Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-6580/10 Головуючий у 1 інстанції: Панченко О.М.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондар М.С.
Суддів: Кухаря С.В.
Гончара О.С.
При секретарі: Повєткіній О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою
Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 листопада 2010 року
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області про відновлення пропущеного строку, визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання до нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії «Дітям війни», -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області (далі – УПФУ в м. Бердянську Запорізької області) про відновлення пропущеного строку, визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання до нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії «Дітям війни».
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що має статус дитини війни, а тому, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18.11.2004 року має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Просила суд поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язати його нарахувати та виплатити на її користь недоплачену щомісячну доплату до пенсії за 2006-2008 роки та з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року..
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 листопада 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність УПФУ в м. Бердянську Запорізької області щодо не призначення, не нарахування та не виплати ОСОБА_3 не отриманих нею у період з 09.09.2008 року по 30.09.2009 року сум підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до ст. 6 Закону України «про соціальний захист дітей війни» та з урахуванням вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Зобов’язано УПФУ в м. Бердянську Запорізької області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 недоплачене підвищення до основної пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 09.09.2008 року по 30.09.2009 року з урахуванням законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати, за відрахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог – відмовлено .
В апеляційній скарзі УПФУ в м. Бердянську Запорізької області, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції у зв’язку з порушенням норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Управління ПФУ в м. Бердянську Запорізької області підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 розд. П «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VI, після набрання ним чинності адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства.
Як встановлено судом першої інстанції, та не заперечується сторонами, ОСОБА_3 має статус дитини війни, що підтверджено ксерокопією паспорта та пенсійним посвідченням (а.с.4, 6).
У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом ( ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відсутність підстав для застосування мінімального розміру пенсії за віком, який встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до правовідносин, що виникають внаслідок визначення розміру пенсій на підставі інших Законів ніж вищезазначений, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" громадянам, які мають статус дитини війни, при цьому прогалина полягає в частині відсутності механізму визначення мінімальної пенсії за віком, від розміру якої на 30% мають підвищуватись виплати громадянам, які мають статус дитини війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, дітям війни.
Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема п. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Вищенаведені обставини, норми чинного процесуального законодавства свідчать про те, що застосування судом першої інстанції у якості розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму, який обчислено відповідно до норм ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є правильним, оскільки у даному випадку судом першої інстанції застосовано аналогію закону, а статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зміст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу за період з вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за 2009 рік.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області відхилити.
Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 листопада 2009 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: