В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2010 року місто Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, у складі: головуючого підполковника юстиції РИМАРА Є.П., при секретарі ЛОЗІ К.А. за участю старшого помічника військового прокурора Київського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ШЕКШЕЄВОЇ В.С., потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, представників ОСОБА_1 - ОСОБА_6, ОСОБА_5., підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9, захисника підсудних – адвоката ОСОБА_10, представника відповідача - 30 автомобільної бази Генерального штабу ЗС України – старшого лейтенанта юстиції СВЯТЕЦЬКОГО М.П., розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню колишніх військовослужбовців 30 автомобільної бази Генерального штабу ЗС України , солдат запасу -
ОСОБА_8, який ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Жашків Черкаської області, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, не судимого, призваного на військову службу в жовтні 2008 року Жашківсько-Маньківським ОРВК Черкаської області,
в скоєні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 406 КК України.
ОСОБА_9, який ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Гребінка Полтавської області, українця, громадянина України, неодруженого, з середньо-спеціальною освітою, не судимого, призваного на військову службу в жовтні 2008 року Гребінківським РВК Полтавської області,
в скоєні злочинів, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 406 КК України.
Судовим слідством військовий суд, -
В С Т А Н О В И В :
Військовослужбовці 30 автомобільної бази Генерального штабу ЗС України (далі - 30 АБ) солдати ОСОБА_8 та ОСОБА_8, діючи в порушення вимог ст.ст. 11, 49, 50 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, бажаючи продемонструвати свою удавану перевагу над військовослужбовцями більш пізнього періоду служби, принизити їх честь та гідність, підкорити своїй волі, протягом травня – червня 2009 року, неодноразово застосували фізичне насильство до співслужбовців ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1, у тому числі шляхом нанесення численних ударів кулаками та ногами, взутими у черевики з високими берцями по різних частинах тіла останніх, при наступних обставинах.
Так, 13-14 травня 2009 року, біля 18 години, у приміщенні Головного оперативного управління (далі – ГОУ ГШ ЗС України) ГШ ЗС України, діючи з наведених мотивів та підстав, підтримуючи негативні військові традиції, ОСОБА_8, запропонував ОСОБА_4 перевести його з «молодшого» в «старший» строк служби, після чого наніс потерпілому один удар кулаком по схрещених на чолі долоням рук, в наслідок чого застосував відносно нього інше насильство та завдав фізичного болю.
Підсудний ОСОБА_8, діючи з тих же мотивів та підстав 16-17 травня, біля 11 години, в приміщенні кабінету №315 ГОУ ГШ ЗС України, будучи невдоволеним виконанням солдатом ОСОБА_4 своїх службових обов’язків, наказав останньому підняти праву ногу та наніс 1 удар кулаком в праве стегно, завдавши такими діями фізичний біль та застосував інше насильство.
Крім цього, в один із днів другої декади травня 2009 року, біля 21 години, в приміщенні кабінету №164 ГОУ ГШ ЗС України, діючи з тих же мотивів та підстав, ОСОБА_8, будучи невдоволеним виконанням солдатом ОСОБА_4 своїх службових обов’язків, пальцями руки схопив потерпілого за шкіру лівої руки, спричинивши такими діями фізичний біль.
Далі, продовжуючи свої дії з тих же мотивів та підстав, через декілька днів, солдати ОСОБА_8 та ОСОБА_8, в приміщенні кабінету №164 ГОУ ГШ ЗС України, будучи невдоволеними виконанням солдатами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 своїх службових обов’язків, діючи групою осіб, нанесли кожному з потерпілих по два удари кулаком по схрещених на чолі долоням, чим застосували відносно потерпілих побої та завдали фізичного болю.
Продовжуючи свої дії, 23 травня 2009 року, біля 09 години, перебуваючи у розташуванні казарми авторемонтної майстерні, ОСОБА_8, діючи з наведених вище мотивів та підстав, будучи невдоволеним виконанням ОСОБА_5 обов’язків військової служби, наказав йому підняти ліву ногу та кулаком наніс 3 удари в стегно лівої ноги, чим заподіяв останньому побої та завдав фізичного болю.
У цей же день, біля 21 години, підсудні ОСОБА_8 та ОСОБА_8, перебуваючи у розташуванні казарми авторемонтної майстерні 30 автомобільної бази ГШ ЗС України, будучи невдоволеними виконанням солдатом ОСОБА_5 своїх службових обов’язків, діючи групою осіб, з тих же мотивів та підстав, застосували до потерпілого фізичне насильство, нанісши йму почергово по три удари кулаками по схрещених на чолі долоням, внаслідок чого завдали потерпілому побої та спричинили фізичний біль.
Наступного дня, близько 11 години, ОСОБА_8, перебуваючи у приміщенні кабінету №164 ГОУ ГШ ЗС України, діючи з тих же мотивів та підстав, будучи невдоволеним виконанням обов’язків по військовій службі потерпілим ОСОБА_3, наніс йому один удар кулаком в праве плече, чим застосував відносно нього інше насильство та завдав фізичного болю.
25 травня 2009 року, біля 11 години, ОСОБА_8, перебуваючи у приміщенні кабінету №164 ГОУ ГШ ЗС України, діючи з тих же мотивів та підстав, будучи невдоволеним виконанням обов’язків по військовій службі потерпілим ОСОБА_3, наніс йому один удар кулаком в праве плече, чим застосував відносно потерпілого інше насильство та завдав фізичного болю.
Крім того, протягом третьої декади травня 2009 року, у вечірній час, біля 21 години, в приміщенні ГОУ ГШ ЗС України, ОСОБА_8 та ОСОБА_8, діючи групою осіб з наведених мотивів та підстав, підтримуючи існуючи негативні традиції у військовому колективі, біля 5-ти разів застосовували до потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 фізичне насильство, зокрема нанесли кожного разу почергово по два удари кожному кулаком по долоням, схрещеним на лобі, а всього підсудні, кожен окремо, нанесли потерпілим не менше 10 ударів, заподіявши цим побої та фізичний біль.
Продовжуючи свої дії, 31 травня цього ж року, біля 11-ї години, в приміщенні кабінету №315 ГОУ ГШ ЗС України, ОСОБА_8, діючи з наведених раніше мотивів та підстав, будучи невдоволеним виконанням своїх обов’язків по військовій службі потерпілим ОСОБА_4, наказав останньому підняти ліву ногу та кулаком наніс не менше 5-ти ударів в стегно. Далі підсудний наказав потерпілому ОСОБА_4 підняти праву ногу та кулаком наніс не менше 5-ти ударів в стегно, заподіявши останньому цими діями побої та фізичний біль.
12 червня 2009 року, біля 21 години, ОСОБА_8 та ОСОБА_8, перебуваючи у розташуванні казарми авторемонтної майстерні 30 автомобільної бази ГШ ЗС України, будучи невдоволеними виконанням солдатом ОСОБА_5 своїх службових обов’язків, діючи групою осіб, діючи з наведених вище мотивів та підстав, застосували до потерпілого фізичне насильство, почергово нанісши йму по три удари кулаками в область грудей, правого та лівого передпліччя, а також по два удари ногами, взутими у черевики з високими берцями по ногам потерпілому, внаслідок чого завдали останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді численних синців тулубу, верхніх та нижніх кінцівок та спричинили фізичний біль.
Продовжуючи свої дії, 13 червня 2009 року, біля 07-ї години, ОСОБА_8 та ОСОБА_8, перебуваючи у розташуванні казарми авторемонтної майстерні 30 автомобільної бази ГШ ЗС України, будучи невдоволеними відсутністю ОСОБА_1 в спальному приміщенні під час наведення порядку, діючи групою осіб, з тих же мотивів та підстав, застосували до потерпілого фізичне насильство та почергово нанесли йму по три удари кулаками по схрещених на лобі долонях, чим завдали потерпілому побої та спричинили фізичний біль.
Допитані у судовому засіданні підсудні ОСОБА_8 та ОСОБА_8, кожен окремо, винними себе у вчиненні вказаних злочинних дій визнали повністю та дали покази, які повністю відповідають викладеним вище та вказаним в обвинувальному висновку обставинам, пояснивши при цьому, що дійсно, протягом травня – червня 2009 року, невірно розуміючи інтереси служби, з метою виховання молодого поповнення, вважаючи, що військовослужбовці більш пізнього строку призову невірно виконують свої службові обов’язки, неодноразово застосували фізичне насильство до співслужбовців ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1, а саме наносили численні удари руками та ногами по різних ділянках тіла останніх.
Особистих рахунків з потерпілими вони не мали, більше ніяких ударів нікому не наносили.
Крім особистого визнання, вина підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в скоєнні злочину підтверджується добутими під час досудового слідства та розглянутими у судовому засіданні іншими доказами, які не викликають у суду сумнівів у своїй достовірності.
Так, допитані судом потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1, кожен окремо, суду дали покази з приводу фактичних обставин застосування до них фізичного насильства з боку підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у повній відповідності викладеному вище.
Потерпілий ОСОБА_1 також уточнив, що саме від ударів підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у нього виникло багато синців тулубу, верхніх та нижніх кінцівок.
Дослідженим судом висновком експерта №72 встановлено, що ОСОБА_1 заподіяно легкі тілесні ушкодження у вигляді численних синців тулуба, верхніх та нижніх кінцівок. Механізмом заподіяння вищевказаних ушкоджень є ударна дія тупого предмету (предметів).
Аналогічний висновок зроблено при проведенні додаткової судово-медичної експертизи №57, проведеної у складі трьох експертів.
Крім того, у висновку зазначено, що подальше лікування ОСОБА_1 у клініці нейрохірургії та неврології Головного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» в період з 20.08.09 р. по 11.09.09 р. та у 4 відділенні військово-медичного клінічного центру Західного регіону з 28.09.09 р. по 02.11.09 р. пов’язане з хронічними захворюваннями, що мають нетравматичне походження. Ці захворювання не пов’язані з ушкодженнями, отриманими ОСОБА_5 «протягом травня – червня 2009 року». Загострення раніше наявних у нього захворювань очей та нирок обумовлене не власне характером заподіяних йому ушкоджень, а збігом обставин та особливостями організму (зміна умов проживання, харчування, фізичне навантаження, стресові ситуації та інш.), а відповідно викликаний ними розлад здоров’я не враховувався при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, так як в причинно-наслідковому зв’язку із заподіяними йому ушкодженнями не перебуває.
Аналізуючи у своїй сукупності покази підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_8, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1, які вони давали як під час досудового, так і під час судового слідства, суд приходить до безспірного висновку про те, що саме протиправними діями підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_1 заподіяно легкі тілесні ушкодження, а відповідно вважає зазначені вище покази правдивими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, встановленим судом, підтверджуються доказами по справі, здобутими в ході судового слідства, в цілому узгоджуються між собою, а тому суд їм вірить та кладе в основу вироку.
Таким чином обвинувачення, пред’явлене підсудним, суд вважає доведеним в повному обсязі, а відповідно:
- дії ОСОБА_8, який, будучи військовослужбовцем строкової служби, порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, застосувавши насильство до ОСОБА_4, суд кваліфікує за ч.1 ст. 406 КК України;
- дії ОСОБА_9, який, будучи військовослужбовцем строкової служби, порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, вичинене щодо кількох осіб, застосувавши насильство до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 406 КК України.
- дії ОСОБА_9 та ОСОБА_8, кожного окремо, які, будучи військовослужбовцями строкової служби діючи групою осіб, порушили статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилось у завданні потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 побоїв та легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1, суд кваліфікує за ч. 3 ст. 406 КК України.
Потерпілим по справі ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з відповідачів – 30 автомобільної бази Генерального штабу ЗС України, підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9 заподіяної злочином моральної шкоди: у розмірі 53 900 грн. та вимоги про стягнення з відповідачів в солідарному порядку на його користь матеріальної шкоди в розмірі 11 214 грн. 00 коп.
Представник відповідача - 30 АБ позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав в повному обсязі. Підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_8 визнали позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 частково, на суму 1 000 грн. кожен.
Заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_1, його представників, представника відповідача, підсудних, їх захисника, розглянувши матеріали справи і заявлений позов, суд приходить до такого висновку.
Що стосується підстав цивільного позову щодо відшкодування моральної шкоди, то виходячи з характеру протиправних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ступеня їх вини у завданні потерпілому ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень, глибини його фізичних і моральних страждань внаслідок цього, керуючись вимогами розумності та справедливості, суд вважає за необхідне на підставі ст. 23 ЦК України задовольнити позов потерпілого ОСОБА_1 частково, стягнувши на його користь 10 000 грн., відмовивши в решті вимог на суму 43 900 грн.
Приймаючи таке рішення, суд крім наведеного раніше бере до уваги систематичну відсутність дисциплінарного контролю за військовослужбовцями в 30 АБ.
У відповідності до вимог ст.1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх службових обов’язків.
30 автомобільна база ГШ ЗС України знаходиться у складі Збройних Сил України і є юридичною особою. Порядок проходження військової служби військовослужбовцями визначається відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», у відповідності до вимог якого військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов’язки військової служби на території військової частини. 30 АБ веде власне фінансове господарство і на фінансово-економічному забезпеченні знаходиться в Головному фінансово-економічному управлінні МО України.
У судовому засіданні безспірно встановлено, що легкі тілесні ушкодження ОСОБА_1 у вигляді численних синців тулубу, верхніх та нижніх кінцівок було спричинено протягом травня – червня 2009 року військовослужбовцями 30 автомобільної бази ГШ ЗС України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час виконання ними обов’язків військової служби.
Таким чином, на підставі вимог ст.1172 ЦК України, суд вважає необхідним задовольнити позов потерпілого ОСОБА_1 до 30 АБ, як особи, яка у даному випадку незалежно від наявності її вини, відшкодовує шкоду, завдану її військовослужбовцями у визначених вище розмірах.
Враховуючи наведене, суд не знаходить правових підстав для покладення цивільно-правової відповідальності на колишніх військовослужбовців 30 АБ ОСОБА_9 та ОСОБА_8, а відтак в задоволенні позову потерпілого ОСОБА_1 до вказаних осіб, як неналежних відповідачів, слід відмовити.
Щодо позову потерпілого в частині стягнення заподіяних матеріальних збитків, заявленого у вище вказаному розмірі, то оскільки в підтвердження даних вимог, суду не надано жодних фактичних доказів, на підставі яких можливо було би зробити висновок про наявність таких витрат, їх розмір, то в даному випадку суд вважає за необхідне відмовити в повному обсязі в задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, у тому числі придбання окулярів внаслідок погіршення зору в загальному розмірі 11 214 грн. 00 коп.
Приймаючи таке рішення суд враховує, що в судовому засіданні не встановлено причинно-наслідкового зв'язку із завданими легкими тілесними ушкодженнями ОСОБА_1 «протягом травня – червня 2009 року» з його подальшим лікуванням.
При призначенні покарання підсудним, суд визнає і враховує, як обставини, що пом’якшують їх відповідальність, те, що кожен з підсудних, як до військової служби, так і під час її проходження характеризується в цілому позитивно.
Беручи до уваги вказані обставини, а також враховуючи дані про особи кожного з підсудних, які раніше ні в чому протизаконному замічені не були, до кримінальної відповідальності притягуються вперше, в судовому засіданні розкаялись у вчиненому злочині, вибачились перед потерпілими і двоє з трьох потерпілих прийняли їх вибачення та просили суворо не карати підсудних. Крім того, при прийнятті рішення суд враховує, що ОСОБА_8 є потерпілим від аварії на ЧАЕС, а його батько є інвалідом 3 групи та потерпілим від аварії на ЧАЕС I категорії. На підставі наведеного, та беручи до уваги роль кожного з підсудних, кількість ударів та наслідки застосування фізичного насильства до потерпілих, суд вважає можливим виправлення кожного з підсудних без ізоляції від суспільства, а тому, призначаючи кожному з підсудних покарання, вважає за необхідне застосувати ст.ст. 69, 56 КК України та перейти до іншого виду основного покарання, не передбаченого в санкціях ст.406 КК України, призначивши підсудним покарання у вигляді громадських робіт, оскільки саме такий вид покарання на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення кожного з підсудних.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 323 - 325, 328, 331, 332 КПК України, військовий місцевий суд Київського гарнізону, -
П Р И С У Д И В:
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 406, ч. 3 ст. 406 КК України, на підставі яких, із застосуванням ст.ст.69, 56 КК України призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.406 КК України - у вигляді громадських робіт, строком на 100 (сто) годин;
- за ч.3 ст.406 КК України - у вигляді громадських робіт, строком на 180 (сто вісімдесят) годин.
За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді громадських робіт, строком на 180 (сто вісімдесят) годин.
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 406, ч. 3 ст. 406 КК України, на підставі яких, із застосуванням ст.ст.69, 56 КК України призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 406 КК України - у вигляді громадських робіт, строком на 160 (сто шістдесят) годин;
- за ч.3 ст.406 КК України - у вигляді громадських робіт, строком на 220 (двісті двадцять) годин.
За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_9 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді громадських робіт, строком на 220 (двісті двадцять) годин.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_9 – підписку про невиїзд - скасувати.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_8 – підписку про невиїзд - скасувати.
Позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди задовольнити в частково, стягнувши з 30 автомобільної бази Генерального штабу ЗС України на його користь 10 000 грн., відмовивши в задоволенні решти позову на суму 43 900 грн.
В задоволенні позову потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів - 30 автомобільної бази Генерального штабу ЗС України, ОСОБА_8, ОСОБА_9 матеріальної шкоди в загальному розмірі 11 214 грн. 00 коп. – відмовити в повному обсязі.
Арешт, накладений на майно засуджених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 – залишити без змін.
Судові витрати по справі, пов’язані з прибуттям в судові засідання потерпілого, його представників та за викликом до правоохоронних органів у зв’язку із даною справою в загальному розмірі 1 903 грн. 32 коп. – стягнути в солідарному порядку с засуджених ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь потерпілого ОСОБА_1.
Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.
ДІЙСНА ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПИСОМ.
КОПІЯ ВІРНА:
ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ
ПІДПОЛКОВНИК ЮСТИЦІЇ
Є.П. РИМАР