ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2010р.                                 Справа № 2-а-2434/10

Суддя Сєвєродонецького міського суду Олійник В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Сєвєродонецьку про відновлення пропущеного строку звернення до суду та зобов’язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьк Луганської області про відновлення пропущеного строку звернення до суду за період з 01.01.2006 року по теперішній час та зобов’язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни за 2006-2008 роки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійснених виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважав, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 та 2008 роки» в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись, тому просив суд поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом його порушених прав.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заперечення, де також просив розглянути справу без його участі.

На адресу суду надійшли заперечення проти позову, у яких відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону, підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. У 2008 році відповідно до закону про Держбюджет виплата призначалася у розмірі 10% від прожиткового мінімуму. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.

Таким чином, за період з 1 січня 2007 року до 31 грудня 2008 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня -410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.

Згідно ч.1, 2 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позивач є людиною похилого віку, яка звернулася до суду із позовом про захист своїх соціальних прав, в якому просив розглянути питання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, а відповідач в наданому запереченні наполягає на застосуванні річного строку звернення до адміністративного суду, і у зв’язку з чим просить відмовити позивачу у поновленні пропущеного строку звернення до суду. Однак, згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод особі, права та інтереси якої порушені, гарантується право на судовий захист. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, але їх застосування повинно зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Воловік проти України» (заява № 15123/03) від 6 грудня 2007 року), Конституція України у ст. 46 гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. В ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що саме пенсія або виплати, які здійснюються за вибором громадянина замість пенсії – щомісячне довічне утримання чи державна допомога, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Обов’язки щодо призначення перерахунку та виплат пенсії за законами України «Про пенсійне забезпечення» є основною функцією органів ПФУ, тому зважаючи на наявність прямої норми Конституції України, яка гарантує здійснення державними органами належних за законами України виплат сум пенсії з урахуванням встановленого підвищення дітям війни, то за приписами ст. 8 Конституції України та вимог ч. 3 ст. 99 КАС України, при розгляді справ за Законом України «Про соціальний захист дітей війни» пропущений строк для звернення до суду не є підставою для відмови у задоволенні позову та при наявності заяви сторони відновлюється судом. Тому суд вважає необхідним поновити позивачу строк на звернення до суду за захистом своїх прав шляхом розгляду справи по суті заявлених вимог.

Таким чином, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. (410,06 грн. х 30% / 31 х 23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% + 415,11 грн. х 3 х 30%).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання ; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьк Луганської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.

Згідно ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, складав – з 01 січня – 470 грн., з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня – 482 грн., з 01 жовтня – 498 грн.

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу 715,23 грн. ((481 грн. х 30% / 31 х 10 дн. - 481 грн. х 10% /31x10 дн.) + (481 грн. х 30% - 481 грн. х 10 % )+ (482 грн. х 3 х 30 % - 482 грн. х 3 х 10 % )+ (498 грн. х 3 х 30 % - 498 грн. х 3 х 10%)).

Таким чином, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2008 рік, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до вимог ч.1 ст.88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Оскільки позивач є людиною похилого віку, визнана «дитиною війни» у встановленому Законом порядку, є пенсіонером, суд, враховуючи її майновий стан, доходить до висновку про можливість та необхідність звільнення позивача від сплати судових витрат.

При звертанні до суду позивач сплатила судові витрати в розмірі 3 гривні 40 копійок, і, оскільки суд дійшов висновку про звільнення позивача від сплати судових витрат, зазначена сума підлягає поверненню на користь позивача з місцевого бюджету міста Сєвєродонецька.

Керуючись ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м.Сєвєродонецьку про відновлення пропущеного строку звернення до суду за період з 01.01.2006 року по теперішній час та зобов’язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни за 2006-2008 роки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійснених виплат задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року неправомірною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року та провести відповідні виплати з урахуванням фактично здійснених виплат.

В задоволенні інших позовних вимог позивача відмовити за необґрунтованістю.

Повернути з місцевого бюджету міста Сєвєродонецька позивачу сплачений  судовий збір у сумі 3 гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд у 10-ти денний строк з дня її проголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з одночасним направленням її копії до Луганського апеляційного суду, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у 10-ти денний строк з дня проголошення постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яке бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя: