Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 - 6008 / 2010 р.                           Головуючий  у 1 інстанції: Федоренко Р.Г.

                                                                                     Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.                                          

У Х В А Л А

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09» вересня 2010 року.                                                                 м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:         Савченко О.В.,

Суддів:                     Кочеткової І.В.,

Стрелець Л.Г.,

При секретарі:         Винник І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ „Родовід Банк”   на  ухвалу судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від «08 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ „Родовід Банк” про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ „Родовід Банк” про стягнення сум з депозитного вкладу.  

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 8 квітня 2010 року відкрито провадження у справі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою судді, ПАТ „Родовід Банк” подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом правил підсудності.

 Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що на спірні правовідносини поширюється дія Закону України „Про захист прав споживачів”, а відповідно до ч.5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Між тим, до вказаного висновку суд дійшов без урахування змісту п.5 положень укладеного 28 грудня 2009 року між сторонами договору, згідно яких (п.5.3) усі суперечності між банком і вкладником вирішуються шляхом переговорів, а при недосягненні згоди – у судовому порядку за місцем знаходження банку.

Оскільки місцезнаходженням банку являється місто Київ, відділення Запорізького РУ, як зазначено у договорі, знаходиться в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, пред’явлений позивачами позов не відносився до тих, що мають розглядатися за правилами виключної підсудності, сторонами повинні були застосовуватися правила договірної підсудності, визначені у п.5.3 договору банківського вкладу, на що суд уваги не звернув.

Відповідно до роз’яснень п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”, письмовий договір сторін про визначення територіальної підсудності справи (ст. 112), крім справ, для яких встановлено виключну підсудність (ст.114 ЦПК), може бути укладений лише до вирішення питання про відкриття провадження у справі та є обов’язковим не тільки для сторін, які в односторонньому порядку не можуть від нього відмовитись чи змінити, але й для суду.

Отже до Заводського районного суду Запорізької області позов був поданий позивачами із порушенням правил договірної підсудності і підстав для відкриття провадження у справі станом на 8 квітня 2010 року у зазначеного суду не було.

Згідно з положеннями ст. 115 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постанолюється ухвала.

Проте  відповідно до змін ЦПК України, що діють  з 30.07.2010 року, ст. 112 ЦПК України  виключена, а тому  скасування ухвали  від 8 квітня 2010 року про відкриття провадження у справі на час апеляційного розгляду скарги на неї  ніяким чином  не впливає на можливість реалізації позивачами передбаченого ч.5 ст. 110 ЦПК України права звернення до суду за місцем проживання позивача , отже є недоцільним.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ „Родовід Банк”  відхилити.

Ухвалу судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від «08 квітня 2010 року в цій справі залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає

Головуючий:

Судді: