ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"29" серпня 2006 р. | Справа № 29-4/374-05-10700 |
Розпорядженням першого заступника голови Одеського апеляційного господарського суду від 23.08.2006 р. справа передана до розгляду колегії суддів: Тофану В.М. –головуючий, Журавльову О.О., Михайлову М.В.
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тофана В.М.,
суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Петровій О.С.
за участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився, належним чином повідомлений
Від відповідача: Гуртовенко О.Л., по дов.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „ЕК”Одесаобленерго” в особі Південного РЕМ, м. Одеса
на рішення господарського суду Одеської області від 19.07.2006 року
по справі № 29-4/374-05-10700
за позовом Заявника апеляційної скарги
до Відкритого акціонерного товариства „Кільце”, м. Одеса
про стягнення заборгованості 33 795,20 грн.
ВСТАНОВИВ:
Апелянт заявив клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з відпусткою юрисконсульта, яке судовою колегією відхилено, оскільки Позивач міг направити іншого представника із юридичного відділу.
У листопаді 2005 р. ВАТ „ЕК”Одесаобленерго” в особі структурної одиниці Південного району електричних мереж (далі - Позивач) звернулось у місцевий господарський суд з позовом до ВАТ „Кільце” (далі - Відповідач) про стягнення з останнього 33 795,20 грн., що складають суму п’ятикратної вартості за перевищення Відповідачем договірної величини потужності в грудні 2002 р. згідно укладеного договору № 310 від 20.05.1995 р. на користування електричною енергією.
Відповідач у відзиві на позов і в подальших поясненнях на нього вимоги Позивача вважає необгрунтованими, посилаючись при цьому на те, що лімітне повідомлення до договору, яке є його невід’ємною частиною, і картка контролю складена інспекцією з енергетичного нагляду, що засвідчила перевищення лімітів потужності, підписані неповноважною особою з його боку, а тому їх не можна брати до уваги, що свідчить, на його думку, про відсутність договорів, а розрахункові баланси споживання потужності для періодів ранкового і вечірнього максимуму не погодженні з представництвом Держенергонагляду, а також посилається на пропуск позивачем шестимісячного строку позовної давності згідно ст. 72 ЦК України в редакції 1963 р., оскільки на думку відповідача, відповідальність по сплаті п’ятикратної вартості за перевищення договірної електричної потужності є штрафною санкцією відповідно до статті 230 Господарського кодексу (ГК) України.
У запереченнях на відзив відповідача позивач посилається на те, що доводи відповідача є необґрунтованими і помилковими, оскільки п’ятикратна вартість за перевищення договірної електричної потужності споживачем згідно з чинним законодавством не є штрафною санкцією, а додатковою платою.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням місцевого господарського суду від 19.07.2006 р. (суддя Аленін О.Ю.) у позові ВАТ „ЕК”Одесаобленерго” відмовлено з огляду на те, що позивачем пропущений строк позовної давності згідно статей 72, 80 ЦК України в редакції 1963 р., тобто суд першої інстанції погодився з доводами відповідача.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права щодо застосування строку позовної давності як до штрафної санкції до суми позову, яка такою не є, а є вартістю (додатковою платою) за перевищення договірної величини електричної потужності, а тому до цієї господарської діяльності необхідно застосовувати загальний строк позовної давності в три роки (ст. 71 ЦК України в редакції 1963 р., ст. 257 ЦК України в редакції 2003р.).
У відзиві на апеляційну скаргу Відповідач не погоджується з доводами, які викладені в апеляційній скарзі, вважає, що сума позову є штрафом, а тому рішення суду просить залишити без зміни.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, проаналізувавши юридичну оцінку судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, яка підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” та ВАТ „Кільце” 20.05.1995 року укладений договір № 310 на користування електричною енергією разом з додатками, які є невід’ємною частиною цього договору (а.с11-14). Відповідно до пункту 9 Договору строк його дії сторонами встановлений до 31 грудня 1995 року та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від договору або його перегляд. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про відмову від договору або його перегляд, а тому вищевказаний договір станом на дату розгляду справи у суді є дійсним і обов’язковим для виконання сторонами.
Під час виконання договору, сторони керувались його умовами, а по питанням, що не обумовлені цим договором –чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією та іншими нормативними актами Кабінету Міністрів України.
Згідно із пунктом 5.5 Правил користування електричною енергією, постачальник електричної енергії доводить споживачам граничні величини споживання електричної потужності в години максимуму навантаження відповідно до законодавства України. Ці величини встановлюються для споживачів з дозволеною потужністю 150 кВт та більше, виходячи з режиму роботи енергосистеми України, і доводиться до відома споживачів окремим письмовим повідомленням не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду. Це письмове повідомлення є невід’ємною частиною договору.
Те ж саме передбачено і пунктом 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету міністрів України (КМУ) від 24.03.1999 р. № 441. Цим пунктом названого Порядку передбачено, що обов'язковому погодженню з представництвом Держенергонагляду підлягають граничні величини споживання електричної потужності, розраховані для споживачів з максимальною дозволеною величиною споживання електричної потужності 750 кВт і більше та вибірково для інших споживачів, які впливають на режими електроспоживання у регіоні.
Матеріалами справи встановлено, що ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” довело ВАТ „Кільце” лімітним повідомленням № 310 по потужності 150 кВт, яке є невід’ємною частиною договору № 310 від 20.05.1995 року. Договірні величини потужності встановлені поквартально на 1999 рік, 2000 рік, 2001 рік, 2002 рік, тобто у період, коли керівником відповідача був Молдованов В.П і до затвердження новим керівником відповідача Ободинським Ю.В. Положення про перевірку ВАТ „Кільце”, в якому останнім визначено, хто має право підпису документів із посадових осіб відповідача. Подальші зміни в договір сторони не вносили. Даним повідомленням для відповідача визначена та доведена гранична (договірна) величина потужності на грудень 2002 року у вечірні години максимального навантаження, що становить 50 кВт. Зазначене повідомлення було погоджено та отримано сторонами, що підтверджується підписами відповідальних осіб (а.с.15). Тому посилання відповідача про обов’язкове погодження з Представництвом Держенергонагляду встановлених величин потужності 150 кВт та більше і до 750 кВт і більше є безпідставним.
Згідно із Правилами користування електричною енергією, договірна величина споживання електричної енергії та потужності –це узгоджений в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем обсяг електричної енергії та потужності, який може бути спожитий споживачем за відповідний розрахунковий період. Гранична величина обсягу споживання –обсяг споживання електричної енергії та потужності, який визначається для споживачів постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до порядку, встановленого чинними нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 5.8 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 в редакції постанови від 22.08.2002 р. № 928, контроль за дотриманням установлених режимів електроспоживання здійснюється постачальником електроенергії та Держенергонаглядом.
11.12.2002 року у відповідності до пункту 5.8 названих Правил Регіональною державною інспекцією з енергонагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Південному регіоні Держенергонагляду України здійснені контрольні заміри споживання електричної потужності відповідача у вечірні години максимального навантаження електроустановок, в результаті чого встановлено максимальне 30-хвилинне споживання по електролічильникам № 555381 та № 798919, що зафіксовано у картці контролю № 310 (а.с. 19). На підставі отриманих даних, Енергопостачальна організація розрахувала фактичну потужність Споживача, що склала 522 кВт (а.с. 18).
Отже, у вказаному періоді згідно із лімітним повідомленням № 310 максимальне навантаження відповідача повинно було становити 50 кВт, а фактично становило згідно із проведеними контрольними замірами 522 кВт/год, тобто на 472 кВт більше, ніж йому було передбачено.
У відповідності із Постановою НКРЕ № 784 від 11.06.1999 року, вартість різниці між найбільшою величиною потужності і договірною величиною потужності розраховується, виходячи із оплати за 1 кВт максимального навантаження 14,32 грн.
Враховуючи вище наведене та відповідно до вимог частини 6 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”, пункту 7.26 Правил користування електричною енергією, пункту 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам та умов укладеного договору і додатків до нього, ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” правомірно та обґрунтовано розрахувало розмір додаткової плати за перевищення ліміту споживання електричної потужності, який становить 33 795,20 грн. (а.с. 10).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що з відповідача підлягає стягненню борг за перевищення договірних величин потужності у сумі 33 795,20 грн.
Судова колегія не погоджується з доводами відповідача про те, що відповідно до Закону України від 23.06.2005 року № 2706-ІV „Про внесення змін до Закону України „Про електроенергетику”, у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують постачальникам не п’яти, а двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини з посиланням на статтю 58 Конституції України та частину 2 статті 5 Цивільного кодексу України про відсутність зворотної сили в часі актів цивільного законодавства, окрім випадків, коли він пом’якшує або відміняє відповідальність, виходячи з наступного.
Згідно із рішенням Конституційного Суду України № 1-7/99 від 09.02.1999 року, положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів України у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб (людини і громадянина) і не поширюється на юридичних осіб.
Судова колегія також вважає помилковими доводи відповідача, що сума позову за перевищення договірних величин електричної потужності, пред’явлена до стягнення, є штрафною санкцією. до якої повинен бути застосований шестимісячний строк позовної давності відповідно до статті 72 ЦК України в редакції 1963 р., з чим погодився суд першої інстанції, приймаючи оскаржене рішення.
