Справа № 2-а-313/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 лютого 2010 року                             м. Сєвєродонецьк

Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Александрова Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про поновлення строку звернення до суду, визнання неправомірною бездіяльності УПФУ в м. Сєвєродонецьку та зобов’язання виплатити підвищення до пенсії ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач  ОСОБА_1 2.12.2009 року  звернулась до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративною позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про поновлення строку звернення до суду, визнання неправомірною бездіяльності УПФУ в м. Сєвєродонецьку та зобов’язання виплатити підвищення до пенсії, посилаючись на те, що вона має правовий статус дитини війни, тому відповідач має виплачувати їй підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але оскільки підвищення не виплачується, просить зобов’язати нарахувати та виплатити підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007-2008 роки. Крім того просить поновити строк звернення до суду, оскільки їй не було відомо про належні як «дитині війни» виплати, а про факт порушення її прав вона дізналася після висвітлення зазначених подій у пресі у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України 9 липня 2007 року, та відповіді Управління Пенсійного фонду України м. Сєвєродонецьку, а бездіяльність відповідача УПФ в м. Сєвєродонецьку щодо відмови виплатити підвищення до пенсії як дитині війни у 2007 та 2008 роках визнати неправомірною.

До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутністю. Судом постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Від відповідача надійшло заперечення проти позову, згідно якого в період з 01.01.2006 року по 30.06.2007 року дія ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» на 2006 рік була зупинена на підставі п. 17 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік», тому зазначена позивачем сума виплаті не підлягає. Самостійно нарахувати надбавку «дітям війни» з 09.07.2007 року органи Пенсійного фонду України не мали правових підстав, оскільки не уповноважені врегульовувати правовідносини, які виникли внаслідок не правочинного акту. Крім того, розмір мінімальної пенсії не застосовується для визначення надбавок до пенсій. З 01.01.2008 року питання щодо призначення визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищеної пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни», вирішено в законодавчому порядку, шляхом внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зазначені зміни було внесено п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», положення якого визначено неконституційними з 22.05.2008 року. Таким чином з 01.01.2008 року проводити будь яку доплату немає підстав. У запереченнях відповідач також наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, тому просив відмовити позивачу щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду, а у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням. Позивач зверталася до відповідача з заявою про нарахування підвищення до пенсії, але їй було відмовлено.

До суду позивач звернулась з зазначеним адміністративним позовом 02.12.2009 року , та просила розглянути питання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, а відповідач в наданому запереченні наполягає на застосуванні річного строку звернення до адміністративного суду, і у зв’язку з чим просить відмовити позивачу у поновленні пропущеного строку звернення до суду.

Однак, згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод особі, права та інтереси якої порушені, гарантується право на судовий захист. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, але їх застосування повинно зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Воловік проти України» (заява № 15123/03) від 6 грудня 2007 року), Конституція України у ст. 46 гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. В ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що саме пенсія або виплати, які здійснюються за вибором громадянина замість пенсії – щомісячне довічне утримання чи державна допомога, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Обов’язки щодо призначення перерахунку та виплат пенсії за законами України «Про пенсійне забезпечення» є основною функцією органів ПФУ, тому зважаючи на наявність прямої норми Конституції України, яка гарантує здійснення державними органами належних за законами України виплат сум пенсії з урахуванням встановленого підвищення дітям війни, то за приписами ст. 8 Конституції України та вимог ч. 3 ст. 99 КАС України, при розгляді справ за Законом України «Про соціальний захист дітей війни» пропущений строк для звернення до суду не є підставою для відмови у задоволенні позову та при наявності заяви сторони відновлюється судом. Тому суд вважає необхідним поновити позивачу строк на звернення до суду за захистом своїх прав шляхом розгляду справи по суті заявлених вимог.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту «дітей війни» та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 1 січня 2006 року, «дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік було зупинено п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-4. Вказаний Закон не змінений, не відмінений і не визнаний таким, що не відповідає Конституції України.

Згідно ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19 грудня 2006 року у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року («Урядовий кур’єр» від 23 грудня 2006 року), зі змінами згідно Закону України від 15 березня 2007 року № 749-5 та діє в новій редакції з 28 березня 2007 року («Урядовий кур’єр» та «Голос України» від 28 березня 2007 pоку), прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня в сумі ? 380,00 гривень, з 1 квітня – 410,06 гривень, з 1 жовтня – 415,11 гривень.

