ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2010 р. Справа № 2-а-427/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : Дячок В.В. - представник за довіреністю
відповідача : Довженко О.Д. - представник за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі Вінницької області
до: Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області
про: скасування постанови про накладення штрафу
ВСТАНОВИВ :
Управлінням Пенсійного фонду України у Бершадському районі Вінницькій області заявлено позов до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови від 26.01.2010 року про накладення штрафу в розмірі 340 гривень.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.02.2010 року за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що застосовуючи санкцію (штраф) за невиконання рішення суду у справі №2-а-1873/09, відповідач залишив поза увагою те, що зазначене судове рішення оскаржено Управлінням Пенсійного фонду України у Бершадському районі (далі – Управління ПФУ у Бершадському районі) в апеляційному порядку та одночасно до Київського апеляційного адміністративного суду заявлені клопотання про зупинення виконання судового рішення, що оскаржується, клопотання про відкладення виконавчих дій щодо виконання виконавчого листа Бершадського районного суду та клопотання про зупинення судом стягнення на підставі виконавчого листа.
Також, на думку позивача, державним виконавцем не враховано те, що до Бершадського районного суду Вінницької області подавалось клопотання про надання роз’яснення судового рішення – постанови суду від 12.10.2009 року.
До того ж, позивач неодноразово звертався до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Вінницькій області з клопотанням про ініціювання останнім звернення до суду з заявою про надання роз’яснення щодо виконання виконавчого листа виданого Бершадським районним судом.
Проте, державний виконавець вказані обставини до уваги не взяв та, на думку позивача, неправомірно виніс постанову про накладення 340 грн. штрафу, у зв'язку з чим його дії слід визнати такими, що суперечать чинному законодавству, а постанову від 26.01.2010 року скасувати як незаконну.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зазначивши також, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження діяв у межах та у спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження", а, відтак, оспорювана постанова є законною.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 12.10.2009 року у справі № 2-а-1873/09 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі Вінницької області про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої допомоги позовні вимоги задоволено частково. Управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі Вінницької області зобов’язано здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 01 січня 2006 року по 30 грудні 2008 року.
23.10.2009 року на виконання вказаного рішення у зв'язку з набранням постановою законної сили Бершадським районним судом Вінницької області видано виконавчий лист.
19.11.2009 року за заявою стягувача відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 23.10.2009 року у справі №2-а-1873/09 та надано боржнику термін для добровільного виконання - до 26.11.2009 року.
Постанова про відкриття виконавчого провадження надіслана боржнику - Управлінню Пенсійного фонду України у Бершадському районі Вінницької області 19.11.2009 року та одержана останнім 25.11.2009 року, про що свідчить штамп Управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі Вінницької області на супровідному листі № 9338/0315/9 з відповідною відміткою про вхідну дату (а.с. 18).
Разом з тим, 26.11.2009 року боржник звернувся до відповідача з заявою про відкладення провадження виконавчих дій, а також надав копії підтверджуючих документів про несвоєчасне отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.
До того ж, необхідність відкладення провадження виконавчих дій мотивована тим, що 17.11.2009 року Управлінням ПФУ у Бершадському районі подано апеляційну скаргу на постанову Бершадського районного суду від 12.10.2009 року по справі №2-а-1873/09.
26.11.2009 року Управління ПФУ у Бершадському районі звернулось до Київського апеляційного адміністративного суду з клопотанням про зупинення виконання постанови Бершадського районного суду від 12.10.2009 року по справі №2-а-1873/09.
27.11.2009 року Управління ПФУ у Бершадському районі звернулось до Бершадського районного суду з клопотанням про відстрочку виконання виконавчого листа по справі №2-а-1873/09 виданого судом 23.10.2009 року.
03.12.2009 року, державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» та у зв’язку із несвоєчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій, якою провадження виконавчих дій з примусового виконання зазначеного виконавчого листа відкладено до 13.12.2009 року.
Станом на 26.01.2010 року рішення суду боржником не було виконано без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк, в зв’язку з чим державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 340,00 грн. та повторно встановлено боржнику строк для виконання рішення до 02.02.2010 року.
Проте, рішення суду в термін до 02.02.2010 року, так і залишилось позивачем не виконаним.
03.02.2010 року державним виконавцем винесено постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 680 грн. за повторне невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк та встановлено боржнику строк для виконання рішення до 10.02.2010 року.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, тільки 10.02.2010 року він повідомив відповідача про повне виконання виконавчого листа у справі №2-а-1873/09 виданого судом 23.10.2009 року
В подальшому, 12.02.2010 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.
Проаналізувавши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Згідно частини 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею 6 вказаного закону визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження", після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
Згідно ч. 2 ст. 24 вказаного Закону, державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Частиною другою ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Як встановлено судом та підтвердили в судовому засіданні представники сторін, позивач (боржник у виконавчому провадженні) у визначений державним виконавцем строк рішення суду не виконав, у зв'язку з чим державним виконавцем винесено постанову від 26.01.2010 року про накладення на боржника штрафу в розмірі 340 грн.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається та не заперечувалось сторонами, що постанова Бершадського районного суду Вінницької області від 12.10.2009 року у справі № 2-а-1873/09 на момент винесення державним виконавцем постанови 19.11.2009 року про відкриття виконавчого провадження набрали законної сили.
Відповідно ж до ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Проте, судом з'ясовано та не заперечувалось представниками сторін, що позивач жодних дій спрямованих на виконання судового рішення, що набрало законної сили, не вчинив та у визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження термін добровільно виконавчий лист у справі 2-а-1873/09 не виконав.
Посилання позивача на оскарження постанови Бершадського районного суду Вінницької області від 12.10.2009 року у справі № 2-а-1873/09 до суду апеляційної інстанції не може бути взято судом до уваги з огляду на те, позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що подана ним апеляційна скарга прийнята до розгляду судом апеляційної інстанції. Також не надано і доказів того, що Київський апеляційний адміністративний суд України вбачає підстави для зупинення виконавчого провадження з виконання вказаного вище судового рішення у справі №2-а-1873/09.
Доказів, які б свідчили про наявність інших обставин, які могли б перешкодити добровільно виконати судове рішення позивачем не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії відповідачем дотримані, а постанова від 26.01.2010 року про накладення на позивача штрафу винесена на підставах та у відповідності до вимог Закону.
Відповідно до ст.ст.71, 86 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі відмовити повністю.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 26.02.10
Суддя Чернюк Алла Юріївна