Відповідно до частини 6 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” в редакції на момент виникнення спірних відносин (грудень 2002 р.) при перевищенні договірної величини потужності споживачі (крім населення) сплачують енергопостачальникам п’ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.
Пунктом 1.3 додатку № 7 до укладеного договору № 310 від 20.05.1995 р. сторони (позивач і відповідач) передбачили, що в разі перевищення „Абонентом” (відповідачем) договірних величин споживання електроенергії і потужності останній сплачує енергопостачальній організації (позивачу) додаткову плату за використану понад договірну величину електроенергії і потужності, передбаченої на відповідний період, згідно з чинним законодавством України (а.с. 14). Така умова договору (про додаткову оплату за перевищення договірної потужності) в додатку № 7 до останнього відповідає пункту 7.29 Правил користування електричною енергією, в якому зазначено, що додаткові платежі, передбачені пунктом 7.26-7.28 (сплата п’ятикратної вартості за перевищення договірної величини електричної потужності) не нараховується, якщо перебільшення стало наслідком форс-мажорних обставин (відсутні в даному випадку).
Таким чином, із змісту пунктів п’ятого і шостого статті 26 Закону України „Про електроенергетику” і пункту 7.29 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України, випливає, що встановлена відповідальність за перевищення споживання договірної електричної енергії і потужності є додатковою платою, а не штрафною санкцією (штрафом, пенею), загальні підстави застосування якої і її розмір передбачені статтею 27 названого Закону і Положенням про порядок накладення на суб’єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого постановою КМУ від 21.07.1999 р. № 1312, оскільки обов’язковою умовою накладення штрафу є видання уповноваженим органом відповідної постанови за встановленою формою. А стягнення додаткової плати здійснюється на підставі належно обгрунтованих розрахунків у порядку, встановленому чинним законодавством (Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 25.02.1998 р. № 01-8/73 „Про Закон України „Про електроенергетику” з подальшими змінами, внесеними Вищим господарським судом України).
Про те, що пред’явлена до стягнення сума позову є додатковою платою за перевищення відповідачем договірної величини електричної потужності, свідчить і Порядок проведення розрахунків за електричну енергію, затвердженого від 19.7.2000 р. № 1136, згідно абзацу другому пункту 6 якого в редакції постанови КМУ від 01.06.2002 р. № 739, чинним на момент виникнення спірних відносин, кошти, що надходять від споживачів (крім населення) за перевищення договірної величини потужності у розмірі п’ятикратної вартості різниці між її найбільшою величиною, зафіксованою протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності, зараховуються енергопостачальнику виключно на його поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Кошти, отримані енергопостачальником у рахунок відшкодування завданих йому збитків, та суми пені зараховуються на поточний рахунок енергопостачальника. Таким чином, названий нормативний акт КМУ, встановив, що штрафні санкції, отримані енергопостачальником, зараховуються останньому на його поточний рахунок і є його прибутком, яким не є п’ятикратна (в даний час двократна) вартість понад договірної величини спожитої електроенергії і потужності.
Оскільки сума позову, пред’явлена в суд до стягнення в листопаді 2005 р., є додатковою платою за перевищення договірних величин електричної потужності у грудні 2002 р., а не штрафною санкцією, про що зазначено вище, то відповідно повинні застосовуватись строки загальної позовної давності тривалістю в три роки, передбачені статтею 257 ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004 р., оскільки згідно пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень названого Кодексу строк позовної давності після пред’явлення позову не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
При таких обставинах рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що не відповідає нормам чинного законодавства, а позов задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи викладене і керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ВАТ „ЕК”Одесаобленерго” задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 19.07.2006р. по справі №29-4/374-05-10700 скасувати.
Позов Відкритого акціонерного товариства „ЕК”Одесаобленерго” задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Кільце” (м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 92/94, код 05796400, р/р 26004301536085 у відділенні № 6 в Іллічівськом ЦВ ПІБ м. Одеси МФО 328135) на користь Відкритого акціонерного товариства „ЕК”Одесаобленерго” в особі Південного району електричних мереж (м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 18б, , п/р зі спеціальним режимом використання 26032333537886, код 01 в Іллічівськом відділенні ОЦВ ПІБ, МФО 328135, код 26302268) 33 795 (тридцять три тисячі сімсот дев’яносто п’ять) грн. 20 коп. заборгованості, 337 (триста тридцять сім) грн. 95 коп. держмита і 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Видачу наказу доручити господарському суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя: В.М. Тофан
Судді: О.О.Журавльов
М.В. Михайлов