Cуд вважає, що починаючи з 09 липня 2007 року, тобто з моменту рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, яким визнані такими, ще не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі п. 12 ст. 71 Закон) України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», відповідач при виплаті позивачу доплати до пенсії дітям війни повинен був виходити з зазначеної суми.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії позивачу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року підлягають задоволенню, виходячи з наступних розрахунків: з 09 липня по 31 липня 2007 року - 91 грн. 27 коп. (30% від 410 грн. 06 коп. : 31 днів х 23 дня); за серпень та вересень 2007 року - 246 грн. 04 коп. (30% від 410 грн. 06 коп.х2); за жовтень-грудень 2007 року - 373 грн. 59 коп. (30% від 415 грн. 11 коп. х 3 ), а всього за вказаний період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року 710 грн. 90 коп.

Таким, чином, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року суд позов задовольняє частково в розмірі 710 грн. 90 коп., а у стягненні суми за період з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року відмовляє за необґрунтованістю на підставі вищезазначених обставин.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008» рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що «дітям війни» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті, що існувала до 1 січня 2008 року,  втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 1 квітня -48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня -49,80 гривні в той час, коли відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії повинно нараховуватись у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року виплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач повинен донарахувати та виплатити позивачу 715 грн. 23 коп. (481х30%:31х 10) - (481х10%:31х10)=31,03 грн., де 481 грн. - розмір мінімальної пенсії за віком з 01.04.2008р., 30%  розмір підвищення до пенсії згідно Закону, 31 - кількість календарних днів у травні 2008 р., 10 кількість днів з 22.05.2008 р. по 31.05.2008 р., 10% - розмір фактично виплаченого підвищення до пенсії; у червні 2008 року 481х20%=96,20 грн.; у липні - вересні 2008 року - (482 х 20%) 3-289,20 грн.; у жовтні - грудні 2008 року - (498x20%) х 3=298,80 грн.

Таким чином, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року підлягає задоволенню вимоги частково в розмірі 715,23 грн., а у стягненні суми за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року суд відмовляє за необґрунтованістю на підставі вищезазначених обставин.

Оскільки як встановлено у судовому засіданні відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у виплаті щомісячної державної соціальної допомоги у 2007 та 2008 роках тому суд вважає необхідним визнати неправомірною бездіяльність УПФ відносно невиплати підвищення до пенсії позивачу, як «дитини війни», з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

У зв’язку з чим, необхідно зобов’язати Управління Пенсійного фонду в місті Сєвєродонецьку Луганської області зробити нарахування та виплату підвищення позивачу до пенсії, як «дитині війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі  та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням фактично здійснених виплат.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Оскільки позивач є людиною похилого віку, визнана «дитиною війни» у встановленому Законом порядку, є пенсіонером, суд, враховуючи її майновий стан, доходить до висновку про можливість та необхідність звільнення позивача від сплати  судових витрат.

При зверненні до суду позивач сплатила судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп. і оскільки суд дійшов висновку про звільнення позивача від сплати судових витрат, зазначена сума підлягає поверненню на користь позивача з місцевого бюджету Сєвєродонецька, відповідно до ст. 6 Декрету КМУ «Про державне мито», судові витрати пов’язані з розглядом справи віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 2, 17, 18, 99,100, 122, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про поновлення строку звернення до суду, визнання неправомірною бездіяльності УПФУ в м. Сєвєродонецьку та зобов’язання виплатити підвищення до пенсії задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою до Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку про визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку неправомірною та зобов’язання виплатити доплату до пенсії як «дитині війни».

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області відносно невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як «дитини війни», з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області здійснити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 та її виплати, як «дитині війни», згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично виплаченого.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області здійснити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 та її виплати, як «дитині війни», згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично виплаченого.

Повернути з місцевого бюджету м. Сєвєродонецька ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 3 гривні 40 копійок.

Судові витрати пов’язані з розглядом справи віднести за рахунок держави.

У задоволенні інших позовних вимог  ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя:                             Н.В. Александрова