У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Філатова В.М.,
суддів Гриціва М.І. та Школярова В.Ф.,
за участю прокурора Типика Т.М.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 27 липня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на постановлене щодо ОСОБА_5 судове рішення,
встановила:
вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 вересня 2009 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого
20 березня 2002 року за ч. 2 ст. 187 КК України на
8 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
звільненого 23 березня 2007 року умовно-достроково
на 2 роки 7 місяців 16 днів,
засуджено за ст. 395 КК України до арешту на строк 2 місяці.
На підставі ст. ст. 71, 72 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і за сукупністю вироків ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді арешту на строк 3 місяці.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він, будучи ознайомленим з обмеженнями адміністративного нагляду, встановленого йому постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 листопада 2008 року, з метою від
його ухилення 01 січня, 14 червня та 23 липня 2009 року самовільно залишив місце проживання за адресою : АДРЕСА_1.
У касаційному поданні прокурор посилається на те, що судом при призначенні ОСОБА_5 остаточного покарання порушено вимоги ч. 4 ст. 71 КК України, згідно з якою остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Просить скасувати постановлений щодо ОСОБА_5 вирок, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 за попереднім вироком від 20 березня 2002 року було засуджено до позбавлення волі на строк 8 років, а постановою від 23 березня 2007 року його було звільнено умовно-достроково на 2 роки 7 місяців 16 днів.
Відповідно до роз’яснень, що містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», невідбутою частиною покарання за попереднім вироком слід вважати, зокрема, частину покарання, від відбування якого особу звільнено умовно-достроково ( статті 81,107 КК ).
Злочин, за який засуджено ОСОБА_5 у даній справі, він учинив у період з 01 січня по 23 липня 2009 року, тобто під час невідбутої частини покарання, призначеного йому за попереднім вироком, яка становить, як свідчать матеріали справи, 2 роки 7 місяців 16 днів позбавлення волі.
Отже, виходячи з цього, а також з урахуванням вимог ч.4 ст. 71 КК України, остаточне покарання ОСОБА_5 за сукупністю вироків у даній справі мало б бути призначене більшим від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Таким чином, суд неправильно застосував до ОСОБА_5 кримінальний закон, а це згідно з вимогами ст. 398 КПК України є підставою для скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд.
Якщо суд під час нового розгляду винність ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину буде доведена, то покарання йому слід призначити за сукупністю вироків з дотриманням вимог, передбачених ч.4 ст. 71 КК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.
Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 вересня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
с у д д і :
Філатов В.М. Гриців М.І. Школяров В.Ф.