньо–патрульної служби Державтоінспекції МВС України”, ст.ст.287, 288 КУпАП, суд –
п о с т а н о в и в :
позов задоволити.
Постанову інспектора ДПС Жовківського взводу БДПС ДАІ при ГУ МВСУ у Львівській області по справі про адміністративне правопорушення серії ВС №259333 від 17.03.2010р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 255грн. – скасувати, провадження у справі закрити.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів.
Суддя: підпис
Копія відповідає оригіналу.
Суддя: