Справа №2-41/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2009 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого Сливи Ю.М.,

при секретарі Гордієнко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-х осіб ОСОБА_5, Ірпінської Державної нотаріальної контори Київської області про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсним, встановлення факту родинних відносин, встановленні додаткового строку для прийняття спадщини та визнанні права власності на спадкове майно; за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, 3-х осіб Ірпінської Державної нотаріальної контори Київської області, Ірпінського бюро технічної інвентаризації Київської області про визнання фізичної особи обмежено дієздатною посмертно, визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право власності на квартиру та визнання права власності в порядку спадкування за законом -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-ї особи Ірпінської Державної нотаріальної контори Київської області про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсним, встановлення факту родинних відносин, встановленні додаткового строку для прийняття спадщини та визнанні права власності на спадкове майно. Даний позов мотивувала тим, що відповідачка ОСОБА_3 є її рідною сестрою, а ОСОБА_2 - племінницею. Також вони мали ще одну рідну сестру - ОСОБА_6, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Остання разом зі своїм сином ОСОБА_7 мали двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_6 власником вказаної квартири став син померлої, а її племінник - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер, і після його смерті відкрилась спадщина на вказану квартиру. Позивачка, як рідна тітка, відноситься до спадкоємців 3-ї категорії, однак, оскільки не може надати документів про факт родинних відносить, просить встановити його у судовому засіданні. У зв’язку з юридичною необізнаністю та обманними діями відповідачів, які запевняли, що вони все оформлять порівну, вона не подавала заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори у 6-ти місячний строк. Однак згодом дізналась, що відповідачка ОСОБА_2 все оформила на себе на підставі заповіту ОСОБА_7 складеного ним у 2004 році. Вважає, що заповіт ОСОБА_7 та видане на підставі нього свідоцтво про право на спадщину на ім’я відповідачки повинні бути визнані недійсними, оскільки ОСОБА_7 на час укладення заповіту страждав психічними розладами, у зв’язку з чим не міг правильно розуміти значення своїх дій та керувати ними. Просить визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_7 у 2004 році в Ірпінській держнотконторі Київської області та свідоцтво про право на спадщину, видане Ірпінською держнотконторою 09.12.2005 року на ім’я ОСОБА_2 Встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 є її рідним племінником. Встановити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 Визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 28.03.2007 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_4,

(т. 1а.с. 198)

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 31.05.2007 року до участі у справі в якості 3-ї особи залучено ОСОБА_5,

(т. 2 а.с. 44 зв.)

У травні 2008 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, 3-ї особи Ірпінської Державної нотаріальної контори Київської області про визнання фізичної особи обмежено дієздатною посмертно, визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право власності на квартиру та визнання права власності в порядку спадкування за законом. Даний позов мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_7 Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, квартиру АДРЕСА_1. Він є єдиним спадкоємцем 1-ї черги та мав намір успадкувати вказану квартиру. Однак дізнався, що 09.04.2004 року його батько ОСОБА_7 склав нотаріально посвідчений заповіт, яким все майно, у тому числі і спірну квартиру, заповідав своїй двоюрідній сестрі ОСОБА_2 Вважає, що даний заповіт повинен бути визнаний недійсним оскільки його батько станом на 2005 рік страждав на психічне захворювання і за своїм станом не міг у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. До того ж, на час складання вказаного заповіту його батько ОСОБА_7 знаходився на стаціонарному лікуванні в Київській обласній психоневрологічній лікарні №2. З даної лікарні нікуди не їздив, Ірпінську держнотконтору не відвідував та заповіт не посвідчував. Просить посмертно визнати обмежено дієздатним на період 2005 року ОСОБА_7. Визнати недійсним заповіт ОСОБА_7 від 09.04.2005 року, посвідчений державним нотаріусом Запісочною О.А. Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 09.12.2005 року на ім’я ОСОБА_2. Визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7

У вересні 2009 року ОСОБА_5 подав до суду доповнюючу позовну заяву до ОСОБА_2, 3-х осіб Ірпінської Державної нотаріальної контори Київської області, Ірпінського бюро технічної інвентаризації Київської області про визнання фізичної особи обмежено дієздатною посмертно, визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право власності на квартиру та визнання права власності в порядку спадкування за законом. Вказував, що відповідачка ОСОБА_2 на підставі оспорюваних ним заповіту та свідоцтва про право на спадщину, зареєструвала в Ірпінському БТІ право власності на спірну квартиру. Просив визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартру АДРЕСА_4 видане ОСОБА_2 Скасувати в електронному реєстрі Ірпінського БТІ реєстрацію права власності за відповідачкою спірної квартири.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 18.11.2008 року позови ОСОБА_1 та ОСОБА_5 об’єднані в одне провадження.

(т. 2 а.с. 90)

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_9 уточнили позовні вимоги. Відмовились від вимог в частині встановлення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 та визнання за нею права власності на спірну квартиру, пояснивши, що до цього висновку вони прийшли з урахуванням того, що у справі з’явився син померлого позивач ОСОБА_5 Інші позовні вимоги у судовому засіданні підтримали. Пояснили, що ОСОБА_7 мав психічні розлади і склав заповіт на ім’я ОСОБА_2, у повній мірі не усвідомлюючи значення своїх дій та не міг керувати ними. Так, ОСОБА_7 знаходився у Португалії на заробітках і повернувся у 2003 році вже хворим. Після цього неодноразово лікувався у психіатричній лікарні і йому була встановлена 2-га група інвалідності. На момент складання заповіту він знаходився на лікуванні у психіатричній лікарні, і у той час його хвороба загострилась. Просили позов задоволити.

Позивач ОСОБА_5 у судовому засіданні позов підтримав, пояснив, що його батько ОСОБА_7 склав заповіт на двоюрідну сестру ОСОБА_2 будучи обмежено дієздатним. Він не розумів значення своїх дій та не керував ними. Доводи відповідачів про те, що він не опікувався своїм батьком, а тому той і склав заповіт на ОСОБА_2, як вдячність за опіку останньої, не відповідають дійсності. Так, після приїзду з Португалії його батько проживав з ним близько 2-х неділь. При цьому поводив себе дивно, не звертав увагу на те, що у нього була поламана нога, забував ім’я внука, а також потребував догляду та контролю, оскільки постійно тікав до друзів, щоб вжити горілки. Потім із-за хвороби, епілептичних приступів, батька поселили окремо. Далі він завозив батька у лікарню. Пізніше відповідачка ОСОБА_2 обірвала всі контакти його батька з ним. Забрала документи та поміняла замки. Його батько проживав у себе і до нього ходили всі, у тому числі і відповідачі. Коли він провідував батька, бачив, що у того є їжа, а тому не оформляв опіку над ним. Вважав, що квартира буде його, оскільки він є єдиним сином. Коли ж ОСОБА_1 подала позов у суд, він дізнався про заповіт. Вважає, що заповіт було підроблено відповідачкою та нотаріусом. Так, на момент складання заповіту його батько лежав у психоневрологічній лікарні №2, погано себе почував, вживав відповідні ліки та не міг їздити до нотаріуса. Рукописний текст у заповіті, складений не рукою його батька. За даних обставин заповіт повинен бути визнаний недійсним, а за ним, як єдиним спадкоємцем, повинне бути визнане право власності на спадкове майно. Просив позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не визнала. Пояснила, що позов надуманий та направлений лише на заволодіння квартирою. ОСОБА_7 не хворів на психічні захворювання, які б перешкоджали йому вчиняти будь-які дії. Однак він зловживав спиртними напоями та мав ряд хронічних хвороб, у тому числі епілепсію. Заповіт був складений правомірно, у нотаріуса не виникло будь-яких сумнівів щодо психічного стану ОСОБА_7 Не виникало будь-яких сумнівів щодо цього також і у когось з родичів, у тому числі і позивачів, у той час коли ОСОБА_7 був живий. Кожний з них міг поставити питання про встановлення ОСОБА_7 опіки. Із-за хвороб він потребував стороннього догляду, однак позивачі тоді відвернулись від нього, і ні в чому йому не допомагали. Вона зі своєю матір’ю ОСОБА_3 робили все, щоб життя ОСОБА_7 було легшим. Опікувались вони ним 2 роки, і рішення про заповіт на неї ОСОБА_7 прийняв сам, без будь-яких умовлянь чи примусу. Він про це повідомив її коли вийшов з нотаріальної контори, де оформляв спадщину після смерті своєї матері. У той день він дійсно лежав у лікарні, але вона його правомірно звідти забрала на вихідні, щоб він покупався. Дома з’ясувалось, що йому треба їхали до нотаріальної контори, що вони і зробили. Про те, що він оформив заповіт на неї, він сам розповів сину, позивачу по справі ОСОБА_5, який розлютився та пішов геть. Замок у дверях вони вимушені були поміняти вже після похорон ОСОБА_7, оскільки той зламався. Ніяких перешкод у спілкуванні ОСОБА_5 зі своїм батьком вона не ставила. Визнає, що ОСОБА_1 є рідною тіткою ОСОБА_7 В іншій частині вважає, що позов надуманий та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не визнала. Пояснила, що ОСОБА_7 ніяких психічних вад не мав. їздив у Португалію на заробітки, а коли приїхав, дізнався, що його дружина та мати померли, і він почав зловживати спиртним. До того ж, він хворів на епілепсію, напади якої від спиртного загострювались. З ним перестали спілкуватись рідні і близькі, окрім неї та її доньки ОСОБА_2 Вони носили йому їжу, та ліки у лікарню. Інші родичі у тому числі і син, до нього не приходили. Він з цього приводу дуже ображався на них. Одного разу вона захворіла, а тому попросила допомоги в опіці над ОСОБА_7 у ОСОБА_1, але та відмовилась. Два роки вони опікали ОСОБА_7, при цьому неодноразово врятовували йому життя. У вдячність за це ОСОБА_7 склав на ОСОБА_2 заповіт. Просила відмовити у задоволенні позовів.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилась, подала суду заяву з проханням слухати справу у її відсутність. Під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 пояснювала, що після приїзду з Португалії ОСОБА_7 місяць жив у неї та допомагав по господарству. Будь-яких психічних вад у нього не було. Вона з ним нормально спілкувалась. До позивачів він навіть не ходив, вони його не запрошували. Коли ж він хворів, його опікала ОСОБА_2, і він говорив всім про те, що хто його доглядає, тому і залишиться його квартира. Всі родичі це знали. Просила відмовити у задоволені позову.

Представники 3-х осіб Іртиської держнотконтори та Ірпінського БТІ у судове засідання не з’явились, подали суду заяву з проханням слухати справу у їх відсутність.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-х осіб ОСОБА_5, Ірпінської Державної нотаріальної контори Київської області про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсним, встановлення факту родинних відносин, встановленні додаткового строку для прийняття спадщини та визнанні права власності на спадкове майно підлягає до часткового задоволення, а позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2

Миколаївни, 3-х осіб Ірпінської Державної нотаріальної контори Київської області, Ірпінського бюро технічної інвентаризації Київської області про визнання фізичної особи обмежено дієздатною посмертно, визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право власності на квартиру та визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_4.

(т. 1 а.с. 70).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер.

(т. 1 а.с. 99).

09.04.2005 року ОСОБА_7 склав заповіт на ім’я ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Запісочною О.А.

(т. 3 а.с. 27).

09.12.2005 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_5

(т. 3 а.с. 17).

Суд вважає, що доводи позивачів про те, що вищевказаний заповіт повинен бути визнаний недійсними, оскільки ОСОБА_7 станом на 2005 рік страждав на хронічне психічне захворювання - органічне ураження головного мозку і за станом здоров’я не міг у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Так, відповідно до висновку повторної посмертної судово-психіатричної експертизи №1018 від 15.10.2007 року ОСОБА_7 при укладенні ним заповіту 09.04.2005 року страждав на органічне ураження головного мозку і за своїм психічним станом у той період часу був здатний правильно розуміти значення своїх дій та керувати ними.

(т. 2 а. с. 66-76).

При цьому суд не приймає до уваги попередній висновок посмертної судово-психіатричної експертизи №1032 від 25.10.2006 року відповідно до якого ОСОБА_7 на момент складання заповіту 09.04.2005 року за своїм психічним станом не міг повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто був обмежено дієздатним.

(т. 1 а.с. 164-165).

Так, вказаний висновок суперечить медичній документації, не узгоджується з поясненнями свідків та спростовується висновком повторної посмертної судово-психіатричної експертизи №1018 від 15.10.2007 року, котрий узгоджується з іншими доказами по справі.

Як видно з висновку повторної посмертної судово-психіатричної експертизи №1018 від 15.10.2007 року, експертами була більш повно досліджена вся медична документація ОСОБА_7 у тому числі й медичні картки перебування його в КОПНЛ №2, данні МСЕК, а також враховані пояснення всіх (на той час) учасників процесу та свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які давали пояснення після проведення експертизи №1032, а тому відповідно і не були предметом її дослідження. Як видно з дослідницької та мотивувальної частини експертизи №1018, експертами були враховані і висновок судово-психіатричної експертизи №1032 від 25.10.2006 р.

При цьому, як пояснили у судовому засіданні експерти ОСОБА_17 та ОСОБА_18 чітких критеріїв за яких особа визнається обмежено дієздатною не визначено. Це і є причиною протилежних висновків, інший погляд різних спеціалістів на одну і ту ж проблему.

Зі слів експерта ОСОБА_17, який приймав участь у складанні 1-го висновку, чим більше буде опрацьовано інформації наданої на дослідження, тим точнішим буде висновок.

Як видно з висновків, саме 2-й, протилежний висновку зробленому за участю експерта ОСОБА_19, є більш повним, об’ємним та мотивованим.

Експерт ОСОБА_18 у судовому засіданні зазначив, що в наданих судом на дослідження матеріалах, відсутні будь-які данні, які б вказували на те, що ОСОБА_7 знаходився в такому стані, в якому не міг би в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Оскільки саме ступінь і глибина психічних розладів не досягла у ОСОБА_7 того рівня, який би не давав йому у повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Суд вважає за необхідне взяти до уваги саме 2-й висновок, оскільки поряд з тим, що він є більш повним, він також узгоджується з іншими доказами по справі, у тому числі і з показами свідків, які є медичними працівниками.

Так, завідуюча відділенням КОПНЛ №2 ОСОБА_20 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_7, у той час коли проходив лікування, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Вона б дозволила йому вчиняти будь-які нотаріальні дії, якби тоді хтось у неї про це запитав.

Свідок ОСОБА_21 пояснила, що вона працювала медсестрою в КОПНЛ №2 у відділенні де лежав ОСОБА_7 На її погляд він був абсолютно нормальною людиною, але хворів на епілепсію. При цьому він приймав участь і у виборах, які тоді проходили. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 опікались над ним, постійно провідували. ОСОБА_2 часто забирала його до себе помитись. Це вона зробила і 09.04.2005 року.

Свідок ОСОБА_22 пояснила, що вона, як лікар терапевт Іртиської міського лікарні, оглядала ОСОБА_7 у той час коли він проходив у них лікування з 15.04.2005 року по 21.05.2005 рік. У нього було виявлено цілий ряд хронічних хвороб: хронічний гепатит з переходом в цироз печінки та інші, але будь-яких психічних розладів у його поведінці вона не виявляла. Він був при свідомості, вів себе адекватно.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що у неї дитина має психічне захворювання, вона перечитала багато літератури, і тому вона добре розбирається в цьому. ОСОБА_7 ніяких психічних розладів не мав. Нормально спілкувався з усіма та мав багато друзів.

Ці покази узгоджуються з іншими поясненнями свідків по справі, у тому числі і з показами двоюрідної сестри ОСОБА_7 - ОСОБА_11, а також свідка ОСОБА_23

Покази інших свідків, які вказували на неадекватну поведінку ОСОБА_7 суд не приймає до уваги, оскільки вони не є працівниками медичної галузі та не мають спеціальних знань.

Твердження позивачів про те, що доказом неосудності ОСОБА_7 є той факт, що він двічі оформляв 2-гу групу інвалідності по психіатрії, суд не приймає до уваги, оскільки як погодили обидва експерти в судовому засіданні (ОСОБА_17 та ОСОБА_18) критерії які існують для МСЕК, встановлення інвалідності, та критерії необхідні для визначення психічного стану особи зовсім різні. Тобто особа, яка має першу групу інвалідності може не бути недієздатною, і навпаки, особа яка має третю групу інвалідності може бути недієздатною.

Крім того, такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні суд вважає і покази позивача ОСОБА_5 про те, що його батько ОСОБА_7 заповіт не складав, а знаходився в лікарні. Даний заповіт відповідачка ОСОБА_2 разом з нотаріусом сфальсифікували.

Так, прокуратурою міста Ірпіня була проведена перевірка з приводу вказаних доводів, однак свого підтвердження вони не знайшли. Постановою ст. помічника прокурора м. Ірпіня ОСОБА_24 від 13.02.2009 року у порушені кримінальної справи стосовно колишнього державного нотаріуса Ірпінської міської державної нотаріальної контори За пісочної О.А. відмовлено у зв’язку з відсутністю в її діях ознак складу злочинів, передбачених ст. ст. 364,365,366,367 КК України.

При цьому суд враховує, що позивач відмовився від призначення судово-почеркознавчої експертизи для перевірки даних тверджень.

Разом з тим, оскільки відповідачі не заперечують той факт, що ОСОБА_7 є рідним племінником ОСОБА_1, суд вважає, що позов ОСОБА_1 у цій частині знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-х осіб ОСОБА_5, Ірпінської Державної нотаріальної контори Київської області про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсним, та позови ОСОБА_5 до ОСОБА_2, 3-х осіб Ірпінської Державної нотаріальної контори Київської області, Ірпінського бюро технічної інвентаризації Київської області про визнання фізичної особи обмежено дієздатною посмертно, визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право власності на квартиру та визнання права власності в порядку спадкування за законом не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому не можуть бути задоволені.

Керуючись ст. ст. 16,36,37,40,203,215,1257,1258,1261,1272,1301 ЦК України, ст. ст. 11,15,60,212,214,215,256-259 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-х осіб ОСОБА_5, Ірпінської Державної нотаріальної контори Київської області про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсним, встановлення факту родинних відносин задовольнити частково.

Встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 є рідним племінником ОСОБА_1.

В іншій частині позов слід залишити без задоволення.

Відмовити у задоволені позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_2, 3-х осіб Ірпінської Державної нотаріальної контори Київської області, Ірпінського бюро технічної інвентаризації Київської області про визнання фізичної особи обмежено дієздатною посмертно, визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право власності на квартиру та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти діб та апеляційної скарги протягом 20-ти діб.